Ухвала суду № 126304583, 02.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 квітня 2025 року справа № 580/3461/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністиративного позову у справі № 580/3461/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька 13/15, м.Київ, ЄДРПОУ 00034051), Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка 286, м.Черкаси, ЄДПОУ 02911119) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.03.2025 вх.№15986/25 представник позивача - адвокат Кузьмінський Олексій Олександрович у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора забезпечити Черкаську обласну прокуратуру бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;

- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 заробітної плати, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн;

- зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену заробітну плату прокурора за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 на підставі ч.3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з посадового окладу прокурора, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів під час виплати;

- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних дні обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у сумі 1600 грн;

- зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, обчисленого із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів під час виплати.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

31.03.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду адвокат Кузьмінський Олексій Олександрович надав дві тотожні позовні заяви в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії з тим самим предметом та з однакових підстав, а саме №580/3461/25 (головуючий суддя Л.В. Трофімова) та №580/3466/25 (головуючий суддя О.А. Рідзель), що свідчить про зловживання процесуальними правами: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (п.2 ч.2 ст.45 КАС України). Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України). Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, що мають відповідну спрямованість і характер.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: п.3 ч.2 ст.45 КАС України подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер.

Позивач не надав відомості про визнання неконституційною норми закону щодо застосування Черкаською обласною прокуратурою прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2023 року, 1 січня 2024 року, на 1 січня 2025 року у сумі 1600 грн.

Позивач стверджує: у зв`язку із звільненням з органів прокуратури з 20.03.2025 проведений повний розрахунок: нарахована грошова компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у сумі 748409.64, проте використаний прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у сумі 1600 грн. Однією із складових заробітку є посадовий оклад, що визначається ст.81 Закону України «Про прокуратуру». Черкаська обласна прокуратура є бюджетною установою, розпорядником є Офіс Генерального прокурора, виплати здійснюються у межах асигнувань, що затверджені у кошторисі. Невиплата заробітної плати пов`язана з діяльністю Офісу Генерального прокурора.

У позовній заяві усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не вказано яке право позивача порушене Офісом Генерального прокурора та Черкаською обласною прокуратурою у зв`язку із обраним способом захисту.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч.2 ст.42 КАС України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Матеріали адміністративного позову не містять доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 та представника позивача - адвоката Кузьмінського Олексія Олександровича звертатися до суду в інтересах Черкаської обласної прокуратури щодо забезпечення бюджетними асигнуваннями на здійснення видатків з виплати заробітної плати у 2023, 2024, 2025 роках.

Відповідно до ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1); бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1); квазіфіскальні операції - операції органів державної влади і місцевого самоврядування, Національного банку України, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, суб`єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, що не відображаються у показниках бюджету, але можуть призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету в майбутньому (п.26-1 ч.1); кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.30 ч.1).

Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали адміністративного позову не містять розрахунків, порівнянь, доказів на підтвердження доводів позивача щодо необхідності та достатності для здійснення видатків з виплати заробітної плати у 2023, 2024, 2025 роках.

У справі № 580/616/19 ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України і просив прийняти рішення від 10.10.2018 про переведення з пенсії, призначеної на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» усупереч приписам статті 86 Закону України «Про прокуратуру». 11.03.2019 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч.8 ст.238 КАС України, оскільки Головне управління перевело ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01.10.2018 - донарахована сума пенсії 49140,21 грн буде виплачена разом з основним розміром пенсії позивача, зобов`язання виконано в добровільному порядку ( ОСОБА_1 з 28.12.2017 проведений перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та призначена з 28.12.2017 до 31.12.2017 пенсія 10740,00 грн, з 01.01.2018 до 30.06.2018 13730,00 грн, 01.07.2018 до 30.11.2018 14350,00 грн, з 01.12.2018 до 31.12.2018 14970,00 грн, з 01.01.2018 до 30.06.2019 14970 грн.

У справі № 580/9676/24 адвокат Кузьмінський О.О. від імені ОСОБА_1 до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Офісу Генерального прокурора просить: визнати протиправним і скасувати рішення відповідача 1 від 29.08.2024 №07/1/1-10п-24; визнати протиправним і скасувати наказ відповідача 2 від 09.09.2024 №219к, яким його з 11.09.2024 звільнено з посади начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури на підставі п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру».

У справі № 580/1748/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, просить: визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної прокуратури у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати з 12.10.2024 до 13.10.2024 у порядку та розмірах, визначених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2024 № 1697-VII.

Вимоги про грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, обчисленого із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, у контексті заробітної плати, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури без та/або із застосуванням розміру 1600 грн охоплює період з 12.10.2024 до 13.10.2024.

Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату (висновки Верховного Суду у справі № 204/8655/21).

За загальним правилом заробітна плата виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, проте матеріали позовної заяви не містять облікових документів за 2023, 2024, 2025 роки щодо трудової діяльності позивача, наказів та/або розпоряджень про відпуски/компенсації, сплату ЄСВ, підтвердження розрахунку під час звільнення.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Згідно з пунктом 3.8 розд. 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги під час припинення трудового договору входять до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (ч.2 ст.6); платниками єдиного внеску є роботодавці (п.1 ч.1 ст.4); страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (п.10 ч.1 ст.1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п.3 ч.1 ст.1).

Позивач не надав доказ на підтвердження статусу застрахованої особи стосовно обраних відповідачів.

ОГП: в органах прокуратури усіх рівнів налічується 523 прокурори, які мають інвалідність. Цей показник не перевищує 10% по прокуратурам. Значне перевищення цього відсотку спостерігається в прокуратурах Хмельницької (29%) та Черкаської областей (27%) (https://sud.ua/uk/news/publication/315377-v-ofise-genprokurora-rasskazali-skolko-prokurorov-poluchayut-spetspensii-po-invalidnosti#google_vignette). Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна за їхнім вибором (https://www.pfu.gov.ua/lg/361471-osoblyvosti-pryznachennya-pensij-pratsivnykam-prokuratury/).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України під час оформлення адміністративного позову не вказані відомості про електронний кабунет в ЄСІТС учасників справи.

Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі № 280/1340/23.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Розяснити представнику позивача, що зловживання процесуальними правами не допускається (ст.45 КАС України).

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви до належних відповідачів/відповідача з дотриманням п.2 ч.5 ст.160 КАС України; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; повідомлення: з якою датою пов`язує перебіг строку позивач у зв`язку із формулюванням кожної позовної вимоги; розрахунків та доказів на підтвердження спірних правовідносин щодо протиправності дії Черкаської обласної прокуратури у застосування 1600 грн, починаючи з 2023 року; обрання способу захисту з урахуванням ст.5 КАС України (протиправним діям кореспондує похідна вимога підповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАС України - утриматися від дій; вимога зобовязального характеру є похідною до протиправної бездіяльності згідно п.4 ч.1 ст.5 КАС України).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити представнику позивача, позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА