Ухвала суду № 126332439, 03.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/22437/14-ц

Провадження №: 6/755/5/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» за участі заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт», ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

в с т а н о в и в:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінрайт», ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якій заявник просить суд замінити стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222 у виконавчому листі №755/22437/14-ц виданому на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/22437/14-ц від 10.12.2014 року, видати дублікат виконавчого листа щодо ОСОБА_1 та поновити строк для пред`явлення його до виконання.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 10.12.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва було винесено рішення по справі № 755/22437/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00028983/1 від 01.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Імексбанк». 03.11.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/22437/14-ц було замінено сторону виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому листі № 755/22437/14-ц виданому на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

31.03.2020 року між Акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінрайт укладено договір № 126 про відступлення прав вимоги згідно з умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №999-00028983/1 від 01.11.2012 року. 06.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 001/06/12 згідно з умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» перейшло право грошової вимоги за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №999-00028983/1 від 01.11.2012 року. Таким чином відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Також, зазначив, що на виконання рішення суду Дніпровським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист, проте станом на день подання заяви згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відомо, що виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 завершено в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) На час подання заяви оригінал виконавчого листа щодо Боржника на примусовому виконанні не перебуває. При цьому, посилаючись на Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України, в Україні з лютого 2022 року запроваджено воєнний стан на 30 днів, який неодноразово продовжувався, відтак навіть якщо вважати, що постанова про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 була винесена 24 лютого 2019 року строк все одно не є пропущеним. Таким чином, виконавчий документ № 755/22437/14-ц від 10.12.2014 року відсутній у стягувача та в органі державної виконавчої служби, що свідчить про те, що його було втрачено.

Заявник в обгрунтування вимоги про поновлення пропущеного строку звертає увагу на об`єктивні перешкоди для особи, на користь якої винесено виконавчий документ та причини пропуску процесуального строку виникли не з вини стягувачів.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання за відсутності учасників справи.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів заяви, 10 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва № 755/22437/14-ц було винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00028983/1 від 01.11.2012 року у розмірі 39 540,45 грн. з них заборгованість за кредитом - 23 998,87 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 4 441,58 грн.; комісія - 5 400,00 грн.; штраф - 5 700,00 грн. та судовий збір у розмірі 395,40 грн.

03.11.2021 року судом було замінено сторону виконавчого провадження на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт».

06.12.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 001/06/12, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» перейшло право грошової вимоги за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №999-00028983/1 від 01.11.2012 року.

19.02.2016 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа №755/22437/14-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва 10.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 540,45 грн.

Відповідно до витягу з АСВП Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 завершено. Відомості про передачу виконавчого документа новому стягувачу ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховним Судом України у постанові від 20 липня 2013 року в справі № 6-122цс13 викладена правова позиція, згідно якої, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно положень ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в частині заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження.

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне.

Як встановлено п.17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, відповідно до ч. 1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як встановлено ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Відповідно до вимог статей 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

20 лютого 2025 року Дніпровський районним судом м. Києва постановлено ухвалу про витребування з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідченої копії постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з ідентифікатором та постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. На час розгляду заяви відповідь від Дніпровського відділу державної виконавчої служби не надходила.

Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. Водночас, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Враховуючи те, що доказів на підтвердження доводів заяви про втрату виконавчого листа матеріали справи не містять, суд прийшов до висновку, що заява є не обґрунтованою в цій частині.

Щодо вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа заявник посилається на втрачений виконавчий лист, що унеможливлювало звернення до суду протягом цього періоду, однак доказів останнього до суду не надано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись статтями 260, 354, 442, п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» за участі заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт», ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва № 755/22437/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Імексбанк»заборгованість за кредитним договором № 999-00028983/1 від 01.11.2012 року у розмірі 39 540,45 грн, а саме замінити стягувача з ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт»на ТОВ «Фінансова компанія« Еліт Фінанс».

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н.О. Яровенко