Ухвала суду № 126333692, 03.04.2025, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7285/15-к

Провадження № 1-кп/758/138/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду клопотання захисника про обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12041400070004920 від 29.12.2014 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 р. до Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12041400070004920 від 29.12.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 .

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 24.06.2015 р. справу передано для розгляду судді ОСОБА_6 .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 06.08.2021 р. справу передано для розгляду судді ОСОБА_7 .

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 24.06.20215 р. справу передано для розгляду судді ОСОБА_6 .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 02.08.2023 р. справу передано для розгляду судді ОСОБА_8 .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01.05.2024 р. справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, 13 липня 2014 року приблизно о 02 годині 10 актин. керуючи технічно-справним автомобілем «PORSHE CAYENNE» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вулиці Нобережно-Рибальської зі сторони вулиці Електриків в напрямку вулиці Нвережно-Хрещатицької в місті Києві в середній смузі, де проїзна частина має три смуги для руху. ОСОБА_5 , рухаючись у темну пору доби, з перевищенням допустимої в межах населеного пункту швидкістю руху, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції з попереду їдучим в попутному напрямку руху автомобілем, в результаті чого грубо порушив Правил дорожнього руху України, а саме не виконав вимог: - п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; - п. 2.3(6): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; - п. 12.2: У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; - п. 12.4: У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.; - п. 13.1: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем «PORSHE CAYENNE» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався у темну пору доби, з перевищенням допустимої в межах населеного швидкістю руху, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції з попереду їдучим в попутному напрямку руху автомобілем. В наслідок чого останній, на ділянці проїзної частини вулиці Набережно-Рибальської перед перехрестям із вулицею Набережно-Хрещатицькою, скоїв зіткнення із автомобілем «MERCEDES-BENZ ML 320» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «МERCEDES-BENZ ME 320» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1386/Е від 28.07.2014, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 3-6 ребер зліва зі зміщенням уламків. Дане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу». Порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Крім того, 10 листопада 2014 року, близько 03.00 год., ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 , де вживав спиртні напої разом із наглядно знайомим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В процесі розлиття спиртних напоїв у ОСОБА_5 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_11 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно та корисливих мотивів, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_11 , що виразилось у неодноразовому нанесенні ударів руками та ногами по голові та тулубу останнього, вчинив напад на нього та відкритим способом заволодів особистим майном ОСОБА_11 , а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxi Duos», із сім-карткою МТС, вартістю 800 грн., який витягнув із правої кишені джинсів та грошима в сумі 300 грн., які дістав із кишені куртки та якими розпорядився на власний розсуд. В результаті застосування насильства у ОСОБА_11 згідно висновку експерта №2268/Е від 2.12.14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 1100 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.

Крім цього, 19 листопада 2014 року приблизно о 18.00 год. ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої разом із наглядно знайомим ОСОБА_12 . Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, а планшету «Samsung Tab-4 8 Gb Black», та грошових коштів, які належать ОСОБА_12 . Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_5 дочекався доки ОСОБА_12 вийшов з приміщення кухні, до туалету та таким чином залишив власний рюкзак без нагляду, після чого бажаючи вчинити всі дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна дістав з рюкзака планшет «Samsung Tab-4 8 Gb Black» вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи №2тв від 16.01.2015 року становить 2450 грн а також в коридорі з лівої внутрішньої кишені куртки дістав грошові кошти у сумі 3930 грн, що належать ОСОБА_12 . Тим самим ОСОБА_5 таємно, повторно викрав майно ОСОБА_12 на загальну суму 6380 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 19.11.2014 близько 22 години ЗО хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні квартири будинку АДРЕСА_2 . Разом із ним перебував його знайомий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із яким у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка, під час якої у останнього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_12 і ударів руками по обличчю, тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: один синець на повіках правого ока з переходом в підочну та на правий скат носу; один синець в ділянці чола зліва з переходом в ліву ну ділянку, в проекцію лівої брови; один синець на повіки лівого ока; лив склери лівого ока у внутрішнього куточка; садно на тильній поверхні вістки в проекції середньої третини другої п`ясної кістки; садно на слизовій верхньої губи в проекції другого - третього зубів зліва верхньої щелепи. Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №3271 від 3014. відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості г здоров`я).

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Крім того, 01 грудня 2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 користуючись перебування у вказаній квартирі його знайомих неповнолітніх ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_14 , 72000 р.н., діючи з метою незаконного позбавлення волі останніх, зачинив, ти вхідні двері та тримаючи при собі ключ від замка, а також користуючись перевагою у фізичній силі, заборонив ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виходити з квартири. В подальшому ОСОБА_5 продовжив утримувати неповнолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у власній квартирі АДРЕСА_1 , обмежуючи їх у свободі пересування та вільного вибору свого місця перебування приблизно до 01 години 00 хвилин 05 грудня 2014 року, а саме до того часу, доки останні не були звільнені співробітниками міліції.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному позбавленні волі, вчиненого щодо двох малолітніх осіб, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 146 К України.

Крім цього, 03 січня 2015 року приблизно о 09.00 год. ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , вирішив відкрито заволодіти чужим майном, що належить ОСОБА_15 , а саме належним їй мобільним телефоном марки «Нокіа 7500». Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, зайшов в кімнату в квартирі АДРЕСА_1 , де спала ОСОБА_15 , після чого розбудив останню та почав вимагати віддати йому її власний мобільний телефон марки «Нокіа 7500» та з метою уникнення можливого спротиву, та подолання її волі до опору ОСОБА_5 кулаком руки наніс один удар в область лівого ока ОСОБА_15 , внаслідок остання отримала тілесні ушкодження, а сам тим часом заволодівши її мобільним телефоном марки «Нокіа 7500» з квартири пішов у невідомому напрямку. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №168 від 21.01.2015 року у ОСОБА_15 виявлено рубець в проекції «хвостової» частини лівої брови, є результатом загоювання забійної рани, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розслід здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

24 березня 2025 року до суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим. В обґрунтування клопотання вказано, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив в період часу з 13.07.2014 року по 03.01.2015 року . відповідно на допущення сторони обвинувачення із огляду на положення ч. 3 ст. 49 КК України, давність за кримінальні правопорушення передбачені ч. 1, ст.187, ч. 2, ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, слід обліковувати з 03.01.2015 року атому відповідно строки давності за зазначеними кваліфікаціями наступив. Щодо кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 125 КК України, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 49 КК України а також з огляду на ч. 4 ст. 12 КК України строк притягнення до кримінальної відповідальності за даними епізодами не переривається з огляду на ч. 3 ст. 49 КК України, а тому наявні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим та просили його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні та в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що розуміє, що звільнення його від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, він розуміє наслідки закриття кримінального провадження в порядку ст. 49 КК України та бажає це зробити, а тому наявні всі підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, як це передбачено ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, так як для цього існують підстави, передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Чинний КПК України не зобов`язує суд першої інстанції у випадку заявлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України дослідити докази в провадженні і лише після цього вирішити таке клопотання.

Натомість, ч. 8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною третьою статті 285 КПК України також передбачено, що досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку лише у разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Виходячи з вказаних вище правових норм, суд вправі у судовому засіданні до дослідження доказів в провадженні розглянути питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, оскільки наявне клопотання щодо такого звільнення, обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує проти такого звільнення та згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, тобто зокрема і в судовому засіданні, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку, передбаченому статтями 347-363 КПК України.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 вчинив в період 13 липня 2014 року - 03 січня 2015 року, за ч. 1 ст. 187 КК України - день та час обчислення 09:00 год., 03.01.2015 року, день та час закінчення 09:00 год., 03.01.2025 року (згідно ч. 5 ст. 12, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, тяжкий злочин, строк притягнення 10 років); за ч. 2 ст.185 КК України - день та час обчислення 09:00 год., 03.01.2015 року, день та час закінчення 09:00 год., 03.01.2020 року (згідно ч. 4 ст. 12 п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, нетяжкий злочин, строк притягнення 5 років); за ч. 2 ст. 146 КК України - день та час обчислення 09:00 год., 03.01.2015 року, день та час закінчення 09:00 год., 03.01.2020 року (згідно ч. 4 ст. 12 п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, нетяжкий злочин, строк притягнення 5 років); за ч. 2 ст. 187 КК України - день та час обчислення 09:00 год., 03.01.2015 року, день та час закінчення 09:00 год., 03.01.2025 року (згідно ч.5 ст. 12, п.4, ч. 1 ст. 49 КК України, тяжкий злочин, строк притягнення 10 років), за ч. 1 ст. 286 КК України - день та час обчислення 02:10 год., 13.07.2014 року, день та час закінчення 02:10 год., 13.07.2019 року (згідно ч. 4 ст. 12 п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, нетяжкий злочин, строк притягнення 5 років); за ч. 1 ст.125 КК України - день та час обчислення 22:30 год., 19.11.2015 року, день та час закінчення 22:30 год., 19.11.2019 року (згідно ч. 4 ст. 12 п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, нетяжкий злочин, строк притягнення 5 років).

Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

Згідно приписів ч. 4 ст. 12 КК України, Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

За приписами ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно з частинами 2-4 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

З аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 статті 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності, є обов`язком суду, а не його правом. Водночас, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності також є обов`язком суду.

Судом встановлено, що з дня вчинення кримінальних правопорушень з 13 липня 2014 року - 03 січня 2015 року і до дня розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності (03 квітня 2025 року) минуло 10 років та майже 3 місяці.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 з часу вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до кримінальної відповідальності не притягувавсяя, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченого від досудового слідства або суду відсутні, будь-яких інших підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого не встановлено.

Крім того, в основу правової позиції, сформульованої Об`єднаною палатою в постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 (провадження № 51-5464кмо20), покладено тлумачення змісту частини другої статті 49 КК за першим варіантом. За висновком Об`єднаної палати, факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від розслідування або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційовані терміни, визначені в частині першій статті 49 КК. У цьому випадку, як констатувала Об`єднана палата, закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від розслідування чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку.

З наведеним підходом Велика Палата не погодилась (провадження № 13-26кс22, постанова від 02.02.2023 року, справа № 735/1121/20) і вважає його таким, що не відповідає точному змісту кримінально-правової норми і дійсній волі законодавця, а тому вважає за необхідне відступити від правового висновку Об`єднаної палати, викладеного нею в постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 (провадження № 51-5464кмо20).

Так, Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне:

«Реалізація принципу гуманізму під час тлумачення і застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилові: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності і вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватись за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

Формально-логічний і лексичний аналіз змісту частини другої статті 49 КК дає підстави для висновку, що використані в першому і другому реченні слова «зупиняється» і «відновлюється» стосуються строків, зазначених у частині рчбрщіїй. тобто диференційованих.

В українській мові слово «зупинятися» означає «переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися», а слово «відновлюватися» - «починатися знову після певної перерви» (Публічний електронний словник української мови, http://ukrlit.org/slovnyk). Ці дієслова ілюструють поступальні зміни руху (перебігу) одного й того самого об`єкта й не передбачають трансформації його в інший.

Нормативні приписи про зупинення і відновлення строків у випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду мають логічний і практичний сенс лише тоді, коли після з 'явлення або затримання особи продовжується перебіг строку, який у кінцевому підсумку обчислюється шляхом складання відповідного диференційованого терміну, встановленого частиною першою статті 49 КК, і часу ухилення особи від розслідування, суду.

Адже за умови, якби наміром законодавця передбачалося анулювання встановлених частиною першою статті 49 КК строків з огляду на сам лише факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від розслідування або суду, не було б жодної необхідності включати в частину другу цієї статті положення про зупинення та відновлення строку. В означеному випадку від законодавця логічно було би очікувати таке формулювання норми: в разі ухилення особи від досудового розслідування або суду вона звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку минуло п`ять років, а з часу вчинення злочину - п`ятнадцять років.

На користь відповідного висновку свідчить співставлення положень статей 49 і 80 КК, які мають подібні зміст і структуру. Стаття 80 встановлює правові підстави й порядок звільнення від відбування покарання у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. Норми обох згаданих статей передбачають: диференційовані строки давності залежно від тяжкості кримінальних правопорушень і суворості покарання; зупинення цих термінів у разі ухилення особи від виконання заходів примусу і відновлення строків з дня її з`явлення; переривання давності в разі вчинення особою нового злочину певного ступеня тяжкості до закінчення диференційованих строків.»

Таким чином, Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя. - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.09.2022 року по справі №203/241/17 зазначено, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язанні зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.

Процесуальні витрати по справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за проведення експертиз, відповідно до: - довідки про витрати на проведення товарознавчої експертизи від 16.01.2015 року, становить 196, 56 грн., - довідки про витрати на проведення товарознавчої експертизи від 24.04.2015 року, становить 245, 52грн; - довідки про витрати на проведення автотоварозначого дослідженя від 16.08.2014 року, становить 1229, 80 грн.; - довідки про витрати на проведення авто технічної експертизи від 12.08.2014 року, становить 1475, 76 грн.; - довідки про витрати на проведення авто технічної експертизи від 13.07.2014 року, становить 737,88 грн., - слід віднести на рахунок держави.

Цивільні позови - слід залишити без розгляду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 року на квартиру АДРЕСА_3 , підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 49 КК України, ст. ст. 173-177, 182, 193, 194, 284, 314, 315, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності закрити стосовно нього кримінальне провадження № 12014100070004920, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2014 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 року на квартиру АДРЕСА_3 , - скасувати.

Витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №339/ат від 21.07.2014 року, що становить 737,88 грн; судової автотехнічної експертизи №402/ат від 12.08.2014 року, що становить 1475,76 грн; судової товарознавчої експертизи №8/1/3-175 від 16.08.2014 року, що становить 1229, 80 грн; судової товарознавчої експертизи №2тв від 16.01.2015 року, що становить 196,56 грн; судової товарознавчої експертизи №152тв від 24.04.2015 року, що становить 245,52 грн, - віднести на рахунок держави.

Цивільні позови залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

CуддяОСОБА_1