Рішення № 126291613, 02.04.2025, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/28/25

Провадження №2/485/92/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю представника позивача - адвоката Калашникова П.В.,

представника відповідача - адвоката Третьяк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калашников Павло Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Південне" про стягнення заборгованості по орендній платі,

встановив:

У січні 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Калашникова П.В., звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Південне" (далі - ТОВ ДП "Південне") про стягнення заборгованості по орендній платі.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власницею двох земельних ділянок з кадастровим номером 4825781700:16:000:0026 та з кадастровим номером 4825781700:16:000:0025, площею по 7,0325 га кожна, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Первомайської селищної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області (в минулому Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області). Зазначені земельні ділянки відповідно до договорів оренди від 17 серпня 2017 року та додаткових угод від 14 серпня 2019 року до договорів оренди земельних ділянок (договори ідентичні для кожної ділянки), були передані в оренду ТОВ ДП "Південне" строком на 10 років зі сплатою орендної плати за користування земельними ділянками у порядку та термінах встановлених вказаними договорами. Відповідно до п. 8 договорів оренди земельних ділянок орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 3000,00 грн за гектар на рік, орендна плата за кожну земельну ділянку по 7,0325 га складає 21097,50 грн, разом орендна плата за дві земельні ділянки складає 42195,00 грн. Відповідно до п. 10 договорів оренди земельних ділянок плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня поточного року. Відповідач зобов"язання за договорами оренди земельних ділянок зі сплати орендної плати за 2022 рік не виконав та має заборгованість у розмірі 42195,00 грн. Орендна плата за 2023 рік була сплачена відповідачем з порушенням строків, зазначених у договорах оренди, а саме 27 червня 2024 року, тобто з простроченням на 207 днів. Відповідач посилається на нормативні акти, які на його думку, повністю звільняють від виконання зобов"язань за договорами оренди земельних ділянок, а саме Указ Президента України від 4 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово оупованих Російською Федерацією. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача. Будь-яких обставин, які сторони вважають форс-мажорними, вони у договорах оренди не визначали. Також відповідач не звертався до позивача стосовно можливості внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін або розірвання договорів у зв"язку з істотною зміни обставин в порядку ст. 652 ЦК України. Крім того позивач зазначає, що невиконання зобов"язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов"язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов"язання. Та більше, не звільняє від необхідності, за вимогою кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки таке зобов"язання є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов"язання і поділяє його долю.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 42195,00 грн, 3% річних в сумі 2531,00 грн, інфляційні втрати в сумі 6771,60 грн, та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2023 рік у розмірі 873,44 грн, всього 52371,00 грн, а також судові витрати.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача ТОВ ДП "Південне" Третьяк Г.О. просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України й відповідно до українського законодавства, запроваджено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Первомайська селищна громада Миколаївського району, до складу якої входить с. Киселівка, з 04 березня 2022 року по 15 червня 2022 року відносилась до територій тимчасово окупованої Російською Федерацією. З 16 червня 2022 року по 11 листопада 2022 року Первомайська селищна громада Миколаївського району відносилась до території активних бойових дій, починаючи з 11 листопада 2022 року по даний час вказана громада відноситься до територій можливих бойових дій. Оскільки станом на березень 2022 року території Первомайської селищної громади Миколаївського району, в межах території якої розташовані земельні ділянки позивача, були захоплені військовими угрупуваннями Російської Федерації, вказана обставина унеможливила доступ відповідача до зазначених земельних ділянок. Наказом від 19 березня 2022 року тимчасово було зупинено діяльність ТОВ ДП "Південне" до звільнення територій Миколаївської області Баштанського району від окупації військовими угрупуваннями Російської Федерації, та наказом від 12 листопада 2022 року відновлено діяльність ТОВ ДП "Південне". Факт розташування земельних ділянок, які перебувають в тимчасовому користуванні у відповідача, в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується актом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 20 липня 2022 року. З огляду на вказане, відповідач був позбавлений можливості забезпечити сільськогосподарський цикл та своєчасно провести сільськогосподарські роботи на земельних ділянках, які перебувають у тимчасовому користуванні. Внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію Російської Федерації ТОВ ДП "Південне" було завдано матеріальну шкоду внаслідок втрати урожаю на земельних ділянках, що перебували у тимчасовому користуванні у ТОВ ДП "Південне", загальною площею 1678,7935 га, у розмірі 68128299,22 грн. Розпорядженням начальника Первомайської селищної громади Миколаївського району Миколаївської області від 23 жовтня 2023 року визнано непридатними до використання земельні ділянки, в тому числі належні позивачу, у зв"язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. За вказаних обставин відповідачем не виконано зобов"язання зі сплати орендної плати за 2022 рік із незалежних від нього підстав. За 2023 рік відповідачем виконано зобов"язання зі сплати орендної плати із порушенням строку незважаючи, що об"єкт оренди не підлягає використанню за призначенням із незалежних від відповідача підстав (а.с.69-73).

У відповіді на відзив представником позивача, адвокатом Калашниковим П.В. висловлено доводи та міркування щодо заперечень сторони відповідача, що були викладені у відзиві на позовну заяву, підтримано позовні вимоги у повному обсязі, наголошено на необхідності їх задоволення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву та просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 03 липня 2019 року, посвідчених державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. за реєстровими №525 та № 526, ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки з кадастровим номером 4825781700:16:000:0026 та з кадастровим номером 4825781700:16:000:0025, площею по 7,0325 га кожна, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Первомайської селищної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області (в минулому Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області).

Зазначені вище земельні ділянки відповідно до договорів оренди від 17 серпня 2017 року (договори ідентичні для кожної ділянки), які зареєстровано 16 вересня 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М., номер запису про інше речове право 22462509 та 22439159, відповідно, за життя спадкодавцем ОСОБА_2 були передані в оренду ТОВ ДП "Південне" строком на 10 років, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна (а.с. 18-29).

14 серпня 2019 року між ТОВ ДП "Південне" та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 17 серпня 2017 року, якими змінено сторону орендодавця ОСОБА_2 на орендодавця ОСОБА_1 (а.с. 17, 26).

Укладення зазначених договорів оренди та додаткових угод, а також наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем останніми не оспорювались.

За умовами договорів оренди земельних ділянок, пунктом 8 договору визначено, що орендна плата може вноситися орендарем, за згодою сторін у наступних формах: у грошовій формі, в розмірі не менше ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить на 2018 рік - 3000,00 грн; або у натуральній формі у вигляді продукції, на суму що складає не менше ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; або у відробітковій формі на суму, що складає не менше ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (п. 9 договору).

Відповідно до п. 10 договору, плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня поточного року.

16 липня 2024 року ТОВ ДП "Південне" надало письмове повідомлення позивачу про те, що земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 17 серпня 2017 рокуу 2022 році не оброблювалися у зв"язку з окупацією та через непридатність для використання у зв"язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами (а.с. 39).

Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до положень ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як на підставу несплати орендної плати за 2022 рік відповідач посилається на вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Згідно ч.6ст.762ЦК Українинаймач звільняєтьсявід платиза весьчас,протягом якогомайно немогло бутивикористане нимчерез обставини,за яківін невідповідає.

Указана норма права, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, тощо.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі №905/1601/17.

Незалежно від змісту укладеного між сторонами договору та його дійсності, переважному в силу частини третьої ст. 6 ЦК України застосуванню підлягає правило, закріплене у ч. 6 ст. 762 ЦК України, що формулює у розумінні частини четвертої ст. 14 цього Кодексу правомірну підставу звільнення відповідача від виконання встановленого договором обов`язку з внесення орендної плати за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно.

Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це. Визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом абзацу 1 ст. 617 ЦК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21 липня 2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Частина друга статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення певних подій до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо, унеможливлює виконання конкретного договору (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 у справі №912/3323/20 (п.40), від 03 серпня 2022 у справі №914/374/21 (п.99).

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

Водночас, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом, у постановах від 14 лютого 2018 у справі №926/2343/16, від 15 червня 2018 у справі №915/531/17, від 16 липня 2019 у справі №917/1053/18, від 26 травня 2020 у справі №918/289/19, від 17 грудня 2020 у справі №913/785/17, від 25 листопада 2021 у справі №905/55/21, від 30 листопада 2021 у справі №913/785/17, від 25 січня 2022 у справі № 904/3886/21, від 19 серпня 2022 у справі №908/2287/17.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Первомайська селищна громада Миколаївського району Миколаївської області, до складу якої входить с.Киселівка, з 04 березня 2022 року по 15 червня 2022 року відносилась до територій тимчасово окупованої Російською Федерацією. З 16 червня 2022 року по 11 листопада 2022 року Первомайська селищна громада Миколаївського району відносилась до території активних бойових дій, починаючи з 11 листопада 2022 року по даний час вказана громада відноситься до територій можливих бойових дій.

Дана обставина у 2022 році унеможливила доступ відповідача до земельних ділянок розташованих в межах території Первомайської селищної громади Миколаївського району, в тому числі до земельних ділянок позивача.

Наказом від 19 березня 2022 року № 15-о "Про тимчасове зупинення діяльності підприємства та призупинення дії трудової діяльності із працівниками" тимчасово було зупинено діяльність ТОВ ДП "Південне" до звільнення територій Миколаївської області Баштанського району від окупації військовими угрупуваннями Російської Федерації, та наказом від 12 листопада 2022 року № 16-о "Про відновлення діяльності ТОВ ДП "Південне" з 12 листопада 2022 року відновлено дію трудових договорів (а.с. 120-121).

Факт розташування земельних ділянок, які перебувають у тимчасовому користуванні відповідача, в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується актом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0276 від 20 липня 2022 року (а.с. 74-79).

Судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати також складено висновок експерта № 137-040 від 22 березня 2023 року, відповідно до якого сумарний розмір заподіяної матеріальної шкоди, який визначивсявнаслідок втратиурожаю (пшениця,ячмінь,ріпак)на земельнихділянках, що перебували у тимчасовому користуванні у ТОВ ДП "Південне", загальною площею 1678,7935 га, що розташовані на території Снігурівської міської ОТГ (Снігурівська міська рада, Павлівська сільська рада, Василівська сільська рада) Баштанського району Миколаївської області, Первомайської селищної ОТГ (Киселівська сільська рада) Миколаївського району Миколаївської області , через проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію Російської Федерації, становить 69128299,22 грн (а.с. 90-106).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19 листопада 2024 року у справі № 915/884/24 задоволено позов ТОВ ДП "Південне" до відповідача Російської Федерації про відшкодування збитків у розмірі 68128299,22 грн збитків (а.с. 132-142).

Таким чином, суд вважає доведеними належними доказами обставини на які посилається відповідач у своєму відзиві на позовну заяву щодо наявності форс-мажорних обставин, які перешкодили йому використовувати земельні ділянки в 2022 році внаслідок військової агресії Російської Федерації, окупації територій, де розташовані орендовані земельні ділянки, їх безпосередня близькість до зони бойових дій, не використання та неможливості з цих же підстав використовувати орендоване майно, із незалежних від відповідача підстав та отримання відповідачем відповідного сертифіката Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 рік, 3 % річних та інфляційних втрат.

Посилання представника позивача на те, що належні позивачу земельні ділянки відповідачем в 2022 році використовувалися шляхом їх залишення під паром суд вважає безпідставними. Згідно акту обстеження Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0276 від 20 липня 2022 року (пункт 3.1.4. вказаного акту) (а.с. 74-89) земельні ділянки належні позивачу були підготовлені до засіву насіння соняшнику в 2022 році. Окрім того. Відповідно до висновку експерта № 137-040 від 22 березня 2023 року (а.с.90-106), експертом встановлено, що серед ділянок, на яких проводило свою діяльність ТОВ ДП "Південне", є ділянки, що були підготовлені під засівання соняшником, площею 2259,5991га, які також були заблоковані для сільськогосподарських робіт внаслідок збройної агресії РФ. Також експертом встановлено, що на підготовчі роботи для майбутнього посіву соняшника відповідачем було витрачено 4925377,30 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач мав намір використовувати земельні ділянки належні позивачу за призначенням однак з незалежних від нього причин не мав можливості та не використовував земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції.

Разом з тим, незважаючи на вищевказані обставини, згідно договорів оренди землі, відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2023 рік.

Доводи предстанвика відповідача про неможливість використання земельних ділянок та їх невикористання в 2022 році представником позивача не спростовані, зокрема позивчем не надно доказів того, що відповідач, незважаючи на окупацію, бойові дії, використовував земельну дідлянку за призначенням, а саме вирощував та зібрав врожай в 2022 році на земельних ділянах позивача.

Як зазначено вище, згідно з договорами оренди землі орендна плата повинна була сплачуватися до 31 грудня поточного року.

Судом встановлено, що за 2023 рік відповідачем виплачено позивачу орендну плату за використання двох земельних ділянок лише 27 червня 2024 року у розмірі 42195,00 грн (по 21097,50 грн за кожну), що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 за період січень 2023 - червень 2024 рр. (а.с. 110), відомістю на виплату орендної плати за земельні паї за 27 червня 2024 року та відповідними платіжними інструкціями (а.с. 122-123), що також не заперечується сторонами, тобто з простроченням на 178 днів, а не як зазначає позивач в заявлених вимогах - 207 днів.

Пунктом 13 договорів оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено орендну плату позивачу за 2023 рік невчасно, з простроченням її сплати, то відповідно до умов договору оренди землі та положень чинного законодавства позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь пені за прострочення сплати орендної плати за 2023 рік.

Пеня обраховується за такою формулою: Пеня = сума боргу х 0,01 %/100 % х кількість днів прострочення).

Розрахунок пені за прострочення сплати орендної плати позивачу за 2023 рік здійснюється за такий період прострочення: з 01 січня 2024 року (орендну плату потрібно було сплатити до 31 грудня 2023 включно) по 26 червня 2024 року (орендну плату виплачено 27 червня 2024 року).

Отже, 42195,00 грн х 0,01 %/100% х 178 днів = 751,07 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня за прострочення сплати орендної плати за 2023 рік у розмірі 751,07 грн, а тому позов у вказаній частині підлягає частковому задоволенню.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо неможливості виконання зобов"язання зі сплати орендної плати за 2023 рік в строк передбачений договорами оренди землі за вище зазначених обставин.

Розпорядженнями начальника Первомайської селищної військової адміністрації Миколаївського району Миколаївської області за № 182-р від 26 липня 2023 року та № 566-р від 23 жовтня 2023 року хоч і визнано земельні ділянки, в тому числі належні позивачу, непридатними для використання, у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, однак вказаним розпорядженням лише застосовано податкову пільгу зі сплати місцевих податків та зборів на 2023 рік, а не звільнено від виконання зобов"язання зі сплати орендної плати.

При цьому суду не надано доказів того , що було проведено обстеження земельних ділянок, зокрема земельних ділянок належних позивачу, та вони виявилися забрудненими.

Окрім того, з листа відповідача, який було адресовано позивачу, від 16.07.2024 року (а.с.39) відповідач вказує про те, що відповідачем в 2023 році було здійснено розмінування земельних ділянок належних позивачу. Таким чином, доводи представника відповідача про те, що вони в 2023 році та до теперішнього часу не використовують належні позивачу земельні ділянки спростовуються матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2500,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3832582924.1 від 19 серпня 2024 року, при цьому згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на день направлення позивачем позову до суду, встановлений на законодавчому рівні у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, враховуючи ціну позову та вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі, при зверненні до суду із даним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн, у зв"язку з чим надмірно сплачені 1288,80 грн (2500,00-1211,20=1288,80) підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 1 с. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 17,32 грн (1,43 % від задоволених майнових вимог).

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калашников Павло Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Південне" про стягнення заборгованості по орендній платі- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Південне" (ЄДРПОУ 41495049, 57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати орендної плати за 2023 рік у розмірі 751,07 грн (сімсот п"ятдесят одна грн 07 к.) та понесені судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору за подання позову суду в розмірі 17,32 грн (сімнадцять грн 32 к.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , надмірно сплачений відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3832582924.1 від 19 серпня 2024 року судовий збір в сумі 1288,80 грн (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн 80 к.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02 квітня 2025 року.

Суддя О. В. Соловйов