Рішення № 126304609, 31.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа № 580/2275/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Надія» до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Черкаська обласна прокуратура та Управління культури та охоронної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Надія» (далі - позивач) до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Черкаська обласна прокуратура та Управління культури та охоронної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:

- визнати протиправною постанову про накладення штрафу, винесену головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глущенко Альоною Станіславівною 18 лютого 2025 року у межах виконавчого провадження №72962505 та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП «Надія» виконала від себе всі дії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22, оскільки направив на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини. До листа були долучені копія супровідного листа, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА. У той час Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не вчинило жодних дій, які залежать від них на виконання рішення суду. При цьому Порядком №1768 не врегульовано дій сторін при укладенні охоронного договору. Кодекс адміністративного судочинства України також не містить в собі положень щодо порядку укладення адміністративних договорів. Закон України «Про охорону культурної спадщини», а саме ст. 23, вказує на обов`язок власника укласти охоронний договір. Отже дії сторін не регламентовані законом. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає відповідальність боржника за невиконання рішення суду саме без поважних причин, однак на думку позивача, ним не фактично не виконано рішення суду з поважних на те причин.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що ПП «Надія» не додано підтверджуючих документів про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22, а саме: не укладено з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини-житловий будинок (кін. ХІХ по. ХХ ст.) за адресою: вул. Гоголя, 211, у м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001№ 1768.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Треті особи письмових пояснень щодо позову не подали.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року №485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22 зобов`язано ПП «Надія» у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини-житловий будинок (кін. ХІХ по. ХХ ст.) за адресою: вул. Гоголя, 221, у м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001№ 1768.

На виконання вказаного рішення суду Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 03.10.2023 із строком їх пред`явлення до виконання - 04.10.2023.

Стягувач Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури 05.10.2023 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ із заявою про відкриття виконавчого провадження.

06.10.2023 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ відкрито виконавче провадження №72962505, про що винесено відповідну постанову.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №580/1651/22 виправлено описку та вказано в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 в адміністративній справі №580/1651/22 правильну адресу місцезнаходження об`єкта культурної спадщини житлового будинку (кін. ХІХ по. ХХ ст.) «вул. Гоголя, 211, м. Черкаси».

13.12.2023 боржник повідомив державного виконавця про добровільне виконання рішення суду, оскільки направив на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини. До листа були долучені копія супровідного листа, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Під час виконання судового рішення постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глущенко Альоною Станіславівною 18 лютого 2025 року в межах виконавчого провадження №72962505 накладено штраф на ПП «Надія» в сумі 5100,00 грн. за невиконання боржником рішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404- VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями статті 63 Закону №1404-VІІІ визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на приписи законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений строк.

У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

При цьому невиконанням судового рішення в розумінні статті 63 Закону №1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин та винесення відповідної постанови про накладення штрафу.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки) зобов`язано ПП «Надія» у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини-житловий будинок (кін. ХІХ по. ХХ ст.) за адресою: вул. Гоголя, 211, у м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.

06.10.2023 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ відкрито виконавче провадження №72962505, про що винесено відповідну постанову

На виконання вказаного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22 - ПП «Надія» направило на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, про що листом від 13.12.2023 боржник повідомив державного виконавця про добровільне виконання рішення суду. До листа були долучені копія супровідного листа, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Враховуючи, що охоронний договір ПП «Надія» так і не був укладений на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001 №1768, державним виконавцем складено акт від 17.02.2025 про невиконання рішення суду (виконавчого листа №580/1651/22, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 04.10.2023).

Таким чином, позивач оскаржуючи постанову відповідача накладення штрафу у сумі 5100 грн зазначає, що виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22, оскільки направив проєкт охоронного договору Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Стосовно того, чи є договір укладеним, то згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зважаючи на ту обставину, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наданий позивачем проєкт охоронного договору не підписало, охоронний договір вважається неукладеним.

Відтак доводи позивача про те, що ним виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №580/1651/22 - є необґрунтованим та спростовується вищезазначеними обставинами.

Оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення ПП «Надія» всіх можливих дій щодо спонукання Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (звернення до суду щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії), отже позивачем станом на 17.02.2025 рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1651/23 не виконано без поважних на те причин.

Підсумовуючи вищевикладені обставини суд дійшов, що оскаржувана постанова головного державного виконавця про накладення штрафу від 18.02.2025 у межах виконавчого провадження №72962505 - є правомірним та скасуванню не підлягає.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА