Рішення № 126320055, 03.04.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 757/54296/24-ц

Провадження №2/291/201/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» звернулося до суду з указаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №103347118 від 17.04.2021 у розмірі 30100,00 грн, з якихзаборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, за відсотками у розмірі 23100,00 грн, а також просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ«Мілоан») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103347118 в електронній формі, в Особистому кабінеті позичальника, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором, кошти були перераховані на підставі платіжного доручення яке долучено до позовної заяви. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов?язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

29.07.2021 р. згідно умов Договору факторингу №05Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №103347118 від 17.04.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу №1/15 у відповідності до умов якого та згідно Додатку №1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №103347118 від 17.04.2021.

Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 30100,00 грн., із яких:заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн, за відсотками - 23100,00 грн.

Ухвалою суду від 14лютого 2025 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

17.04.2021між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір №103347118 (надалі - Договір) в електронній формі, в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства - miloan.ua, відповідно до п. 6.1 Договору. Графік платежів за договором про споживчий кредит №103347118 від 17.04.2021 є Додатком №1 до Договору та його невід`ємною частиною. (а.с.46-54)

Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 відображено у Анкеті-заяві на кредит № 103347118 від 2021.04.17. Згідно цієї заяви проведено верифікацію та зібрано ідентифікуючі дані позичальника ОСОБА_1 , та погоджено умови кредитування, які відображено в кредитному договорі №103347118від 17.04.2021, зокрема у п.п. 1.1.-1.6. Договору. (а.с.16)

Так, за змістом п.п. 1.1.-1.4. Позикодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі- кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 7000.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 17.04.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 17.05.2021.

Відповідно до п. 1.5. Договору, сукупна вартість кредиту складає 2100.00 грн. в грошовому виразі та 2.230.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору).

Проценти за користування кредитом: 2100.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована (п.п.2.2, 2.3 Договору).

За змістом п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.1.- 2.2.2. Договорупозичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації па пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах начальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (зврахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняться. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника(а.с.47)

Відповідно до п.п. 7.1. п.7 Договору, визначено строк дії договору, порядок внесення змін та розірвання договору. Так, цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Дата переказу суми кредиту на картковий рахунок Позичальника є датою отримання кредиту Позичальником. Строк дії цього Договору - з моменту укладення і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3 робочого дня з моменту укладення цього Договору відправлена Товариством сума кредиту не надійде на картковий рахунок Позичальника, дія цього Договору може бути припинена достроково, з моменту розміщення Товариством відповідного повідомлення про припинення в особистому кабінеті Позичальника (а.с.52)

Судом установлено, що на виконання умов Договору №103347118, відповідно Платіжного доручення 26833747 від 17.04.2021 ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 обумовлені кошти в розмірі 7000,00 грн. (а.с.67)

29.07.2021 р. згідно умов Договору факторингу №05Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №103347118 від 17.04.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача (а.с.31-39).

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу №1/15 у відповідності до умов якого та згідно Додатку №1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №103347118 від 17.04.2021 (а.с.57-61).

Згідно витягу з Додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 30100,00 грн., із яких:заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн, за відсотками - 23100,00 грн. (а.с.21).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно умов вищевказаних Договорів факторингу та відповідно до вимог статей 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло статусу нового кредитора.

З метою досудового врегулювання спору, представником позивача, 02.09.2024, було надіслано відповідачу досудову вимогу за вих. №103347118-АВ щодо виконання договірних зобов`язань (а.с.68).

Відомостей щодо належного врегулювання спору за цією досудовою вимогою та виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за договором матеріали справи не місять і сторонами не надано.

Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Тож, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18) зазначено, що «положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».

З досліджених матеріалів справи судом установлено, що відповідачем було прийнято пропозицію (оферту) укласти кредитний договір №103347118 з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору в електронній формі, в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства (а.с.54).

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Судом установлено, що згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення, на час відступлення прав вимоги за Договором №103347118від 17.04.2021заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2024 становить 30100,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7000,00 грн, сума заборгованості за відсоткамистановить 23100,00 грн. (а.с.20-21)

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованість за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

З указаних відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що за період з 17.04.2021 по 17.05.2021 відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом згідно п.п. 1.5.2. Договору, сума яких становила 70 грн. за кожен день. (а.с.22-24).

Водночас з указаних відомостей убачається, що починаючи з 18.05.2021по 16.07.2021нарахування процентів здійснювалось згідно п.п.1.6 Договору, водночас підставою нарахування вказаних відсотків мало бути продовження строку кредитування, що визначено п.п.2.2.1. Договору, однак відомості щодо продовження вказаного договору в матеріалах справи відсутні (а.с.22-24).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачу на підставі кредитного договору було надано кредит в розмірі 7000,00 грн, а також підтверджено обґрунтоване нарахування відсотків згідно п.п. 1.5.2. Договоруза період з 17.04.2021 по 17.05.2021 в сумі 2100 грн, указані кошти належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи: Договір №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024, додаткова угода №103347118 до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 від 30.09.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 30.09.2024, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.09.2024.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 2 000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.

З огляду на наведене, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 .

Оскільки позивач свої зобов`язання за Договором №103347118 від 17.04.2021 не виконав у зв`язку з чим утворилася заборгованість, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000,00 грн, та за відсотками в розмірі 2100,00 грн., загальною сумою - 9100,00 грн., необхідно стягнути в користь позивача.

На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 732,36 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним Договором №103347118 від 17.04.2021у розмірі 9100 (дев`ять тисяч сто) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, за відсотками в розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) гривні 36 (тридцять шість) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ»,місцезнаходження: 01011, м.Київ, вул. Рибальська, 22, ЄДРПОУ 43657029:

відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 03 квітня2025 року.

Суддя І.В. Федорчук