Ухвала суду № 126338615, 01.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

01 квітня 2025 року Справа №640/11126/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами письмового позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в м.Києві, в якому просить суд:

- на підставі того, що Положення 114 являється нормативним документом що регламентує порядок проходження служби в органах Внутрішніх справ (міліції та внутрішніх військах) не може розповсюджуватися на органи Національної поліції (Для переконливості в цьому візьмемо до уваги розділ 1, п.1, п.2) визнати законним порядок звільнення зі служби за власним бажанням у відповідності до п.4 ст. 36, ст. 38 КЗпП, п.7 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію»;

- Наказ про звільнення від 10.03.2022 ГУНП в м. Києві №403 о/с (ознайомлено не було) - скасувати, визнати недійсним;

- Наказ ГУНП в м. Києві №418 від 08.06.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасувати, визнати недійсним;

- Наказ про звільнення від 09.06.2022 №887 о/с ГУНП в м. Києві у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби скасувати та визнати недійсним, з відповідним записом до трудової книжки;

- Період із 30.01.2022 та по дату Судового рішення вважати вимушеним прогулом, та стягнути за весь період середньомісячну заробітну плату з ГУНП в м. Києві на користь позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/11126/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/11126/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/11126/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

На виконання вимог ухвали позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У період з 17 березня 2025 року по 28 березня 2025 року (включно) суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Відповідно до частини 2 статті 22 Дисциплінарного статуту, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Отже, з аналізу вищенаведених норм права, можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказу застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення встановлюється 15-ти денний строк.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 16 травня 2024 року у справі № 420/28753/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 520/28543/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/11247/22, від 23 березня 2024 року у справі № 420/22052/23.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.06.2022 року № 418 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.06.2022 року № 887о/с «Щодо особового складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)

Позивачем, у позовній заяві, не заперечується той факт, що 09.06.2022 року його було ознайомлено з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.06.2022 року № 418 та від 09.06.2022 року № 887о/с, отже строк оскарження зазначеного наказу складає до 24.06.2022 року включно (15 днів).

Проте з даним позовом звернувся через систему "Електронний суд" лише 26.06.2022 року.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

В обґрунтування клопотання посилається на норми ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду, та вказує, що при ознайомленні з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не було ознайомлено з Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», таким чином, позивач не зміг реалізувати можливість оскарження накладеного стягнення подавши рапорт, відповідно до Статті 31. Оскарження дисциплінарного стягнення, застосовуваного у період дії воєнного стану.

Також зазначає, що у встановлений Дисциплінарним статутом Національної поліції України, чим досягнуто вимог даного Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» 15-ти денний строк звертався із позовною заявою до Дарницького районного суду м. Києва, як суду першої інстанції,, а тому вважає, що строк подання позовної заяви ним не порушено.

Суд зазначає, що юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 815/4480/16, від 31.07.2018 у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі № 826/6380/17.

Щодо посилання позивача про те, що вже звертався до суду із позовною заявою аналогічного змісту, суд зазначає наступне.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства.

Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.

Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду пощивач не надав жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, позаяк вони є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.

Інших доводів про поважність пропуску строку звернення до суду позивач не навів.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання поновлення та продовження процесуальних строків, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за можливе продовжити строк усунення недоліків позовної заяви з метою надання позивачу додаткового часу в межах строків, встановлених частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повторно зазначаю, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- надання обгрунтованного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви;

Керуючись ст. 121, 122, 160, 161, 169 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Крилова