Рішення № 126290112, 01.04.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №156/1319/24

Провадження №2/155/148/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє Татаренко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2024 року до Горохівського районного суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє Татаренко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 21940 грн на умовах строковості, зворотності, платності, і зобов`язалась повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі, на банківську карту відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 21940 грн, що свідчить проте, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. 28.11.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. 31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року. 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. Згідно з додатковими угодами № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року сторони продовжили дію договору факторингу до 31.12.2024 року. Відповідно до умов Договору факторингу № 28/1118-01 та додаткових угод, згідно реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року, який підписаний вже після укладення кредитного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №849510276 від 20.06.2021 року на загальну суму 51265,72. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін, відповідно до умов якого та згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 76518,58 грн. В подальшому, 04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, відповідно до Реєстру Боржників за Договором до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 76518,58 грн. Вказує, що відповідач в повному обсязі не виконала своїх зобов`язань за Договором № 849510276 від 20.06.2021, у зв`язку з чим у неї наявна заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 76518,58 грн., яка складається з наступного: 21940,00 грн. - заборгованість по кредиту; 54578,58 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 76518,58 грн. заборгованості за кредитним договором № 849510276 від 20.06.2021 року та судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою від 02 січня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

03 лютого 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Усенка А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі оскільки вважає, що до позивача не перейшло належним чином право вимоги, адже саме договір факторингу №28/1118-01 було укладено 28.11.2018 р. в той час, коли кредитний договір між ТОВ «Юніт Капітал» було укладено 20.06.2021 р., тобто майже на 3 років раніше, а ніж було укладено спірний договір позики. Також вказує, що з розрахунку заборгованості, вбачається, що 25.08.2021 р., відповідач сплатив заборгованість за загальною сумою у розмірі 29 355,72 грн., а також 30.05.2023 р. ще раз сплатив заборгованість у розмірі 56 070,58 грн. Тому вважає, що у позивача відсутні підстави для стягування вже сплаченої заборгованості, а також заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом та зазначає, що жодних договорів пролонгацій користування позики відповідачем не підписувалось.

Разом із відзивом представник позивача подав клопотання в якому просить перенести розгляд справи у зв`язку із необхідністю надання строку на ознайомлення позивача з обставинами викладеними у відзиві.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2025 року судове засідання відкладено на 05.03.2025 року.

05 березня 2025 року представник позивача подав клопотання в якому просив перенести судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 05.03.2025 року судове засідання відкладено на 01.04.2025 року.

В судове засідання 01.04.2025 року представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, вказує, що не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання 01.04.2025 року не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до правил частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 20.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 849510276. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі , додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.12-21).

Відповідно до умов договору, а саме п.1.3, 1.6, 1.7, 1.8 кредитодавець надає перший Транш за договором на суму 21940 грн одразу після укладення договору. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи дострокового розірвання договору. Кредитна лінія надається строком 30 днів від дати отримання кредиту позичальника (Дисконтний період). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п.1.9 за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом.

Із дослідженого судом договору встановлено, що відповідач ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом. Уклавши договір, підтвердила, що ознайомилась повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів позику, текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua.

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.06.2021 року та Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стверджується, що заявку на отримання кредиту подано 20.06.2021 року о 20:08, цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV68CS4, номер телефону НОМЕР_1 ) (а.с.22).

Платіжним дорученням від 20.06.2021 стверджується перерахування коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через банк платника АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 згідно договору №849510276 від 20.06.21 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-1591 в розмірі 21940,00 грн. (а.с.31).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Згідно складеної позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №849510276, станом на 01.10.2024 заборгованість за кредитним договором від 20.06.2021 не погашена і складає 76518,58 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 21940 грн, прострочена заборгованість за процентами 54578,58 грн (а. с.69).

На підтвердження наявності заборгованості у відповідача позивач також надає розрахунок заборгованості зроблений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 50761,10 грн та розрахунок заборгованості зроблений ТОВ «Таліон Плюс» на суму 76518,58 грн. Із даних розрахунків вбачається, що кредитні кошти були надані відповідачу 20.06.2021 року, а також сплату нею 23.07.2021 року процентів в сумі 30 грн (а.с.66-68).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.). «Право вимоги» означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3.). Строк договору закінчується 28.11.2019 (п. 8.2.). Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін (п. 8.4). Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину (п. 8.6.) (а. с. 32-37).

Відповідно до додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 п. 8.2. договору факторингу викладено у новій редакції, а саме, що строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2020 (а. с. 38).

Згідно додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 текст договору викладено у новій редакції. Зміст п. п. 2.1, 8.4., 8.6. залишився аналогічним. «Право вимоги» - права грошових вимог Клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3.). Строк договору закінчується 31.12.2021 (п. 8.2.) (а. с. 39-43).

Згідно додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 включно (а. с. 44).

Відповідно до додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2023 включно (а. с. 45).

Згідно додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2024 включно (а. с. 46).

05.09.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.). «Право вимоги» означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3.). Строк договору закінчується 04.08.2021 (п. 8.2.). Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін (п. 8.4). Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину (п. 8.6.) (а. с.49 53).

Згідно додаткової угоди №2 від 03.08.2021 до договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 включно (а. с. 54).

Згідно додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору продовжено до 30.12.2024 включно (а. с. 55).

04.09.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) і ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 0409/24, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору (п. 1.1.) (а. с. 58-62).

Із реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021, підписаного на виконання договору факторингу № 28/1118-01, підтверджується відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №849510276 від 20.60.2021 (а. с. 47).

Із реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, підписаного на виконання договору факторингу № 05/0820-01, підтверджується відступлення ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №849510276 від 20.60.2021 (а. с. 55).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 та Акта прийому передачі реєстру боржників за цим договором факторингу клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило факторові ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованості за кредитним договором № 849510276 від 20.60.2021 до боржника ОСОБА_1 (а. с.63).

Згідно п. 2.1.1.5 кредитного договору 849510276 від 20.60.2021 кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Окрім того згідно п. 2.2.2.5 договору позичальник зобов`язаний щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із станом поточної заборгованості (за наявності) чи іншою інформацією, яка стосується цього договору.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Досліджені судом договори факторингу відповідачем не оспорювались та не були визнані судом не дійсними, а тому у відповідності до вимог ст.204 ЦК України ці правочини є правомірними.

Твердження сторони відповідача про неправомірність переходу права вимоги не знайшли свого підтвердження, оскільки досліджені договори факторингу і реєстри права вимоги суд вважає такими, що свідчать про належне відступлення прав вимоги та є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Водночас, суд звертає увагу на ту обставину, що ТОВ «Таліон Плюс» після набуття ним у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за Договором № 849510276 від 20.60.2021 року до ОСОБА_1 не мало права нараховувати відсотки у порядку, встановленому пунктом 4.3 Договору, оскільки не є його стороною, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як сторона договору, відчужуючи таке право вимоги в користь ТОВ «Таліон Плюс».

Нарахування новим кредитором ТОВ «Таліон Плюс» відсотків за кожен день прострочення у порядку, встановленому пунктом 4.3 Договору та частиною другою статті 625 ЦК України на залишок заборгованості за тілом кредиту після 25 серпня 2021 року, суперечить правовій природі правовідносин, що утворилися між ТОВ «Таліон Плюс» та позичальником ОСОБА_1 , оскільки ним було набуто право на вимогу до боржника, яке вже виникло 25.08.2021 року.

Нарахування штрафних санкцій після 25 серпня 2021 року можливе не на підставі умов договору, а на підставі статті 625 ЦК України (3% річних) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17). Як наслідок, у наступник кредиторів (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал») право вимоги за цим кредитним договором обмежується виключно сумою, що була відчужена первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в корить ТОВ «Таліон Плюс».

Окрім того, згідно умов п. 1.7. Кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 20.07.2021.

Пунктом 1.8. кредитного договору визначено, що сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с.66), відповідачкою ні протягом Дисконтного періоду, ні в останній день його закінчення, тобто 20.07.2021 жодних оплат не проведено, а тому в силу вимог п. 1.8. Договору, а також розділу 4 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» строк дії Дисконтного періоду, тобто його подальшої пролонгації за умовами договору не відбувалося.

Таким чином, станом на 20.07.2021 ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити кредитору 21940,00 грн тіла кредиту і 1711,2 грн процентів за користування кредитом за ставками, визначеними у п. 1.9.1. - 0,26 % від суми Кредиту за кожен день користування ним (57,04 грн/день х 30 днів).

23.07.2021 ОСОБА_1 сплатила 30 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто ці кошти внесено після закінчення строку користування кредитом.

Таким чином, відповідач сплатила відсотки за користування кредитом у розмірі 30 грн, у зв`язку із чим залишилася не погашеною заборгованість по процентам за договором позики у розмірі 1681,2 грн (1711,2 грн 30,00 грн).

Отже загальна сума, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 23621,20 грн (21940,00+1681,2).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Вимог про стягнення коштів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України із зазначенням їх розміру та наведенням розрахунку позивач не заявляв.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сума заборгованості, що у утворились у відповідача перед позивачем за кредитним договором, свідчить про неналежне виконання останньою умов укладеного кредитного договору, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ««Юніт Капітал» підлягають до часткового задоволення.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК).

Оскільки позовну заяву задоволено частково, то витрати по сплаті судового збору за їх подання необхідно стягнути зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Із заявленої по майновій вимозі ціни позову 76518,58 грн задоволено лише 23621,20 грн, що становить 30,87%, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 747,79 грн судового збору за подання позовної заяви.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п.1 ч.3ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 09.09.2024 № 09/09/24-02, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024, копію акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 5 000 грн, вивчення матеріалів справи 1 година, вартість послуг 500 грн, надання усної консультації стосовно складання позову - 1 год, вартість послуг 500 грн.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, типовість спірних правовідносин, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. правової допомоги.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє Татаренко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №849510276 від 20.06.2021 року в розмірі 23621 (двадцять три тисячі шістсот двадцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163) понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 747 (сімсот сорок сім) гривень 79 копійок та 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок правової допомоги

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163), місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення в повному обсязі складено 01.04.2025 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв