Ухвала суду № 126314580, 02.04.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/6452/25

Провадження № 2/947/1888/25

УХВАЛА

02.04.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача Комунального підприємства«Теплопостачання містаОдеси» про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

17.02.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , станом на вересень 2024 року у розмірі 19341,91 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

20.02.2025 року на виконання ухвали суду від представника позивача на електронну скриньку суду надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 21.02.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

Одночасно відповідачеві визначено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання призначене на 02.04.2025 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Однак, 24.03.2025 року від відповідачки надійшла заява про долучення доказів, а саме квитанції щодо сплати заборгованості за надані КП «Теплопостачання міста Одеси» послуги.

26.03.2025 року від відповідачки надійшла до суду заява про закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

02.04.2025 року від представника позивача на електронну скриньку суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору з підстав погашення відповідачем спірної заборгованості та вирішення питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом підстави для відкладення судового засідання у відповідності до положень статті 223 ЦПК України не встановлені.

Приймаючи викладене, відсутність підстав для відкладення судового засідання, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом було ухвалено здійснити розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 02.04.2025 року.

Дослідивши подані до суду документи та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщовідсутнійпредмет спору, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що між сторонами в даній справі виник спір за наслідком невиконання відповідачем ОСОБА_1 , на ім`я якої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , свого обов`язку зі сплати грошових коштів за надані КП "Теплопостачання міста Одеси" послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на вересень 2024 року становить у загальному у розмірі 19341,91 грн.

Дані обставини слугували підставою для звернення позивача 17.02.2025 року до суду з даним позовом, провадження за яким відкрито 21.02.2025 року.

24.03.2025 року відповідачкою отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позову та додатками до нього.

В подальшому, відповідачкою ОСОБА_1 надано до суду квитанцію до платіжної інструкції від 24.03.2025 року за №98 на суму 19500,00 грн., з якої вбачається, що останньою було погашено заборгованість у заявленому до стягнення розмірі в повному обсязі.

02.04.2025 року КП «Теплопостачання міста Одеси» надано до суду копію виписки за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім`я відповідачки, з якої підтверджується погашення ОСОБА_1 суми заборгованості за надані КП «Теплопостачання міста Одеси» послуги у заявленому до стягнення розмірі - 19500,00 грн.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що відповідачкою після звернення позивача до суду з даним позовом були вчинені дії з задоволення вимог КП «Теплопостачання міста Одеси» шляхом добровільної сплати заборгованості у розмірі заявленому до стягнення за даним позовом.

Отже, предмет спору у заявленому до стягнення розміру заборгованості за даним позовом існував станом на лютий 2025 року - час пред`явлення даного позову до суду та вичерпаний у березні 2025 року за наслідком здійснених відповідачем дій, що виключає наявність предмету спору станом на час розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає наявними підстави для закриття провадження в цій справі, у зв`язкуз відсутністюпредмету спору.

Частиною 2 статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час пред`явлення позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №125 від 18.02.2025 року.

Позивачем у поданому клопотанні про закриття провадження у справі заявлено вимогу про стягнення сплаченого судового збору з відповідача.

Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження відшкодування позивачеві витрат зі сплаченого останнім судового збору в сумі 3028,00 грн., за даним пред`явленим позовом.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Також,згіднозп.5ч.1ст.7ЗаконуУкраїни «Просудовий збір» , сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою судув разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, з аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що компенсація позивачеві сплаченого останнім судового збору під час пред`явлення позову до суду шляхом їх стягнення з відповідача чи шляхом повернення позивачеві сплаченої суми судового збору з державного бюджету, залежить від підстав закриття провадження у справі передбачених ч.1 ст. 255 ЦПК України та обставин, чи мало місце задоволення відповідачем вимог позивача саме внаслідок пред`явленого відповідного позову позивачем до суду.

Приймаючи викладене, виходячи зі встановлених судом обставин, оскільки добровільне виконання відповідачем обов`язку зі сплаченого судового збору відбулось після пред`явлення позивачем до суду позову, про що остання була обізнана, що свідчить про задоволення заявлених позивачем вимог, як наслідок звернення позивача до суду з відповідним позовом, виходячи з приписів ч.3 ст. 142 ЦПК України, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування понесених останнім витрат зі сплаченого судового збору за пред`явлення даного позову - 3028,00 грн.

Керуючись ст. 141, 142, п.2 ч.1 ст.255, 352-354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі №947/6452/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , стано на вересень 2024 року у розмірі 19341 гривня 91 копійка закрити.

Роз`яснити сторонам по справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (місцезнаходження: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Учасник справи,якомуухваласуду небулаврученау деньїїпроголошенняабо складення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Калініченко Л. В.