Рішення № 126321901, 02.04.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/320/25

2-а/709/12/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02квітня 2025року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шарая Л.О.,

секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Солода В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Холковського Олександра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Холковського Олександра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025.

У позові вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КАС України. Вважає, що він притягнутий до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи, упереджено. Інспектор не прийняв до уваги його пояснення та керувався виключно припущеннями.

Законодавством дійсно регламентовано відповідальність за керування особою яка була позбавлена права керування транспортними засобами. Але для притягнення до відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП необхідно довести факт безпосереднього керування транспортним засобом. Коли приїхали працівники поліції він знаходився в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні, він неодноразово повідомляв їм, що не керував даним автомобілем, водієм був ОСОБА_2 , котрий після ДТП пішов за допомогою, оскільки самостійно вони не могли витягти автомобіль. Працівники поліції та медики оглянули позивача і підтвердили відсутність характерних пошкоджень, які б повинні були бути у водія під час ДТП. Весь час розмови працівники поліції здійснювали на нього моральний тиск, схиляючи до того, щоб він узяв усю відповідальність на себе, оскільки у нього вже були порушення і права вже другий раз не заберуть. Був момент коли він не знаючи що робити і щоб якось закінчити цю історію, погодився на складання стосовно нього протоколів. Проте, він увесь час наполягав на тому, що не був за кермом автомобіля.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів: Департаменту патрульної поліції, інспектора ОСОБА_3 Дужик В.О. просила відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що позивач допустив порушення ПДР України, а саме: 01.03.2025 п 20:36, на а/д М03, Київ- Харків-Довжанський, 192 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 будучи особою позбавленою права керування усіма видами транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

О 20:55 01.03.2025 до служби 102 надійшло повідомлення про те, що на трасі Київ-Харків-Довжанський, 193 км сталася ДТП за участі двох автомобілів. Одне авто у кюветі, інше у відбійнику. Прибувши на місце події факт ДТП з потерпілими не підтвердився. На місці виклику було виявлено громадянина ОСОБА_1 , котрий керуючи ТЗ не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням і здійснив наїзд на металевий відбійник внаслідок чого ТЗ та металевий відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

За результатами перевірки ОСОБА_1 по національних базах даних MBC України, було встановлено, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17.10.2024 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Доказами вчинення адміністративного правопорушення є витяг з бази даних НАІС ДДАІ МВС та відеозапис із нагрудної відеокамери (бодікамери) патрульних № 470045 по факту спілкування з водієм та розгляду справи, письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів.

Зазначають, що стосовно ОСОБА_1 також були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вказує на те, інспектор, реалізуючи покладені на нього службові обов`язки, за результатами вчиненого правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, та виніс згідно норм чинного законодавства оскаржувану постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка відповідає вимогам КУпАП.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

10.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Холковського Олександра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.03.2025 позовна заява ОСОБА_1 прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи у порядку ст. 286 КАС України на 19.03.2025 о 15:00.

18.03.2025 до суду від представника відповідачів: Департаменту патрульної поліції, інспектора ОСОБА_3 Дужик В.О. надійшов відзив на адміністративний позов із долученими доказами.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, у відзиві на позов висловлено прохання проводити розгляд справи без участі відповідачів.

У судовому засіданні 19.03.2025 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання та допит свідка ОСОБА_4 .

У зв`язку із закінченням робочого часу суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11:00 02.04.2025.

Позивач та представник позивача в судове засідання 02.04.2025 не з`явилися, до суду скерували заяву про розгляд справи без їх участі.

Оскільки судове засідання 02.04.2025 здійснювалося за відсутності учасників справи, в силу ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу 02.04.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні просив задовільнити його позов. Пояснив, що 01.03.2025 йому зателефонувала ОСОБА_5 , мати його дитини, та просила приїхати до неї, в с. Ульянівка. Оскільки він позбавлений права керування транспортними засобами, то попросив свого знайомого ОСОБА_4 , у котрого є автомобіль, відвести його до Світлани. Протягом дня він вживав алкогольні напої. Оскільки святкував народження дитини. Ввечері він зустрівся із ОСОБА_4 на СТО в с. Іркліїв та спільно поїхали в с. Ульянівка. Їхали вони вдвох. За кермом був ОСОБА_4 , а позивач знаходився на передньому пасажирському сидінні. На автодорозі Київ-Харків, у напрямку с. Ульянівка, більш точного місцезнаходження вказати не може, сталася ДТП, а саме автомобіль в`їхав у відбійник на дорозі. Чому сталася ДТП він не зрозумів, у результаті події ніхто не постраждав, але в автомобілі було пошкоджено колесо, внаслідок чого продовжувати рух було неможливо. Із-за ДТП ОСОБА_4 розсердився і вони посварилися. Оскільки для переміщення автомобіля необхідний був евакуатор ОСОБА_4 пішов шукати допомогу. Приблизно через годину на місце події приїхали працівники поліції та швидка медична допомога. У цей час він знаходився на передньому пасажирському сидінні. Поліцейським він пояснив, що не перебував за кермом, водієм був ОСОБА_4 , котрий пішов за допомогою. Також він був оглянутий лікарями ШМД, які підтвердили, що у нього відсутні тілесні ушкодження, які отримують водії під час такої ДТП. Він неодноразово телефонував ОСОБА_4 , але в останнього був вимкнутий телефон. Спершу поліцейські погодилися з тим, що ОСОБА_1 не перебував за кермом ТЗ, але потім, протягом декількох годин, почали його вмовляти підписати пояснення з визнанням вини. Написане поліцейським пояснення він підписав, але зміст цього пояснення не відповідає змісту, про який він постійно повідомляв поліцейських.

Представник позивача адвокат Солод В.М. просив позов задовольнити з підстав, викладених у заяві. Наголошував на тому, що ОСОБА_1 не керував автомобілем і будь-яких доказів про зворотне не існує.

Свідок ОСОБА_4 допитаний у судовому засіданні 19.03.2025 пояснив, що 01.03.2025 йому зателефонував ОСОБА_1 та просив підвезти автомобілем у с. Ульянівка до дівчини, котра нещодавно народила дитину. Він не хотів їхати, але потім погодився допомогти. Близько 18 год він зустрівся з ОСОБА_1 і вони спільно поїхали у с. Ульянівка. ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп`яніння та сидів в автомобілі на передньому пасажирському сидінні. За кермом був він. На автодорозі Київ-Харків щось сталося з автомобілем і він втратив керування, автомобіль в`їхав у відбійник та повис на стовпчику. Під час ДТП ніхто не постраждав, але автомобіль було пошкоджено, було вивернуте праве переднє колесо, внаслідок чого продовжувати рух було неможливо. Оскільки для переміщення автомобіля необхідний був евакуатор, на дорозі він не міг зупинити підходящий для перевезення його автомобіля транспорт, то він пішов шукати допомогу. ДТП сталося близько 20:00. Телефон був вимкнутий, оскільки розрядився. Пошкоджений автомобіль він забрав наступного дня, на лафеті.

Мотивувальна частина рішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано до суду протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 02.03.2025 о 00:55 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області старшим сержантом поліції Холковським О.О. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384. Згідно цієї постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 01.03.2025 п 20:36, на а/д М03, Київ- Харків-Довжанський, 192 км, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами Чорнобаївським р/с Черкаської області від 27.10.2024, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Судом досліджена постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17.10.2024 у справі № 709/1684/24, згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягненні у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та 1 року позбавлення права керування транспортними засобами.

Також судом досліджена копія пояснення ОСОБА_1 від 01.03.2025, згідно якого останній вказує, що близько 20 год він рухався на автомобілі ВАЗ 21063, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на металевий відбійник.

У судовому засіданні досліджені надані представником відповідача п`ять відеозаписів із з відеокамери (бодікамери) патрульних № 470045 по факту спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , складання адміністративних матеріалів та розгляду справи, що містяться на DVD-диску.

Відеозапис, відповідно до зазначеної на ньому інформації, розпочинається 01.03.2025 о 21:14. На місці події присутні працівники поліції та швидкої медичної допомоги, які оглядають територію ДТП, інших автомобілів учасників ДТП, окрім автомобіля ВАЗ 21063 ними не виявлено. ОСОБА_1 знаходився в автомобілі на передньому пасажирському сидінні. Останній оглянути поліцейським та медичним працівником, які вказали, що на обличчі ОСОБА_1 наявні тілесні ушкодження, грудна клітина не пошкоджена. Медичний працівник вказав, що ОСОБА_1 не вдарявся об кермо автомобіля (21:20-21:24). Макуха пояснює, що автомобілем керував його знайомий - ОСОБА_4 , котрому близько 33 років, не одружений, автомобіль належить ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_4 на мобільний номер, але зв`язок відсутній. Також на відеозаписі (21:25) зафіксовано розмову поліцейського по телефону, у котрій він повідомляє, що виявлений автомобіль ВАЗ, котрий здійснив наїзд на відбійник; водій на місці ДТП не виявлений, висловлює припущення про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння; вказує, що пасажир, котрий знаходиться на місці пригоди перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, об кермо автомобіля не вдарявся. На відеозаписі протягом часу з 22:30 по 22:34 зафіксовано розмову поліцейського з ОСОБА_1 , під час якої він стверджує, що не перебував за кермом, водієм був ОСОБА_2 . Поліцейський переконує ОСОБА_1 в тому, що він був за кермом та зараз дає неправдиві показання, що такої особи як ОСОБА_2 не існує. О 22:36 поліцейський пояснює ОСОБА_1 про те, що він приїхав на ДТП, є пошкоджений автомобіль, є ОСОБА_1 та вигадана особа ОСОБА_4 , тому він складає протокол на ОСОБА_1 . У період із 22:56 поліцейський оформлює письмові пояснення від імені ОСОБА_1 , де останній вказує, що в автомобілі їхав він та ОСОБА_2 , 1991 року народження, але поліцейський заперечує такі пояснення, вказуючи, що такої особи як ОСОБА_4 не існує.

Суд звернув увагу на те, що відеозапис із назвою файла «export-66pt0_3», на котрому зафіксовано початок складання поліцейським пояснень позивача про те, що за кермом автомобіля під час ДТП був ОСОБА_4 переривається о 23:06 та розпочинається о 23:58, при цьому, відеозапис збережений неперервно. Отже, суд позбавлений можливості об`єктивно та достовірно встановити які події відбувалися у проміжок часу із 23:06 по 23:58.

На відеозаписі, з 23:58 зафіксовано перебування ОСОБА_1 на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля поліцейського, на водійському та передньому пасажирському сидінні перебувають поліцейські. Інспектор ОСОБА_3 оголошує письмові пояснення позивача, за змістом який він керував автомобілем та не впорався з керуванням і здійснив наїзд на металевий відбійник. Після цього позивач особисто підписав ці пояснення. Інспектор повідомив позивача про те, що відносно останнього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124, 130 КУпАП, а також винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП.

У подальшому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний, та складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , оголошення йому складених протоколів та винесеної постанови (із 23:58 по 01.:15)

Слід також зазначити, що на відеозаписі не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_6 , як особі яка притягується до адміністративної відповідальності прав, визначених ст. 268 КУпАП.

Частиною 4 статті 126 КУпАП установлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.1.а ПДР України встановлено, що 2.1. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» визначені основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами. Зокрема, визначено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Статтею 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладений обов`язок з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У п. 8 ч. 1 ст. 23 цього Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, посадові особи відповідача є уповноваженими особами на розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) дійшов висновку про те, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окремо слід наголосити на тому, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Як було встановлено судом, в оскаржуваній постанові ОСОБА_1 , будучи особою яка згідно постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.10.2024 позбавлена права керування транспортними засобами строком на 1 рік, керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 .

Однак, доказів керування ОСОБА_1 автомобілем матеріали справи не містять. Суд критично оцінює посилання відповідача на відеозаписи із бодікамери поліцейського, які були ним долучені до відзиву на позовну заяву, адже на цих записах не зафіксовано рух автомобіля. Також протягом усього спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , останній стверджував про те, що за кермом автомобіля знаходилася інша особа - ОСОБА_4 .

Матеріали справи не містять доказів про перевірку поліцейськими версії позивача про перебування за кермом іншої особи.

Натомість, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 стверджував про те, що саме він 01.03.2025 близько 20 год знаходився за кермом автомобіля ВАЗ ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_2 , та на автодорозі Київ-Харків не впорався з керуванням та допустив зіткнення із відбійником, після чого залишив автомобіль та ОСОБА_1 на місці пригоди, а сам пішов за допомогою.

Суд критично оцінює надані відповідачем копії письмових пояснень від імені ОСОБА_1 про те, що він 01.03.2025 близько 20 год 30 хв керував автомобілем ВАЗ 21063СА, д.н.з. НОМЕР_2 , не впорався з керуванням та здійснив наїзд на металевий відбійник, адже їх зміст суперечить зафіксованим на відеозаписі із бодікамери поліцейських первинних пояснень позивача та пояснень допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 .

Урахувавши наведене суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, про те, що інспектор поліції, реалізуючи покладені на нього службові обов`язки, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення.

Відповідно до статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Відтак, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, обов`язковим є встановлення керування особою транспортним засобом.

Як зазначив позивач, він не керував автомобілем 01.03.2024. Аналогічні пояснення надав свідок ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні. Протилежного суд не встановив.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачі не надали достатніх доказів правомірності прийнятої ними постанови, тому позов підлягає задоволенню, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності - скасуванню, а провадження в справі - закриттю.

Розподіл судових витрат.

Ураховуючи прохання позивача та його представника не стягувати з відповідач понесені витрати зі сплати судового забору, суд залишає їх за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Холковського Олександра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4178384 від 02.03.2025, винесену інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Холковським Олександром Олексійовичем стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

Інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старший сержант поліції Холковський Олександр Олексійович, місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2-В, с. Розсошенці, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38751.

Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Суддя Л.О. Шарая