Вирок № 126334679, 02.04.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7234/24

пр.№ 1-кп/464/136/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141410000959 від 15.10.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.4ст.185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

з участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що в країні діє воєнний стан, 10.08.2024 в період часу з 18:38 год по 18:46 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Чудо острів», який належить ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН», що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельного прилавку майно, яке належить ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН», а саме: набір конструктора LEGO (Конструктор Audi Q e-tron), вартістю 4370,42 грн без ПДВ, після чого з викраденим товаром пройшов через антикрадіжні ворота на вході в магазин, не здійснивши оплати за товар, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» матеріальну шкоду на суму 4370,42 грн. (без ПДВ).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що 10.08.2024 зайшов у торговий центр «ВАМ», що знаходиться на пр.Червоної Калини, 62 у м.Львові, а саме у магазин «Чудо Острів». У цьому магазині він побачив конструктор, який йому сподобався. Переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяв конструктор, заховав його та розпорядився на власний розсуд, подарувавши знайомому. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково, а саме не заперечив щодо стягнення з нього суми завданого збитку в розмірі 4370 грн 42 коп, як зазначено в обвинувальному акті. Додатково зазначив, що він намагався відшкодувати завдані ним збитки, однак в магазині не прийняли від нього оплату.

Представником потерпілого ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» - ОСОБА_7 29.10.2024 заявлено цивільний позов, у якому останній просить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» 5679 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину).

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 цивільний позов підтримала, просила такий задовольнити повністю. При вирішенні цивільного позову просила врахувати, що саме у зв`язку із викраденням товару обвинуваченим, магазин не зміг продати такий, а відтак матеріальна шкода становить саме 5679 грн.

За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу та дослідженням доказів в обгрутування цивільного позову, які були долучені до цивільного позову.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.185 КК України.

Його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки такий вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно із ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, відповідно дост. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області ОСОБА_8 віл 15.11.2024, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 є середній, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого є також середній.

За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4ст. 185 КК Українидо покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та призначено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.

Окрім цього, вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.11.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. У зазначеному вироку вказано, що вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4ст. 185 КК Українидо 5 років позбавлення волі та звільнено на підставіст. 75 КК Українивід відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців, виконувати самостійно.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення до ухвалення вироку Залізничного районного суду м.Львова від 19.11.2024, відтак остаточне покарання останньому слід призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 23 Постанови ПВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.

За таких умов, вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4ст. 185 КК Українидо 5 років позбавлення волі та звільнено на підставіст. 75 КК Українивід відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців, слід виконувати самостійно.

Вирішуючи заявлений представником потерпілого цивільний позов, суд прийшов до такого висновку.

Представником потерпілого ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , в якому такий просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 5 679 грн (в тому числі ПДВ), покликаючись на те, що якби товар не був викрадений ОСОБА_3 , то набір конструктора Lego реалізувався б в магазині за роздрібною ціною у розмірі 5 679 грн.

Відповідно до ч.5ст.128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідноіз ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ізст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд приходить до висновку, що такий підлягає частковому задоволенню, оскільки ОСОБА_3 заподіяв ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» матеріальної шкоди на загальну суму 4370,42 грн, що встановлено органом досудового розслідування, та підтверджується зокрема, видатковою накладною №3309 від 19.07.2024. Вимога позивача про стягнення шкоди саме у розмірі 5679 грн є необгрутованою, оскільки вона не відповідає спричиненій шкоді та наслідкам, які настали. Зважаючи на наведене, стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» підлягає відшкодування матеріальна шкода в розмірі 4370,42 грн.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, яке призначено вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.11.2024, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) 1 (одного) місяців позбавлення волі.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4ст. 185 КК Українина 5 років позбавлення волі та звільнено на підставіст. 75 КК Українивід відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців, - виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, після набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ЕКСПЕРТФАН» - 4370 грн 42 коп. завданої матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Речові докази:

-диск із відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Чудо Острів», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при таких.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6ст.376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_9