Рішення № 126294026, 27.03.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/22235/24

Номер провадження 2/570/519/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

відповідач - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

14 листопада 2024 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19 грудня 2024 року відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2024 року вказану позовну заяву надіслано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

Короткий зміст заяв по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 23 квітня 2021 року в особистому кабінеті на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі - ТОВ "Мілоан"), відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 1038660025. ТОВ "Мілоан" направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 103866025 від 23 квітня 2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному вебсайті. Таким чином, відповідач уклав кредитний договір №103866025 від 23 квітня 2021 року з ТОВ "Мілоан" та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 5000 грн. 29 липня 2021 року згідно з умовами договору факторингу №05Т відступлено право вимоги за Кредитним договором № 103866025 від 23 квітня 2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", яке, відповідно, набуло права вимоги до відповідача.

В свою чергу, 24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" та позивачем укладено Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, він набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103866025 від 23 квітня 2021 року. Згідно Додатку №1 до Договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором становить 22450,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн; заборгованість за відсотками 16500,00грн, заборгованість за комісією 950,00 грн. В зв`язку з викладеним позивач просить позов задовольнити.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 14:15 год. 22 січня 2025 року.

30 грудня 2024 року представник позивача через систему "Електронний суд" подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив судові засідання проводити без його участі, позовні вимоги задоволити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечив.

У зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання 22 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 09:00 год. 27 березня 2025 року.

Відповідач був додатково повідомлений про призначення розгляду справи №569/22235/24 через сайт Рівненського районного суду Рівненської області у вигляді: "Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме", де вказано, що судове засідання призначене на 09:00 год. 27 березня 2025 року.

У судове засідання 27 березня 2025 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

Клопотань від відповідача про розгляд справи без його участі чи про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

За клопотанням позивача, яке міститься у позовній заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

23 квітня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 101115688 шляхом подання відповідачем в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заявки на отримання кредиту № 103866025, що також підтверджується копією анкети-заяви.

За змістом п.6.1, п.7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Мілоан" та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Відповідно до п.1.2 договору було визначено суму (загальний розмір) кредиту в розмірі 5000,00 грн у валюті: Українські гривні. Кредит надавався строком на 15 днів з 23 квітня 2021 року. Згідно п.1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 08 травня 2021 року.

Згідно п.1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом: 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що тип процентної ставки за цим Договором, фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. Якщо після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, заборгованість не буде погашена Позичальником. (пп 2.4.1).

Відповідно дододатка №1 до кредитного договору № 103866025 від 23 квітня 2021 року "Графік платежі" заборгованість відповідачем за вказаним договором мала бути сплачена 08 травня 2021 року в розмірі 7450,00 грн з яких: 5000,00 грн - кредит, 1500,00 грн. - проценти, 950,00 грн - комісія за надання кредиту.

На виконання умов укладеного договору, 23 квітня 2021 року ТОВ "Мілоан" було перераховано відповідачу на його банківську картку 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 27007559 від 23 квітня 2021 року призначення платежу: кошти згідно договору 103866025.

29 липня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №05Т ТОВ "МІЛОАН" відступлено право вимоги за Кредитним договором № 103866025 від 23 квітня 2021 року на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", тому відповідно ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права вимоги до відповідача.

24 січня 2022 року між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "Пінг-Понг" укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 103866025 від 23 квітня 2021 року.

Як вбачається із обох витягів, сума заборгованості, право на стягнення якої перейшло до позивача за договорами факторингу, з моменту відступлення цього права факторами не змінювалася, додаткових нарахувань не відбувалося.

02 вересня 2024 року представником позивача адвокатом Білецьким Б.М. надіслано на адресу відповідача відповідача досудову вимогу про сплату заборгованості в розмірі 22450,00 грн, доказів отримання якої боржником суду не надано.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" 15 листопада 2016 року №1734-VIII (далі - Закон України №1734-VIII) та Законом України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закону України № 675-VIII).

У ст.13 Закону України №1734-VIII зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України № 675-VIII, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону України № 675-VIII, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі "Підписи сторін".

Також, приписами ст.12 Закону України № 675-VIII передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів, що кредитного договору №10866025 від 23 квітня 2021 року визнавався недійсним.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд доходить до висновку про укладеність кредитного договору №103866025 від 17.04.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитним договором № 103866025 від 23 березня 2021 року передбачено, що відповідачу кредит надано строком до 08 травня 2021 року на 15 днів.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору № 103866025 від 23 березня 2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом: 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Розмір відсотків згідно додатку №1 "Графік платежів" до цього договору встановлено в сумі 1500,00 грн.

Відповідно до п.2.3.1.2 Договору "Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6. Договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою пунктом 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихстаттею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Разом з тим, в порядку ч.3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування відповідно до п.п.2.3.1.1.-2.3.1.2 Договору та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, передбачених п.п.4.1.,4.2. Договору.

В додатку № 1 "Графік платежів" до кредитного договору № 103866025 від 23 квітня 2021 року вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених у графіку розрахунку у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку повернення кредиту, позичальник доручає Товариству самостійно оновити графік розрахунків, шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані Графіку в особистому кабінеті позичальника.

Проте, ТОВ "Фінансова Компанія "Пінг-Понг" не надано доказів на підтвердження продовження строку кредитного договору № 103866025 від 23 квітня 2021 року у відповідності до пункту 2.3.1 договору, зміни процентної ставки чи оновлення Графіку розрахунків, які б передбачали сплату відповідачем процентів у розмірі 16500,00 грн.

Згідно п.1.4 кредитного договору № 103866025 від 23 квітня 2021 року термін повернення кредиту визначено 08 травня 2021 року.

Отже, позивачем нараховувалися відсотки після закінчення строку дії договору.

Разом з тим, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісійними винагородами.

Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту становить 950,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи №6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією згідно кредитного договору, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів та зазначає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що до стягнення підлягає сума заборгованості за кредитним договором в межах погодженого сторонами строку кредитування на 15 днів в розмірі 6500,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 1500,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з платіжної інструкції №375 від 30 жовтня 2024 року, позивач сплатив за подання даного позову 2422,40 грн. судового збору.

Оскільки позов майнового характеру задоволено на 28,95 % (6500/22450 х 100), то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 701,30 грн (28,95% від 2422,40 грн).

Окрім того, позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07 серпня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, додаткова угода №103866025 від 07 серпня 2024 року до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року.

Як вбачається з долучених до позовної заяви копії акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30 вересня 2024 року та детальним описом робіт (надання послуг) виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "Пінг-Понг" щодо стягнення кредитної заборгованості від 30 вересня 2024 року, адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем було надано ТОВ "ФК "Пінг-Понг" правову допомогу на загальну суму 6000 грн.

Оскільки позов майнового характеру задоволено на 28,95 %, то правова допомога, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1737,00 грн (28,95 % від 6000 грн).

Керуючись 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 242, 259, 263-265, 268, 273-289ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" суму заборгованості за кредитним договором № 103866025 від 23 квітня 2021 року в розмірі 6500,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" сплачений судовий збір у розмірі 701,30 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1737,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Пінг-Понг" (код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: вул.Рибальська, буд.22, м.Київ, 01011);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 02 квітня 2025 року.

Суддя Гладишева Х.В.