Рішення № 126332925, 03.04.2025, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

РІШЕННЯ

іменем України

03.04.2025

Справа № 331/6526/24

Провадження № 2/331/614/2025

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В.,за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Гоголя,143»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території.

Свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

Згідно Статуту ОСББ «Гоголя 143» здійснює управління та обслуговування будинку.

Протоколами загальних зборів співвласників ОСББ «Гоголя 143» за 2019, 2020 роки затверджено розмір внесків на управління будинком та прибудинкової території ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 6,50 грн. за 1м.кв. для житлових та нежитлових приміщень.

Протоколами загальних зборів співвласників ОСББ «Гоголя 143» за 2021 та 2024 роки затверджено розмір внесків на управління будинком та прибудинкової території ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 7,50 грн. за 1м.кв. для житлових та нежитлових приміщень.

В порушення умов статуту та протоколів загальних зборів співвласники не сплачували в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 13314, 19 грн. за період з травня 2019 року по серпень 2024 року.

Тому позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя 143» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 13314, 19 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

Відзив до суду від відповідачів не надходив.

11.02.2025 року від представника відповідача 3 Бутенко І.О. надійшли пояснення до позовної заяви, в якому вказує, що заперечує проти задоволення позовних у повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до статутних завдань та предмету діяльності ОСББ не надає ніяких послуг, в тому числі житлово-комунальні послуги. Співвласники не мають перед позивачем заборгованості « За утримання житла та комунальних послуг», оскільки Позивач ,в силу Закону не є утримувачем житлового будинку та не є постачальником та надавачем житлово комунальних послуг. Статут позивача не має такого поняття як «тариф». Загальні збори об`єднання не затверджують тарифи , як вказано у позовній заяві. Отже діюче законодавство визначає, що внески співвласників не є житлово-комунальною послугою. Позивач не надав суду доказів щодо фактичного надання співвласникам саме «житлово-комунальних послуг». Також звертає увагу суду, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Прохає суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі./а.с.44-55/.

24.02.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких прохав задовольнити позов у повному обсязі./а.с.58-61/.

Представник позивача адвокат Рикун А.В. та позивач судовому засіданні уточнили позовні вимоги, прохали суд стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12963,45, відповідно до розрахунку заборгованості.

Представник відповідача 3 Бутенко І.О. заперечувала проти задоволення позову, прохала суд відмовити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток з повідомленням, відзив на позовну заяву не надали. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками та конверти з судовою повісткою, що направлявся за адресою останнього відомого місця проживання відповідачів, повернулися до суду не врученим з відміткою Укрпошти про причини повернення «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2024 року, №396443337./а.с.14/.

Згідно СтатутуОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку« Гоголя143» здійснює управління і утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 ./а.с.5-7/.

Відповідно до положень статуту ОСББ «Гоголя 143», ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно доЗакону України«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Його завданням є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних діяльністю об`єднання (п.3розділу 2).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія(ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори в праві приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 20 мінімальних заробітних плат, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договорів з управителем (п.1-3 розділу 3).

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах своїх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі та ін.

04.02.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровані відомості про створення ОСББ «Гоголя 143», вид діяльності якого комплексне обслуговування об`єктів, що підтверджується копією відомостей з вищевказаного реєстру (а.с.8).

Твердження представника відповідача Бутенко І.О. щодо відсутності доказів здійснення ОСББ «Гоголя 143» господарської діяльності спростовуються матеріалами справи, а саме випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої слідує, що вид економічної діяльності ОСББ «Гоголя 143» 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (а.с.8.).

Згідно зі статтею317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті319 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття322 ЦК України).

Частиною першою статті385 ЦК Українипередбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Відповідно до статті23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до статті509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених норм права свідчить про те, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Таким чином, співвласник житлового приміщення у житловому Будинку, в якому створене Об`єднання несе обов`язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги.

Протоколами загальних зборів співвласників ОСББ «Гоголя 143» за 2019, 2020 роки затверджено розмір внесків на управління будинком та прибудинкової території ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 6,50 грн. за 1м.кв. для житлових та нежитлових приміщень./а.с.9/.

Протоколами загальних зборів співвласників ОСББ «Гоголя 143» за 2021 та 2024 роки затверджено розмір внесків на управління будинком та прибудинкової території ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 7,50 грн. за 1м.кв. для житлових та нежитлових приміщень./а.с.10/.

Суд зазначає, що відомостей про оскарження рішень загальних зборів та їх скасування в судовому порядку, відповідачами суду не надано, матеріали справи іншого не містять.

Отже, прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків, тарифів та дольової участі є діючими правомірними, ніким не оспореними та не скасованими.

Відповідачі претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території у передбаченому законом порядку не оформлено.

В порушення умов статуту та протоколів загальних зборів співвласники не сплачували в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед ОСББ «Гоголя 143» в розмірі 12963,45 грн. за період з травня 2019 року по серпень 2024 року, що підтверджується розрахунком заборгованості/а.с.11/.

Матеріали справи не містять даних на спростування розрахунку заборгованості.

Статтею 360 ЦК Українивстановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четвертастатті 544 ЦК України).

З наведених норм слідує, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Аналогічні правові висновки міститься у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18), №636/3459/19 від 17.05.2023.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно положень статті 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та протоколів до неї.

Вищезазначені тлумачення містяться у рішеннях, що постановляє Європейський суд з прав людини. Відповідно до положень статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Україна, як сторона цієї Конвенції, зобов`язалась виконувати рішення Європейського суду з прав людини.

Положеннями статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IV, Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та практику Європейського суду з прав людини визнано джерелом права в Україні та покладено на суди обов`язок при здійсненні судочинства застосовувати у своїх рішеннях тлумачення Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, які надані Європейським судом з прав людини.

В положеннях пункту 53 Рішення по справі «Сичов проти України» (справа за заявою № 4773/02) Європейський суд з прав людини зазначає, що держава несе відповідальність за недотримання своїх обов`язків, передбачених положеннями статті 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, щодо забезпечення збереження, закріплених цією Конвенцією та Протоколом № 1 до неї, прав та свобод на національному рівні для кожного, хто знаходиться під їх юрисдикцією.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Як роз`яснено в абзаці 3 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Представником Відповідача 3 у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування позовної давності, так як позивач звернувся до суду з порушенням строку позивної давності .

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Врахувавши, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX продовжено строк позовної давності на час дії карантину, закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, строк позовної давності необхідно застосовувати саме з 01 квітня 2020 року.

Крім того, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.

В силуст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 року у справі № 663/2070/15-ц зазначено, що переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Згідно розрахунку заборгованості про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 відповідачі здійснювали періодичне часткове погашення заборгованості протягом 2019, 2020,2021,2022,2023,2024 років.

У відповідності до ч.1 ст. 264 ЦК України: «Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку».

Таким чином, норма ч. 1 згаданої статті встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку.

Отже, позовні вимоги до відповідачів про стягнення заборгованості було подано в межах строку позовної давності, тому у суду відсутні підстави для відмови у позові із підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження існування заборгованості у розмірі 12963,45 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивач сплатив при зверненні до суду судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 3028, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,261,264,265, ст.ст. 526,625, ЦК України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСББ «Гоголя, 143» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований АДРЕСА_5 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» (код ЄДРПОУ 40253690; 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 143) заборгованість зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12963 грн. 45 коп.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 03.04.2025 року

Суддя Н.В.Фісун