Ухвала суду № 126335349, 03.04.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 641/4180/23

2-п/583/13/25

У Х В А Л А

про залишення без руху

03 квітня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарі - Якубович В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Заочним рішенням Великописарівського районного суду від 06.12.2023 р. ухваленим по справі за вищенаведеним позовом позовні вимоги позивача були задоволені.

Представник відповідача адвокат Лисенко А.О. 25.03.2025 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 26.03.025 розгляд даної заяви був призначений по суті на 03.04.2025 р.

Під часзасідання прививченні матеріалівзаяви тадолучених донеї документів,встановлено,що заяване відповідаєвимогам ст.285 ЦПКУкраїни з огляду на наступне.

Так, положеннями ст. 285ЦПК України визначено вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення, за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

У контекстіданої справи,встановлений частиноюдругою статті284ЦПК Українистрок назвернення досуду іззаявою проперегляд заочногорішення єодним зінструментів забезпеченняпринципу правовоївизначеності, адже, як зазначено в попередньому розділі цієї постанови, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Таким чином, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Велика Палата Верховного Суду в справі № 756/11081/20 зауважила, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення зазначає про те, що строк звернення до суду із скаргою не пропущений з огляду на час отримання ним судового рішення.

Однак аналіз вищенаведених норм закону свідчить про те, що вказана заява подана із пропуском тридцятиденного строку із дня його проголошення, а клопотання про поновлення зазначеного строку представником відповідача не заявлене.

Так, аналіз ст.284ЦПК України свідчить про те, що суд може поновити пропущений з поважних причин строк для подання заяви про перегляд заочного рішення виключно за заявою особи, яка звернулась до суду з заявою.

Однак, клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача не заявлено, що позбавляє суд можливості прийняти об`єктивне рішення щодо наявності підстав судового розгляду заявив по суті.

Частиною 8 статті 285ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.185ЦПК Українисуддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявнику усунути вказані недоліки.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача, адвоката Лисенка Андрія Олеговича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», представника Крюкова Марина Володимирівна до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором залишити без руху для усунення недоліку викладеного у мотивувальній частині ухвали.

Установити заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко