Рішення № 126288172, 01.04.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2025м. ХарківСправа № 922/4606/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Паралеле.Піпед", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флас", м. Харків про внесення змін до договору купівлі-продажу та визнання майнових прав за участю представників учасників справи:

позивача - Шеваков О.С.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Паралеле.Піпед", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флас", відповідач, в якому просить суд:

- внести зміни до договору купівлі-продажу майнових прав №26/03-20 від 26.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флас" і Приватним підприємством "Паралеле.Піпед" шляхом визнання укладеною додаткової угоди №2/1 від 16.08.2024 у такій редакції:

"Додаткова угода №2/1 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 26/03-20 від 26 березня 2020 року м. Харків, від 16 серпня 2024 року

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флас", в особі керівника, надалі іменується "Продавець", з однієї сторони, та Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" в особі директора Шевакова Олександра Сергійовича, який діє на підставі Статуту, надалі іменується "Покупець", з другої сторони, в подальшому разом іменовані - "Сторони", а кожна окремо "Сторона", уклали цю Додаткову угоду про наступне.

1. Пункт 2.3. Договору викласти у наступній редакції: "2.3. Покупець набуває право власності на Майнові права шляхом отримання Акту прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості".

2. Пункт 6.1. Договору викласти у наступній редакції: "6.1. Передача Покупцю права власності на Майнові права на Об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, який підписується Сторонами після сплати Покупцем 100% вартості Майнових прав, визначеної пунктом 5.1. Договору".

3. Всі інші умови даного Договору купівлі-продажу майнових прав № 26/03-20 від 26 березня 2020 року залишаються дійсними у попередній редакції, та Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

4. Дана Додаткова угода № 2/1 від 16 серпня 2024 року набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу майнових прав № 26/03-20 від 26 березня 2020 року.

Продавець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Флас", Код ЄДРПОУ 42364360, 61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 146. Керівник, підпис.

Покупець: Приватне підприємство "Паралеле.Піпед", Код ЄДРПОУ 34467217, 61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26. Директор О.С. Шеваков, підпис.";

- визнати за приватним підприємством "Паралеле.Піпед", код ЄДРПОУ 34467217, майнові (речові) права на трьохкімнатну квартиру, що на період будівництва має будівельний номер №130/118, загальною площею 107,8 м. кв., що знаходиться на 12 поверсі в 3 під`їзді в житловому будинку з вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями, приміщеннями обслуговування і торгівлі по вул. Полтавський шлях, 144 у м. Харкові, якій розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137200:04:035:0058.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 27.12.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронного кабінету відповідача у підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що між Продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю Флас (далі ТОВ Флас, Продавець, відповідач) і Покупцем - Приватним підприємством Паралеле.Піпед (далі ПП Паралеле.Піпед, Покупець, позивач) укладений Договір купівлі-продажу майнових прав №26/03-20 від 26.03.2020 (далі Договір).

Статтею 1 Договору визначені терміни і поняття, у відповідності до якої:

- Довідка про оплату 100% вартості майнових прав - документ, яким Продавець підтверджує оплату Покупцем 100% вартості Об`єкта нерухомості, розмір якої визначено пунктом 5.1 Договору. Порядок видачі Довідки про оплату 100% майнових прав передбачений пунктом 5.3 Договору,

- Договір це договір купівлі-продажу майнових прав, а також додатки до нього, акт приймання-передачі об`єкта нерухомості, додаткові угоди та інші документи, викладені у письмовій формі та скріплені підписами та печатками сторін (п.п.1.2),

- Майнові права всі речові права на об`єкт нерухомості, які передаються у приватну власність Покупця за цим Договором (п.п.1.3),

- Об`єкт будівництва житловий будинок з вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями, приміщеннями обслуговування і торгівлі по вул. Полтавський шлях, 144 у м. Харкові (п.п.1.4),

- Об`єкт нерухомості складова та невід`ємна частина об`єкту будівництва, яка виражена у вигляді житлового приміщення (квартири) в об`єкті будівництва. Характеристика об`єкта нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, міститься в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (п.п.1.5).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на конкретизований в Додатку № 1 до цього Договору Об`єкт нерухомості, у порядку та на умовах, передбачених Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України та інших актів законодавства України. Сторони погодили, що при передачі Майнових прав на Об`єкти нерухомості до Покупця також переходить пропорційна частка у праві спільної сумісної власності на місця загального користування (сходові клітки, коридори загального користування, ліфтова шахта тощо) в Об`єкті будівництва.

Згідно п. 2.3 Договору, Покупець набуває право власності на Майнові права шляхом отримання Об`єкта нерухомості за Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, Актом прийому-передачі Об`єкта нерухомості та Довідкою про оплату 100 % майнових прав.

Продавець гарантує Покупцю, що на момент підписання Договору Майнові права на Об`єкт нерухомості, вказаний в п. 2.1 цього Договору, не відчужені та не обтяжені будь-яким чином, щодо них відсутні обмеження та спори, в тому числі судові, вони не внесені до статутного капіталу (фонду) юридичної особи, відсутні заборони на їх відчуження. Продавець зобов`язується забезпечити дійсність вказаних гарантій до виконання перед Покупцем всіх своїх зобов`язань за цим Договором та до передачі Продавцем майнових прав на Об`єкт нерухомості Покупцю, а також до передачі Об`єкта нерухомості за Актом прийому-передачі Об`єкта нерухомості (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору, Загальна ціна Майнових прав на дату укладення цього Договору складає 431 200,00 грн за весь Об`єкт нерухомості, визначений в пункті 2.1. цього Договору та Додатку № 1, до цього Договору. З урахуванням ПДВ 20%, що складає 71 866,67 грн.

Після повної оплати Покупцем вартості Майнових прав на Об`єкт нерухомості Продавець протягом 5(п`яти) календарних днів видає Покупцеві Довідку про оплату 100% вартості майнових прав (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, передача Покупцю права власності на Майнові права на Об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, який підписується Сторонами після сплати Покупцем 100 % вартості Майнових прав, визначеної пунктом 5.1. Договору та введення Об`єкту будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.2 Договору, передача Об`єкта нерухомості Покупцю, як власнику майнових прав на Об`єкт нерухомості, здійснюється після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та присвоєння поштової адреси Об`єкту будівництва у порядку, встановленому чинним законодавством України та органом місцевого самоврядування. Передача Об`єкта нерухомості Покупцю проводиться за Актом прийому-передачі Об`єкта нерухомості, який підписується Сторонами не пізніше, ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та присвоєння поштової адреси Об`єкту будівництва. В момент підписання Акту прийому-передачі Об`єкта нерухомості Продавець зобов`язаний надати Покупцю документи, необхідні для реєстрації права власності на Об`єкт нерухомості, перелік яких передбачено законодавством України, чинним на момент укладення Акту прийому-передачі Об`єкта нерухомості, за виключенням технічного паспорту на Об`єкт нерухомості та його завірених копій.

Орієнтовний термін вводу Об`єкта нерухомості до експлуатації 10 вересня 2020 року.

У розділі 7 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2020, а по невиконаним зобов`язанням - до належного та повного їх виконання. Належним виконанням зобов`язання Продавця з передачі Покупцю Об`єкта нерухомості, вказаного в п. 2.1. Договору, Сторони вважають підписання Акту прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, Акту прийому-передачі Об`єкту нерухомості та видачу Покупцеві Довідки про оплату 100 % майнових прав в строки, визначені положеннями цього Договору. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, зміна та розірвання цього Договору в односторонньому порядку не допускаються.

Згідно п.п. 13.1, 13.2 Договору, жодні відмови, зміни або доповнення до цього Договору або будь-які угоди, пов`язані з цим Договором, не будуть відповідати дійсності до тих пір, поки вони не будуть складені у письмовій формі і належним чином підписані Сторонами, крім випадків передбачених Договором. Будь-які зміни і доповнення до цього Договору, виконані відповідно до вимог п.13.1. цього Договору, складають його невід`ємну частину.

Додатком №1 від 26.03.2020 до Договору встановлені характеристики об`єкту нерухомості, зокрема, місцезнаходження квартири - м. Харків, вул. Полтавський шлях, 144, поверх - 12, під`їзд - 3 (третій), будівельний номер - 130/118, загальна проектна площа - 107,8 м. кв., кількість кімнат - 3, оздоблення.

Додаток №2 від 26.03.2020 до Договору містить графічне зображення об`єкту нерухомості: квартира №130/118.

У порушення абз. 2 п. 6.2 Договору у строк до 10 вересня 2020 року об`єкт нерухомості до експлуатації введений не був.

У зв`язку із затримкою будівництва та строків здачі житлового будинку в експлуатацію взагалі та об`єкту нерухомості зокрема між ПП Паралеле.Піпед і ТОВ Флас було укладено Додаткову Угоду №1 від 24.12.2020 до Договору (далі Додаткова угода №1), згідно якої сторони вирішили: "1. Пункт 5.2. Договору викласти у наступній редакції: 5.2. Покупець зобов`язується сплатити грошові кошти в розмірі, встановленому пунктом 5.1 цього Договору, в національній валюті України шляхом внесення (перерахування) на поточний рахунок Продавця. 2. Частину другу пункту 6.2. Договору викласти у наступній редакції: Термін вводу об`єкта нерухомості до експлуатації 31 січня 2021 року. 3. Пункт 7.1. Договору викласти у наступній редакції: 7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2021, а по невиконаним зобов`язанням - до належного та повного їх виконання.

Таким чином, сторони Договору встановили термін вводу об`єкта нерухомості до експлуатації, а саме 31 січня 2021 року.

Однак, у порушення абз. 2 п. 6.2 Договору у строк до 31 січня 2021 року об`єкт нерухомості до експлуатації введений також не був.

ПП Паралеле.Піпед оплатило майнові права у повному обсязі у сумі 431 200,00 грн. Оплати були здійснені наступним шляхом: платіжним дорученням №1135 від 07.04.2020 на суму 75 000,00 грн., платіжним дорученням №1175 від 27.05.2020 на суму 75 000,00 грн., платіжним дорученням №1189 від 07.08.2020 на суму 75 000,00 грн., платіжним дорученням №1235 від 02.10.2020 на суму 75 000,00 грн., касової операцією по внесенню готівки на рахунок ТОВ Флас 24.12.2020 на суму 75 000,00 грн. (квитанція №1-1006К від 24.12.2020), платіжним дорученням №1519 від 07.02.2022 на суму 56 200,00 грн. Всього сплачено 431 200,00 грн.

Висновок позивача щодо порушення строків і відсутності факту введення об`єкту нерухомості до експлуатації базується на даних з Реєстру будівельної діяльності, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інших загальнодоступних баз даних, які не містять будь-яких вказівок на введення до експлуатації житлових приміщень у житловому будинку з вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями, приміщеннями обслуговування і торгівлі по вул. Полтавський шлях, 144 у м. Харкові, наявності затвердженого акту готовності об`єкта до експлуатації, подачу замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації, заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката до органу державного архітектурно-будівельного контролю та видачу останнім сертифікату у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Вимогою №028 від 07.02.2022 ПП Паралеле.Піпед вимагало від ТОВ "Флас" протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати повної оплати, тобто до 12.02.2022, видати Покупцеві Довідку про оплату 100% вартості майнових прав, надати інформацію, що має відношення до об`єкта нерухомості, а саме: дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію, дату присвоєння поштової адреси об`єкту будівництва, термін вводу об`єкта нерухомості до експлуатації. Вимога №028 вручена відповідачу, але відповіді позивач не отримував, інформація не надана, будь-яких дзвінків, повідомлень з цього приводу від відповідача не надходило.

Претензією №018 від 09.02.2023 ПП Паралеле.Піпед вимагало від ТОВ "Флас" надати Довідку про оплату 100% вартості майнових прав та Акт прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості квартиру за місцезнаходженням м. Харків, вул. Полтавський шлях, 144 з характеристиками згідно Додатку №1 до Договору купівлі-продажу Майнових прав №26/03-20 від 26.03.2020, надати інформацію, що має відношення до об`єкта нерухомості, а саме: дату введення об`єкта будівництва до експлуатації, дату присвоєння поштової адреси об`єкту будівництва, дату введення об`єкта нерухомості до експлуатації. Претензія №018 повернута відправнику за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні.

Претензією №086 від 16.08.2024 ПП Паралеле.Піпед вимагало від ТОВ "Флас", зокрема, надати Довідку про оплату 100% вартості майнових прав та Акт прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості квартиру за місцезнаходженням м. Харків, вул. Полтавський шлях, 144 з характеристиками згідно Додатку №1 до Договору купівлі-продажу Майнових прав №26/03-20 від 26.03.2020, надати інформацію, що має відношення до об`єкта нерухомості, а саме: дату введення об`єкта будівництва до експлуатації, дату присвоєння поштової адреси об`єкту будівництва, дату введення об`єкта нерухомості до експлуатації. 20.08.2024 претензія №086 вручена відповідачу. Однак відповіді на Претензію №086 позивач не отримував, запитувана інформація не надана, будь-яких дзвінків, повідомлень з цього приводу від відповідача не надходило.

Як вказує позивач, метою укладення Договору було отримання доходу від перепродажу майнових прав на об`єкт нерухомості за більшою ціною. З цією метою ПП Паралеле.Піпед в результаті попереднього пошуку покупця, маючи підписаний з ТОВ Флас Договір купівлі-продажу майнових прав, одночасно в той же день 26.03.2020 уклало з ПП Біскай аналогічний договір купівлі-продажу майнових прав №011 від 26.03.2020 на той же об`єкт нерухомості, що і в Договорі №26/03-20 від 26.03.2020 з ТОВ Флас, але за більшою ціною, на інших умовах розрахунків і передачі об`єкта нерухомості та з іншими правами сторін. При цьому Додатком №1 від 26.03.2020 до Договору №011 з ПП Біскай встановлені ті ж самі характеристики об`єкту нерухомості, зокрема, місцезнаходження квартири - м. Харків, вул. Полтавський шлях, 144, поверх -12, під`їзд 3 (третій), будівельний номер - 130/118, загальна проектна площа - 107,8 м. кв., кількість кімнат - 3, оздоблення. Додаток №2 від 26.03.2020 до Договору №011 з ПП Біскай містить графічне зображення того ж самого об`єкту нерухомості: квартира №130/118. Отже, позивач при укладенні Договору з відповідачем розраховував одержати дохід від перепродажу отриманих від нього майнових прав, який дорівнює різниці між ціною очікуваного продажу та покупки майнових прав 1 024 100,00 грн.

Проте, об`єкт будівництва до експлуатації не вводиться, що згідно діючих умов Договору перешкоджає передачі майнових прав Покупцю і можливості останнього їх перепродати з доходом. Об`єкт будівництва з початку його будівництва у 2006 році досі, тобто протягом майже 20 років, до експлуатації не введений, його будівництво не завершене та на даний час не ведеться. Реальна дата введення його до експлуатації на цей момент не відома. При цьому Покупець не має можливості впливати на введення об`єкту будівництва в експлуатацію в силу відсутності подібного права або обов`язку у Договорі. Покупець не є суб`єктом діяльності у сфері будівництва, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.10.2021, не має відповідної ліцензії. Продавець навпаки має можливість впливати на введення об`єкту будівництва і відповідно об`єкту нерухомості в експлуатацію, оскільки є суб`єктом діяльності у сфері будівництва (підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.11.2023) і має будівельну ліцензію за реєстраційним номером EL01:8020-2890-2894-8994 від 22.08.2018.

За такими обставинами умова Договору, яка ставить передачу майнових прав у залежність від введення об`єкту будівництва до експлуатації з відсутністю можливості у Покупця самостійно вплинути на цій процес і яка перешкоджає подальшої передачі майнових прав, перестала влаштовувати Покупця. Покупець вважає, що умова набуття права власності на майнові права та їх передачі після введення об`єкту будівництва в експлуатацію суперечить суті купівлі-продажу майнових прав, оскільки породжує залежність передачі майнових прав не тільки від їх оплати, а й від іншої події у вигляді введення об`єкту будівництва в експлуатацію всупереч загальним положенням господарського і цивільного законодавства щодо купівлі-продажу взагалі і купівлі-продажу майнових прав зокрема. Тому правильною умовою слід визнати передачу майнових прав незалежно від введення об`єкту будівництва на підставі виключно їх повної оплати.

Крім того, невиконання Продавцем свого обов`язку по передачі об`єкта нерухомості Покупцю у визначений Договором строк через не введення об`єкту будівництва до експлуатації - істотне порушення Договору, оскільки Продавцем порушене одно з істотних умов Договору, внаслідок чого Покупець вчасно не отримав те, на що розраховував при укладенні Договору і досі не має можливості використати результати Договору, а саме Покупець: досі не одержав майнові права на об`єкт нерухомості, не має можливості одержати право власності на об`єкт нерухомості, не одержав очікуваний від перепродажу майнових прав на об`єкт нерухомості дохід, досі не має можливості перепродати або іншим способом розпорядитися майновими правами на об`єкт нерухомості.

У даному випадку порушення Продавцем своїх договірних обов`язків по передачі майнових прав мали наслідком завдання шкоди Покупцю, який значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору. Так, Покупець не отримав майнові права у встановлений Договором строк, а через не введення об`єкту будівництва до експлуатації ще на початку 2021 року позбавився можливості набуття майнових прав на об`єкт нерухомості та не отримав дохід, очікуваний приріст у майні від його продажу, тобто має упущену вигоду (шкоду) у суттєвому розмірі 1 024 100,00 грн. Вищезазначене свідчить, що різниця між тим, на що мав право розраховувати сторона (Покупець), укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати, є дійсно істотною. Отже, присутні фактичні і правові підстави для зміни умов договору, зокрема, у частини встановлення умови прийому-передачі майнових прав лише після сплати Покупцем 100% їх вартості.

Позивач вважає, що з огляду на це триваюче порушення, Договір потребує зміни умови передачі майнових прав на об`єкт нерухомості не після введення об`єкту будівництва до експлуатації, а після повної їх оплати незалежно від введення останнього до експлуатації.

Позивач направив відповідачу додаткову угоду №2/1 від 16.08.2024 до Договору (далі Додаткова угода №2/1), якою запропонував внести наступні зміни у Договір: 1. Пункт 2.3. Договору викласти у наступній редакції: 2.3. Покупець набуває право власності на Майнові права шляхом отримання Акту прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості. 2. Пункт 6.1. Договору викласти у наступній редакції: 6.1. Передача Покупцю права власності на Майнові права на Об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, який підписується Сторонами після сплати Покупцем 100% вартості Майнових прав, визначеної пунктом 5.1. Договору. 3. Всі інші умови даного Договору купівлі-продажу майнових прав №26/03-20 від 26 березня 2020 року залишаються дійсними у попередній редакції, та Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання. 4. Дана Додаткова угода №2/1 від 16 серпня 2024 року набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу майнових прав №26/03-20 від 26 березня 2020 року.

Претензією №086 від 16.08.2024 поряд з іншими вимогами Продавцю запропоновано, зокрема, у відповідності до статті 188 ГК України у двадцятиденний строк розглянути Додаткову угоду №2/1 від 16.08.2024 до Договору купівлі-продажу майнових прав №26/03-20 від 26.03.2020, повернути один підписаний екземпляр на свою юридичну адресу. Додаткова угода №2/1 в двох екземплярах разом з претензією №086 від 16.08.2024 відправлена Продавцю цінним поштовим відправленням з описом вкладень на зазначену в Договорі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу. Відповіді на пропозицію щодо зміни Договору Покупець не отримував, підписана Продавцем Додаткова угода №2/1 не поверталась, будь-яких дзвінків, повідомлень з цього приводу від Продавця не надходило.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. При цьому, як зазначено позивачем, незважаючи на порушення Продавцем свого договірного зобов`язання по видачі довідки про оплату 100% майнових прав та акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, ПП Паралеле.Піпед не вважає за доцільне заявляти позовну вимогу про зобов`язання їх видати з міркувань її неефективності, оскільки ці документи не тягнуть виникнення у позивача права власності на ці майнові права та мають проміжний (допоміжний) характер.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань не є тотожними поняттями. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Отже, внести зміни можна лише у чинний договір (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2023 №910/97/22, від 20.09.2023 у справі №910/11390/22, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.

Відповідно, право сторони внести зміни до договору, передбачене статтею 651 ЦК, виникає лише щодо договорів, які є чинними.

Як зазначалося вище, Додатковою Угодою №1 від 24.12.2020 до Договору сторони внесли зміни до п.7.1 Договору та встановили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2021, а по невиконаним зобов`язанням - до належного та повного їх виконання.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Цю норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями частини 2 статті 251 та частини 2 статті 252 ЦК України.

За статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Положеннями статті 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об`єктивних обставин не можуть знати точної дати настання даної події. При цьому, подія про яку йдеться в частині другій статті 252 ЦК України, має неминуче настати.

Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми частини 1 статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 251, частиною 2 статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №912/1025/20, від 10.02.2021 у справі №908/288/20, від 04.04.2023 № 916/1349/21 та від 26.07.2023 у справі №914/1954/20.

Таким чином, умова передбачена пунктом 7.1 Договору - "а по невиконаним зобов`язанням - до належного та повного їх виконання" не може вважатися ані строком, ані терміном у розумінні статей 251, 252, 253 ЦК України.

Таким чином, строк дії договору встановлено до 31.12.2021.

Проте, з позовною заявою про внесення змін до договору позивач звернувся у грудні 2024 року, тобто після закінчення строку дії цього договору.

Оскільки зміни можуть бути внесені лише до чинного договору (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення), вимога позивача про внесення змін до договору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/21315/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у статтях 3, 627 ЦК України, статтях 6, 43 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як зазначалося вище, згідно п. 2.3 Договору, Покупець набуває право власності на Майнові права шляхом отримання Об`єкта нерухомості за Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, Актом прийому-передачі Об`єкта нерухомості та Довідкою про оплату 100 % майнових прав. Згідно п. 6.1 Договору, передача Покупцю права власності на Майнові права на Об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім Актом прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, який підписується Сторонами після сплати Покупцем 100 % вартості Майнових прав, визначеної пунктом 5.1. Договору та введення Об`єкту будівництва в експлуатацію.

При зверненні до суду з цим позовом, позивач вказав, що метою укладення Договору було отримання доходу від перепродажу майнових прав на об`єкт нерухомості за більшою ціною у зв`язку з чим, 26.03.2020 уклав з ПП Біскай аналогічний договір купівлі-продажу майнових прав №011 від 26.03.2020 на той же об`єкт нерухомості, що і в Договорі №26/03-20 від 26.03.2020 з ТОВ Флас, але за більшою ціною, на інших умовах розрахунків і передачі об`єкта нерухомості та з іншими правами сторін. Договір №011 зі змінами на момент подання цієї позовної заяви діє, хоча його мета сторонами не досягнута, майнові права на конкретизований в Додатку №1 до цього договору об`єкт нерухомості не передавались.

При цьому, суд не приймає посилання позивача на постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №569/5399/20, постанову ВП Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №761/5156/13, постанову Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №359/5719/17, оскільки вказані справи не є подібними до справи, що розглядається.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

Велика Палата Верховного Суду розглядає під судовими рішеннями в подібних правовідносинах такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (див. постанови від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц; 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 березня 2018 року у справі № 918/185/15 і від 10 червня 2020 року у справі № 912/1701/18 указав, що подібність правовідносин необхідно встановлювати одночасно за трьома критеріями: суб`єктним, об`єктним і, так би мовити, змістовним. Основним критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний (права й обов`язки суб`єктів).

Касаційний господарський суд у складі суддів об`єднаної палати прийшов до висновку, що прийняття ним судового рішення у справі № 915/1344/17 не свідчить про відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду зі справи № 910/1305/15-г, оскільки останнє приймалося, як випливає з його змісту, за фактично-доказової бази, відмінної від тієї, наявної в цій справі, що зумовлювало лише зовнішню схожість відповідних справ, але не подібність правовідносин у них (див. постанову від 08 лютого 2019 року у справі № 915/1344/17).

Проте, у справі №761/5156/13 спірні правовідносини сторін виникли з договору пайової (дольової) участі у фінансуванні будівництва та предметом позову було визнання майнового права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі; у справі №569/5399/20 спірні відносини виникли з договору пайової участі у будівництві, укладеному з обслуговуючим кооперативом та предметом позову було визнання майнових прав на квартиру; у справі №359/5719/17 спірні відносини сторін виникли з договору про резервування об`єкту нерухомого майна та порядок погашення облігацій та предметом позову було визнання недійсними договору про резервування об`єкту нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, визнання недійсними актів про пред`явлення до погашення та погашення пакету облігацій, визнання недійсними акту прийому-передачу майнових прав на квартиру та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її з чужого незаконного володіння та визнання майнових прав на квартиру.

Разом з тим, питання майнових прав та інвестування будівництва квартири були предметом вирішення Великої Палати Верховного Суду та висвітлені у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), де зазначено: Оскільки набуття права власності регулюється окремими нормами і зазначені вище позови заявляються формально не для визнання, а для набуття права власності, задоволені вони бути не можуть ( п.110). Отже, з огляду на те, що позивач стверджує про перебування із ТОВ Добробуд ЛТД у зобов`язальних відносинах, то права позивача повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права. ( п. 120). Також позивач не позбавлений права на звернення на підставі ст. ст. 625, 653 ЦК України із позовом про відшкодування завданих йому збитків (п.129)".

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що вказані позивачем обставини не свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістомст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26, код ЄДРПОУ 34467217).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флас" (61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 146, код ЄДРПОУ 42364360).

Повне рішення підписано 02 квітня 2025 року.

СуддяО.В. Погорелова