Рішення № 126302937, 02.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39983/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Управління обласної ради з майнових відносин до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби (далі відповідач) від 16.12.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-11-14-008310-а за об`єктом Ремонтно-реставраційні роботи Коригування ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, мотивуючи це тим, що позивачем був оприлюднений додаток № 4 до Договору від 14.11.2024 року № 9 у файлі № 407 формата imd - Інформація про ціни на матеріально технічні ресурси). Даний файл зчитується у програмному комплексі АВК-5.

Про оприлюднення цього додатку № 4 до Договору від 14.11.2024 року Відповідачу були надані відповідні пояснення та обґрунтування на його запит від 29.11.2024 року. Посилання Відповідача на Положення №835, яким, на думку Відповідача, повинен був керуватись Позивач, при оприлюдненні додатка № 4 до Договору від 14.11.2024 року № 9, щоб була виконана вимога щодо його оприлюднення в машинозчитувальному форматі, вважає його необґрунтованим, безпідставним, оскільки пункт 2 Положення №835 встановлює поняття

машиночитанний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, Положенням № 835 не визначено, що таке машинозчитувальний формат.

Деякі формати машиночитанного формату передбачені Положенням № 835, але не можливо визначити, чи відповідають вони саме вимозі «машинозчитувальний формат» чи ні.

Водночас, згідно з наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 07 вересня 2018 року № 60 «Про затвердження Вимог до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади» (далі - постанова № 60) машиночитана форма - форма подання даних, придатних до автоматичного або автоматизованого використання.

Таким чином, ані Законом України «Про публічні закупівлі» ані Положенням № 835, ані постановою № 60 остаточного визначеного поняття та технічного механізму реалізації вимоги оприлюднення додатків до договору у машинозчитувальному форматі не встановлено.

Враховуючи, що Закон України «Про публічні закупівлі» має вищу юридичну силу, Позивач оприлюднив додаток № 4 шляхом використання програмного комплексу АВК - 5 (файл формату «imd», оприлюднений під № 407 та зчитується у програмному комплексі АВК-5), який для роботи з кошторисами будівництва де факто є стандартом індустрії в Україні. Програмний комплекс АВК-5 призначений для автоматизованого випуску ресурсної вартісної документації, що використовується в будівництві: в інвесторських кошторисах, у договірних цінах контрактів, у виробництві будівельних робіт. Відповідачем не вказано, який конкретно індикатор ризику мав місце у даному випадку, що вказував би на порушення та/або який би надавав би підстави для визначення наявності порушення, зазначеного в висновку моніторингу. В зазначеному додатку перелічені лише посилання на цифри 1,2,3,4, 13 без зазначення наявності ознак порушень законодавства. А такого рангу ризику як 13 - Порядком застосування автоматичних індикаторів ризиків, затвердженим Наказом № 476 не визначено.

Також Позивач вважає Висновок таким, який не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості в частині не конкретизації способу зобов`язання для усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до наступного.

Так, в пункті 3 Висновку Відповідача від 16.12.2024 року: «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): далі за текстом » Відповідач зобов`язує здійснити

заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Як вбачається із зазначеного зобов`язання, Відповідач не вказує, які саме заходи слід вжити для усунення та недопущення виявлених порушень та яку інформацію та/ або документи слід оприлюднити.(копія Висновку відповідача надається).

Ухвалою суду від 30.12.2024 року позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 15.01.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.02.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив у якому він позов не визнає з підстав того, що Південний офіс відповідно до норм статті 8 Закону , здійснив моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за

предметом закупівлі: Ремонтно-реставраційні роботи Коригування (ДК

021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), яка проводилась » - Управлінням обласної ради з майнових відносин (далі - Замовник) (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером : UА-2024-11-14-008310-а) очікуваною вартістю 15 417 379,22 грн з ПДВ, щодо дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером : UA-2024-11-14-008310-а від 16.12.2024, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону.

Щодо порушень законодавства, виявлених під час моніторингу та відображених у Висновку.

Щодо порушення вимог абзацу 35 пункту 13 Особливостей за результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: Замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не оприлюднив в електронній системі закупівель, у встановлений Особливостями та Законом строк, додаток 4 до договору від 14.11.2024 № 9 (далі - Договір), який є його невід`ємнощ частиною, чим порушив вимоги абзацу 35 пункту 13 Особливостей.

Відповідно до абзацу 35 пункту 13 Особливостей у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту.

Замовник здійснив закупівлю шляхом укладення Договору без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей, а саме: у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі. Замовник в електронній системі закупівель 14.11.2024 оприлюднив Договір від 14.11.2024 № 9 з додатками до договору № 1, 2 та 3. Зазначає, що відповідно до розділу 18 Договору його невід`ємними додатками є:

Договірна ціна (Додаток 1);

Графік фінансування робіт (Додаток 2);

Графік виконання робіт (Додаток 3);

Інформації про ціни на матеріально-технічні ресурси (Додаток 4).

На порушення вимог абзацу 35 пункту 13 Особливостей Замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не оприлюднив в електронній системі закупівель, у встановлений Особливостями та Законом строк, додаток 4 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Південним офісом Держаудитслужби 29.11.2024 було надано запит щодо неоприлюднена додатку №4 до договору №9 від 14.11.2024 згідно вимог абзацу 35 пункту 13 Особливостей, Замовник 03.12.2024 надав пояснення, яке не спростовує Факту встановленого порушення.

Також зазначає, що згідно пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. Отже, за результатами моніторингу закупівлі встановлено порушення вимог абзацу 35 пункту 13 Особливостей, в частині того, що Замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не оприлюднив в електронній системі закупівель, у встановлений Особливостями та Законом строк, саме додаток 4 до 1 Договору №9 від 14.11.2024. який є його невід`ємною частиною. Доводи Управління обласної ради з майнових відносин про порушення їх прав, свобод чи Інтересів є абстрактними, не містять жодного обгрунтування негативного впливу спірним висновком Південного офісу Держаудитслужби на їх конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з указаним висновком, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

06.02.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2024 року позивачем (або далі Замовник) як Замовником було проведено закупівлю без використання електронної системи UА-2024-11-14-008310-а за предметом Ремонтно-реставраційні роботи Коригування (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), за результатами якої укладений Договір №9 на виконання відповідних робіт.

Південний офіс здійснив моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Ремонтно-реставраційні роботи Коригування (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), яка проводилась - Управлінням обласної ради з майнових відносин (далі - Замовник) (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UА-2024-11-14-008310-а) очікуваною вартістю 15 417 379,22 грн з ПДВ, щодо дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером ID: UА-2024-11-14-008310-а від 16.12.2024, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону. Висновком встановлено, що Замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не оприлюднив в електронній системі закупівель, у встановлений Особливостями та Законом строк, додаток 4 до договору від 14.11.2024 № 9 (далі - Договір), який є його невід`ємною частиною, чим порушив вимоги абзацу 35 пункту 13 Особливостей.

У Висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону № 2939 та статтею 8 Закону № 922, Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому , а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З вказаним висновком позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела прав та висновки суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26 січня 1993 року.

Відповідно ч.2 ст. 1 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно ст. 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03 листопада 2015 року, (далі Постанова №868) утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі Закон №922-VIII).

Пунктом 11 ч.1 ст. 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно ч.ч.2-5 ст. 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Відповідно ч.7 ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року було затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України №922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості №1178), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Абзацом 1 п.3 Особливостей №1178 передбачено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до абзацу 35 пункту 13 Особливостей у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту.

Як встановлено судом Замовник здійснив закупівлю шляхом укладення Договору без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей, а саме: у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.

Згідно до абзацу 1 пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Замовник в електронній системі закупівель 14.11.2024 оприлюднив Договір від 14.11.2024 № 9 з додатками до договору № 1, 2 та 3, 4.

Проте Додаток №4 до Договору (файл №407) був оприлюднений у форматі imd , що не відповідає положенням п.15 Порядку 1082.

Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Украни наказом від 11.06.2020р. №1082 затверджений Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893).

Згідно п.15 вказаного Порядку №1082 Договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Сторонами визнається, що Додаток №4 до Договору був розміщений не у форматі PDF.

У п.2 Розділу І Закону України №3988 від 19.09.2024 року « Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво) Пункти 10 і 11 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" викладений в такій редакції:

"10) договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня:

внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону);

складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 цього Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі".

Позивач посилається на те, що поняття машинозчитувальному формат відсутне та не розкривається у Законі, тоді як Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 на яке посилається відповідач містить поняття машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини, що не є тотожнім.

Суд враховує, що у пояснювальній записці до законопроекту №3988 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» зазначено, що законопроект спрямований на забезпечення максимальної відкритості та прозорості інформації про використання публічних фінансів на закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з капітального ремонту та будівництва, шляхом оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси. Зазначене сприятиме запобіганню корупційним діям і зловживанням під час проведення таких закупівель.

Водночас формат у якому Додаток №4 до Договору був оприлюднений -imd, як сам вказує позивач у позові може зчитуватися тільки у програмному комплексі АВК-5 призначеному для автоматизованого випуску ресурсної вартісної документації, що використовується в будівництві, тобто у форматі для читання якого потрібна спеціалізована программа, яка є ліцензійною програмою та для її придбання потрібно сплатити кошти, що безумовно свідчить, про ускладнення прозорість та відкритість цієї інформації які були метою прийняття Закону України №3988, а тому суд відхиляє, цей аргумент позивача як безпідставний та вважає, що відповідач правомірно встановив дане порушення у висновку, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону у висновку обов`язково зазначаються:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

унікальний номер оголошення про . проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У оскаржуваному Висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону № 2939 та статтею 8 Закону № 922, Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому , а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, у висновку містяться усі зазначені обов`язкові елементи форми висновку, затверджені Порядком, та дотримані усі вимоги щодо змісту.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

З огляду на зміст зазначених норм Закону № 922, суд доходить висновку, що повноваження органу державного фінансового контролю щодо моніторингу закупівель полягають не лише в запобіганні порушення | законодавства у сфері публічних закупівель замовником на певній стадії закупівель, а саме у повноцінному аналізі усіх стадій закупівлі, проведеної Замовником, з метою запобігання порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель, що зі свого боку, повною мірою відображає повноваження органу державного фінансового контролю в частині забезпечення і реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Отже, законодавець встановив можливість проведення органами державного, фінансового контролю моніторингу закупівель, у тому числі, коли договори про закупівлю, укладені за результатами проведених замовникам закупівель, знаходяться вже на стадії виконання сторонами та до кінцевого виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до статті 8 Закону № 922 Замовник протягом п`яти робочих ( днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Верховний суд у складі касаційного адміністративного суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 640/26943/20 висловив позицію, що: «Твердження автора касаційної скарги про те, що виконання спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не тільки замовника, а і на переможця процедури закупівлі, з яким укладено договір, не приймаються до уваги, оскільки у висновку не йдеться мови про зобов`язання позивача розірвати укладений договір, а лише зобов`язання позивача вжити заходи шляхом недопущення таких порушень у подальшому. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.»

Судом встановлено, що Південний офіс не зобов`язував Позивача розірвати укладений за результатами цієї закупівлі договір.

Отже, в даному випадку вимоги спірного висновку не впливають на права та обов`язки надавача послуг за закупівлею, в межах якого здійснено моніторинг та з яким укладено договір про закупівлю.

Верховний суд у складі касаційного адміністративного суду також дослідив питання зобов`язання у висновку, складеному за результатами, моніторингу, щодо усунення порушення, спрямованого на недопущення надалі, зокрема Верховний Суд у своїй постанові від 01.02.2024 у справі № 160/183 91/22 зазначив такий висновок: «... орган Держаудитслужби

зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення у подальшому встановлених порушень. Тобто обмежив замовника у таких діях на майбутнє. Таке рішення має зобов`язальний характер щодо майбутніх правочинів та дій і безпосередньо не впливає на закупівлю, вже проведену позивачем».

Правова позиція стосовно встановлення органами державного фінансового контролю зобов`язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів» викладено, зокрема, у Постановах Верховного Суду у справах за № 160/18391/22 від 01 лютого 2024 року, № 440/10506/22, 160/20811/22, 160/20791/22, 120/10205/22 та № 420/11945/21, в яких зазначено: «Суд також звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цій справі, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують Департамент утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушень()».

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначив, що застосований захід впливу має лише спонукальний характер, спрямований на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.

Таким чином суд вважає, що відповідач правомірно після того як встановив порушення під час проведення процедуру закупівлі зобов`язав відповідача здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.

Щодо посилання позивача на безпідставне ініціювання моніторингу, то суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.8 ЗУ «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

З роздрукованої сторінки №2 з майданчику PROZORRO додатку до наказу від 25.11.2024 року № 238, що міститься в матеріалах справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі зазначено: «Опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі унікальний номер дата оприлюднення 1 2 3 4 13 14.11.2024 Дані автоматичних індикаторів ризиків. Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель».

Судом встановлено, що у п.13 Додатку до Наказу №238 від 25.11.2024 року Південного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу процедур закупівель» підставою для здійснення моніторингу закупівлі UA-2024-11-14-008310-а зазначено - Дані автоматичних індикаторів ризиків. Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель».

Також підставою для видання Наказу №238 зазначено про доповідну записку заступника начальника відділу моніторингу та перевірки закупівель Південного офсу Держаудитслужби Шевельової І. від 25.11.2024 року.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України з дотриманням принципів, визначених Законом України «Про адміністративну процедуру».

Порядком застосування автоматичних індикаторів ризиків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2024 року № 476 (далі - Наказ № 476) встановлено, що пріоритет ризику є показником значущості ризику, що використовується для класифікації потенційного впливу наявності ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель на результат закупівлі. У пункті 4 розділу 2. Порядок застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель, затвердженого Наказом № 476 встановлено чотири ранги ризику, в залежності від того, який спрацював індикатор ризику .

Відповідно до пункту 5 розділу 2. Порядок застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель, затвердженого Наказом № 476 орган державного фінансового контролю опрацьовує перелік ризикових закупівель з метою прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі на підставі даних індикаторів.

Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) на підставі даних індикаторів за переліком ризикових закупівель з урахуванням рангу ризику, пріоритету ризику, джерела фінансування закупівлі та суми очікуваної вартості предмета закупівлі за встановленою в наказі черговістю.

Та у Перелік автоматичних індикаторів ризиків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 27 вересня 2024 року № 476 міститься 13 пунктів, що спростовує твердження позивача про відсутність такого пункту.

Тому суд вважає, що наказ відповідача №238 від 25.11.2024 року виданий у відповідності з вищенаведеними положеннями нормативних актів та містить усі необхідні реквізити.

Також суд враховує, що Наказ відповідача від 25.11.2024 року № 238 яким призначена процедура моніторингу закупівлі позивачем не оскаржується, та не є предметом спору, а тому суд відхиляє дані заперечення як безпідставні.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищенавепдені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог в зв`язку з доведенням відповідачем правомірності прийнятого ним висновку.

Щодо розподілу судових витрат, то враховуючи те, що суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог, то витрати понесені позивачем по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Управління обласної ради з майнових відносин до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м.Одеса, просп. Шевченка, буд. 4) код ЄДРПОУ 23212638.

Відповідач: Південний офіс Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд.83) код ЄДРПОУ 40477150.

Суддя Е.А.Іванов

.