Рішення № 126304021, 02.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 р. №520/3691/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (просп. Богдана Хмельницького, буд. 116А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправни та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправни та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення № 204650005677 від 19.12.2024 відділу призначення пенсій Управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 п. 6 Закону України «Про прокуратуру» в зв`язку з відсутністю на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років.

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 19.12.2024 пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (у редакції Закону №2663-III від 12.07.2001), перераховувати та виплачувати її без обмеження граничного (максимального) розміру з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок, виданих Харківською обласною прокуратурою 27.11.2024 за № 21-163 про складові заробітної плати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) з 01.02.2024, із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, відповідно довідок, виданих Харківською обласною прокуратурою 27.11.2024 за № 21-163 про складові заробітної плати, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, проте відповідачем протиправно не було призначено пенсію за вислугою років за наслідками звернення, чим порушено її права.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 16.12.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та рішенням № 204650005677 від 19.12.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.

Відмова мотивована тим, що наявний у позивача стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років (20 рік 8 місяців 2 дні) є недостатнім (необхідно 25 років) для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI.

Разом із тим, на думку позивача, підлягають застосуванню положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-III від 12.07.2001).

Незгода позивача із прийнятим відповідачем рішенням зумовила його звернення до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла до 01 жовтня 2011 року) було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 процентів від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 процентів місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ. Зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Встановлено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років.

Починаючи з 15 липня 2015 року стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року за № 1789-XII щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратила чинність, у зв`язку із набранням чинності нового Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VI.

Згідно із статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VI прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 16.12.2024, а тому спірні правовідносини підлягають вирішенню за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VI.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 01.09.2022 у справі № 380/10419/21.

За змістом оскаржуваного рішення вислуга років позивача станом на час звернення із заявою про призначення пенсії складала 20 років 8 місяців 2 днів.

Тобто вислуга років позивача є меншою від 25 років, визначених частиною 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VI, що не надає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років.

Доводи позивача, що зміни у законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав, не повинні застосовуватися, оскільки у період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року за № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року, чинній до 30 вересня 2011 року, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років суд вважає необгрунтованими.

Станом на 30 вересня 2011 року у позивача був відсутній стаж роботи 20 років, а тому у період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року за № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років.

Отже, при прийнятті Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, № 1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 265/6322/16-а, від 11 червня 2020 року у справі № 265/2627/17 та від 08 листопада 2021 року у справі № 404/5325/17, від 02 серпня 2022 року у справі № 640/3085/19.

Положеннями частини 6 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, № 1697-VII чітко визначено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки стаж позивача за вислугу років не є достатнім для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VII, а у період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року за № 1789-XII він не набув права на призначення пенсії за вислугу років, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугу років.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправни та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 02.04.2025.

Суддя Бідонько А.В.