Постанова № 12632266, 30.11.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5220/10/2370 30.11.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гришанові Д.Є.,

за участю: представника позивача Гричаненка О.М. - за довіреністю, представника відповідача Дарморос К.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001232310/0 від 30.09.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» (далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі-відповідач) № 0001232310/0 від 30.09.2010 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32277352 від 08.02.2005 року та є платником податку на прибуток. В період з 16.09.2010 року по 21.09.2010 року Уманською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» з питань правових відносин з приватним підприємством «Інтерагро-Форум» (код 35579534) за березень 2010 року, з питань повноти обчислення та правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт № 1225/23/33133679 від 21.09.2010 року, в якому зазначено про недоведеність факту передачі товарів та факту надання послуг від ПП «Інтерагро-Форум» у звязку з його відсутністю, що є підставою, на думку відповідача, для висновку про заниження податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року в сумі 12500 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки № 1225/23/33133679 від 21.09.2010 року та у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181-ІІІ) Уманською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001232310/0 від 30.09.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 12500 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2500 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001232310/0 від 30.09.2010 року є незаконним, не обґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, надавши письмові заперечення, відповідно до яких представник відповідача вважає, що так як факту передачі товарів та факту надання послуг товариству з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» від ПП «Інтерагро-Форум» недоведений у звязку з його відсутністю - це є підставою для висновку про заниження податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року в сумі 12500 грн. 00 коп., а також підставою для нарахування платнику податків штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2500 грн. 00 коп.

Вислухавши доводи представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 28.10.2004 року за № 10251020000000059, ідентифікаційний код 33133679, а також перебуває на обліку в Уманській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків 24.12.2004 року за № 160. Крім того, відповідач являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32277352 від 08.02.2005 року.

21.09.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Уманської ОДПІ, інспектором 11 рангу на підставі п. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» з питань повноти правових відносин з ПП «Інтерагро-Форум».

30.09.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001232310/0, яке прийнято на підставі акту перевірки № 1225/23/33133679 від 21.09.2010 р., яким встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 9300 грн. 00 коп. у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання в розмірі 15000 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем 12500 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 2500 грн. 00 коп., які підлягають сплаті в 10 - денний термін від дня отримання податкового повідомлення - рішення відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий встановлено завищення показника на загальну суму 9300 грн. 00 коп., в т.ч. за березень 2010 року на суму 9300 грн. 00 коп. Вказані суми податкового кредиту сформовані за рахунок контрагента - постачальника ПП «Інтерагро-Форум».

За результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» згідно декларацій та уточнюючих розрахунків з додатками № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за перевіряємий період встановлено відхилення між задекларованими податковими зобовязаннями ПП «Інтерагро-Форум» та задекларованими податковим кредитом ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2», а саме за березень 2010 року - встановлено завищення задекларованого ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» податкового кредиту на суму ПДВ 9300 грн. 00 коп., сформованого за рахунок контрагента-постачальника ПП «Інтерагро-Форум» (податкові зобовязання ПП «Інтерагро-Форум» становлять 0 грн., податковий кредит ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» сформовано у сумі 9300 грн. 00 коп.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), далі - Закон України № 168/97, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та згідно із пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 165 (із змінами і доповненнями) передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Вимоги до оформлення документів господарської діяльності викладені в частинах 2, і 3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-Х1 (із змінами і доповненнями), відповідно до яких: «первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Відповідно до статті 3 зазначеного Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до акту перевірки ПП «Інтерагро-Форум» від 30.06.2010 року, усі господарські операції між ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» та ПП «Інтерагро-Форум» не спричинили реального настання наслідків: не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій; також за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємця, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів, торгівельного обладнання, транспортних засобів, тому, на основі вищезазначеного, посадовими особами ДПІ було зроблено висновок про нікчемність правочинів, а саме операцій купівлі-продажу.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 ГК України субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону про податок на додану вартість податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР, якими визначено:

- п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 «Податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) ... і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку...»;

- п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 «Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій: або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)..., або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)»;

- п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)».

При здійсненні перевірки, посадовими особами Уманської ОДПІ не вказано в звязку з чим вказаний податковий кредит не може бути віднесений до складу податкового кредиту в звязку з тим, що скаржник позбавлений можливості нести негативні правові наслідки за діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97 - ВР, порушення якого виявлено посадовими особами Уманської ОДПІ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.2.4. ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» зареєстровано у встановленому законодавством України порядку платником податку, про що свідчить свідоцтво платника податку та контрагент ПП «Інтерагро-Форум», з яким у ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» укладено правочини також є платником податку на додану вартість, при цьому, під час здійснення поставки робіт, контрагентом були видані належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, слід звернути увагу, що однією з умов для отримання права на податковий кредит з ПДВ є фактичне здійснення господарських операцій, які стали підставою для виникнення у ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» права на податковий кредит відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в якій зазначено, що наявність реальної господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Аналіз наведених норм приводить до висновку, що Законом України № 168/97 - ВР передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

В розумінні ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Зі змісту ст.ст. 207, 208, 228 ЦК України випливає, що визначальною умовою встановлення факту нікчемності правочину є укладення угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Відповідно до ст. 203 ЦК України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину, є спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарська операція, яка фактично відбулася не може бути віднесена до нікчемного правочину, оскільки спрямована на реальне настання правових наслідків. Відображенню у податковій звітності підлягає господарська операція, яка фактично відбулася, отже, спираючись на вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» мало законне право на отримання податкового кредиту за перевіряємий період.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

У відповідності до п.п. 4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 ІІІ, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На думку відповідача, укладання угод з метою настання реальних наслідків, господарські операції щодо придбання ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ПП «Інтерагро-Форум» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Проте факт продажу товару (робіт, послуг) є документально підтвердженим договором на будівництво № 240210 від 24.02.2010 року, довідкою про виконання робіт типової форми №КБ-3, квитанціями прибуткових касових операцій, податковою накладною № 864 від 23.03.2010 року, які були надані Уманській ОДПІ під час перевірки та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де зазначені відомості про контрагентів, операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту.

Укладений між ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» та ПП «Інтерагро-Форум» договір не віднесено законом до нікчемного, так як він не спрямований на порушення інтересів держави, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Посадові особи Уманської ОДПІ, здійснюючі висновки про нікчемність угоди між ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» та ПП «Інтерагро-Форум», не можуть керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не знаходять свого документального підтвердження та суперечить п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідно якого не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

Суд зазначає, що податкова накладна була складена у момент виникнення податкових зобовязань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, примірник податкової накладної був підписаний особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку (надання) робіт (послуг), та скріплені печаткою платника податку - продавця; датою виникнення податкових зобовязань є дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, вищевказані документи являються підтвердженням цього. Отже, до податкового кредиту не можуть бути не включені суми сплаченого (нарахованого) податку ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» у звязку з наданням робіт (послуг), що підтверджено податковою накладною № 864 від 23.03.2010 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з нього, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту цього періоду.

Отже, сума бюджетного відшкодування є правомірно визначеною, якщо це зроблено на підставі належним чином сформованого податкового кредиту.

Як вбачається з вищевказаного, ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» сформувало податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому платником податку - ПП «Інтерагро-Форум» за договором на будівництво №240210 від 24.02.2010 року.

Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування сформовані ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, яку ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» сплатило ПП «Інтерагро-Форум».

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» включено до складу податкового кредиту суми, які є сумою податків нарахованих (сплачених) у звязку з виконанням робіт і всі вищезазначені документи оформлені по правочинам між ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» та ПП «Інтерагро-Форум» є достатньою підставою для віднесення таких сум до складу податкового кредиту.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій ПП «Інтерагро-Форум» знаходилось в ЄДРПОУ і його свідоцтво платника податку на додану вартість не було скасовано.

Також відповідачем не були надані суду докази, які підтверджують його доводи стосовно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності, таким чином, позиція Уманської ОДПІ є нормативно не обґрунтованою. Не надано суду доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених ТОВ «Уманьпрожитлобуд-2» господарських операцій. Отже, висновок Уманської ОДПІ про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено відповідними доказами. Право ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» на отримання податкового кредиту ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Отже, на думку суду, доводи, якими відповідач заперечує позовні вимоги, є надуманими, а тому його позиція є недоведеною.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001232310/0 від 30.09.2010 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 0001232310/0 від 30.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

СуддяВ.В. Мишенко