Постанова № 126312798, 01.04.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1273/25

провадження № 3/405/449/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2025 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі головуючого судді Плохотніченка Л.І., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, матеріали якої надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , місце роботи: військовослужбовець НОМЕР_1 , стрілець, за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

до Ленінського районного суду м. Кіровограда з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Особа, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час належним чином повідомлений.

Потерпіла з`явилась до судового засідання, надала пояснення, підтримала обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене судом відзначається, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. В зв`язку з цим, суд вважає, що особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в повній мірі забезпечено право на участь в розгляді справи та остання своєю неявкою до суду використала своє право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завчасно розміщувалась на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.

При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи положення зазначених вище норм та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі чого суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Такимчином, суд дійшов переконливої думки про вчинення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період 06.03.2025 року, близько 18.30 год., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: поясненнями потерпілої наданими у судовому засіданні; протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 268433 від 06.03.2025 року, а також письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, що своїми насильницькими діями психологічного характеру ОСОБА_2 спричинив їй шкоду психічному здоров`ю.

Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винуватість ОСОБА_2 в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» визначено, що:

насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю;

психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю;

члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Відповідно доч.2,3ст.3ЗаконуУкраїни«Про запобіганнятапротидіюдомашньому насильству»діязаконодавствапро запобіганнятапротидіюдомашньому насильствунезалежновідфакту спільногопроживанняпоширюється,зокремана подружжя; колишнєподружжя; діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи,якіспільнопроживають (проживали)однієюсім`єю,аленеперебувають (неперебували)ушлюбіміж собою,їхнібатькита діти; особи,якімаютьспільну дитину(дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Згіднозі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також,Конституціядекларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Суд також бере до уваги правову позицію ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, згідно з якою відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов`язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.

Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенністягнення відповіднодо вимогч.2ст.33КУпАП судвраховує:характер вчиненогоправопорушення,особу порушника,який раніше,відповідно доматеріалів справи,до адміністративноївідповідальності непритягувався,та вважаєза необхідненакласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст.173-2 КУпАП, не вбачаючи підстав для накладення більш суворого стягнення, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.33,40-1,173-2,283,284,287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян що становить 680 гривень 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UА368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998. Призначення платежу: штраф, ( ОСОБА_2 ). протоколи серія ВАД № 268433 від 06.03.2025 року.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_2 ), справа № 405/1273/25, Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Леонід Іванович Плохотніченко