Рішення № 126338390, 01.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 рокуСправа №160/962/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов`язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223757100:01:002:1537, площею 37,9564 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1223757100:01:002:1537, площею 37,9564 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_2 , якій за життя належала земельна ділянка площею 3,5896 га у межах земельної ділянки загальною площею 37,9564 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1537, на підставі державного акту серія ДП №235 і 19.05.1999р. Оскільки, постановою державного нотаріуса ОСОБА_3 Петриківської державної нотаріальної контори від 01.07.2021р. їй було відмовлене у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із реєстрацією права власності на спадкову земельну ділянку на іншу юридичну особу (подвійна реєстрації права власності). Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 18.03.2024р. задоволено поз ОСОБА_1 та вирішено: витребувати на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,3405 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 109, 2480 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1552; земельну ділянку площею 0,8581 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 14,5873 га, кадастровий номер 1223757100:01:001:0341; земельну діляг площею 3,5896 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 37,9564 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1537. Позивач зазначає, що не може виконати рішення суду, оскільки не може присвоїти кадастровий номер своїй земельній ділянці площею 3,5896 га та вступити у спадщину, а отже її права порушені, у зв`язку з чим вона звернулася з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 17.01.2025 року (а.с. 30).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

На підставі рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів від 25.03.1999 року №5-5/ХХІІІ ОСОБА_2 для товарного сільськогосподарського виробництва була передана у власність земельна ділянка загальною площею 6,3868 га, що складається з ріллі - 3,5896 га та кормових угідь 2,7972 га. Державним актом на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованим в книзі записів державних актів за № 235 від 19.05.1999 р., посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 6,3868 га на території Миколаївської селищної ради Петриківського району за гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що внесений відповідний актовий запис № 14 виконкомом Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 15.06.2004 року.

Позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та постановою державного нотаріуса Могильної Л.Г. Петриківської державної нотаріальної контори від 01.07.2021р. їй було відмовлене видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із реєстрацією права власності на спадкову земельну ділянку на іншу юридичну особу (подвійна реєстрації права власності).

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 29.4-0.223-5696/2-23 і 27.09.2023 у межах земельної ділянки загальною площею 37,9564 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1537, виданий державний акт ОСОБА_2 серія ДП № 235 від 19.05.1999 на земельну ділянку площею 3,5896 га.(а.с. 8)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 18.03.2024р. задоволено позов ОСОБА_1 та вирішено: витребувати на користь ОСОБА_1 земельну ділянки площею 3,3405 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 109, 2480 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1552; земельну ділянку площею 0,8581 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 14,5873 га, кадастровий номер 1223757100:01:001:0341; земельну діляг площею 3,5896 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» загальною площею 37,9564 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1537.

На підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2015р. справа №187/439/15-ц (з урахування ухвали від "13" липня 2023 р. про виправлення описки у рішенні )визнано недійсним та скасовано державний акт серія ЯМ № 870633 від 29.12.20112 року на земельну ділянку загальною площею 37,9564 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1537.

Також судом встановлено, що скасовано документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ "Дніпровець" вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме: розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012 р. № 833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству "Дніпровець" скасовано, що підтверджується 1) постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 2) Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 3) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 2а/0470/14427/12; 4) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі №804/17320/14; 5) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі №804/12930/14; 6) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 р. справа № К/800/68371/14; 7) Постановою Дніпропетровського апеляційним адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 2а/0470/4316/12; 8) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року у справі № К/800/36817/14; 9) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2015 р. у справі № 804/17313/14; 10) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 23н-14/2а/0470/11198/12; 11) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі № 804/12684/14.

Таким чином, вказаним вище рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015р. справа №187/439/15-ц встановлено і не потребує доведенню, факт припинення права власності за СР ЗАТ «Дніпровець», однак державну реєстрацію права власності на земельні ділянки скасовано не було, що порушує право позивача у користуванні власністю.

Позивач зазначає, що наявність державної реєстрації земельної ділянки 1223757100:01:002:1537, площею 37,9564 га в Державному земельному кадастрі позбавляє позивача можливості присвоїти кадастровий номер своїй земельній ділянці площею 3,5896 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 37,9564 га та здійснити державну реєстрацію своєї земельної ділянки, що порушує його право, як власника нерухомого майна, тому таке право підлягає захисту.

Спірні правовідносини даної позовної заяви врегульовані, зокрема, Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», згідно з нормами статті 1 якого державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами першою та четвертою статті 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Статтею 16 вищевказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

За змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев`ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначенихЗемельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженогонаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.

Зміст вищенаведених норм також засвідчує, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 640/10412/21.

Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18).

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір про речове право на земельну ділянку відсутній, адже речове право на земельну ділянку позивачки, а державний акт на земельну ділянку, яка накладається на земельну ділянку позивачки рішенням суду визнаний недійсним та скасований.

Відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Судом під час розгляду справи встановлено, що право власності ПАТ «Дніпровець» на земельну ділянку припинено.

Враховуючи те, що поділ земельної ділянки площею 37,9564 га не є можливим, оскільки згоду на поділ земельної ділянки надає її власник, а право власності на вказану земельну ділянку скасовано у судовому порядку, то єдиним можливим способом захисту порушених права позивача у спірних правовідносинах є скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 37,9564 га з кадастровим номером 1223757100:01:002:1537.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 року у справі № 480/749/23.

Водночас, суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов`язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223757100:01:002:1537, площею 37,9564 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, оскільки на момент їх вчинення вони відповідали Конституції та законам України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання витрат на професійну правничу допомогу, суд уважає, що відсутність документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 30 квітня 2020 року у справі № 826/4466/18.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зауважує, що станом на 01 квітня 2025 року позивачем доказів понесення фактичних витрат на правничу допомогу суду не надано.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9, 77, 133, 139, 243-246, 250, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1223757100:01:002:1537, площею 37,9564 га.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 39835428) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев