Рішення № 126303414, 01.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року Справа № 480/425/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кравченка Є.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/425/25 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області, звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб загальною сумою 11360 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду заборгованість відповідача, що підлягає до стягнення становить 11360 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Копію даної ухвали суду було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , однак її повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 18). Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач з 06.07.2023 зареєстрований як фізична особа-підприємець та знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Сумській області (а.с. 3).

06.07.2023 року відповідач звернувся до Головного управління ДПС у Сумській області з письмовою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та обрав фіксовану ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу (а.с. 9).

У зв`язку з несплатою відповідачем за лютий - вересень 2024 року грошових зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб, виник податковий борг в сумі 11360 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 15.11.2023 року № 0005452-1303-1828 (а.с. 7), яка направлялася рекомендованою кореспонденцією та вручена відповідачу 08.12.20243 що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (з.б.а.с. 7).

Таким чином станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 11360 грн.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком податкового боргу та витягами з інтегрованої картки платника податків (а.с. 4, 5, 6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2. ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

З матеріалів справи суд вбачає, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати авансових внесків з єдиного податку платника другої групи у сумі 11360 грн за лютий - вересень 2024 року, яка на час розгляду та вирішення адміністративної справи у добровільному порядку не погашена.

Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов`язання, позивачем було винесено податкову вимогу форми "Ф" від 15.11.2023 року № 0005452-1303-1828 (а.с. 7), яка направлялася рекомендованою кореспонденцією та вручена відповідачу 08.12.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (з.б.а.с. 7). Докази оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягів з інтегрованої картки слідує, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальній сумі 11360 грн. (а.с. 4, 5, 6).

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб загальною сумою 11360 грн, на р/р UА968999980314080699000018544, отримувач ГУК Сум.обл/ПутивльськаМТГ/18050400, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко