Ухвала суду № 126287710, 24.03.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4246/24

Провадження № 1-кп/206/66/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Самарського районного суду міста Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

18.03.2025 прокурор ОСОБА_3 надала клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки раніше встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшилися та продовжують існувати.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за тих обставин, що 01.06.2024 року, близько о 20.50 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи вантажним фургоном рухався в Самарському районі міста Дніпра по вулиці 20-Річчя Перемоги з боку вулиці А. Варто в напрямку вул. О. Данченко та під час руху, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, в районі будинку № 51 по вул. 20-Річчя Перемоги, наїхав на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості та залишив місце пригоди, при цьому ОСОБА_4 є уродженцем міста Дніпропетровська, офіційно не працевлаштований, не одружений, має малолітню доньку ОСОБА_7 , 2013 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз 28.12.2016 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 13.10.2021 по відбуттю строку покарання.

На думку прокурора стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок ОСОБА_4 із вчиненим злочином, яке йому інкримінуються. Також прокурором наведено ризики передбачені п, 1 ч, 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування, тому, що обвинувачений ОСОБА_4 одразу після вчинення злочину, самостійно залишив місце дорожньо-транспортної події, що підтверджується доказами, крім того ОСОБА_4 неодружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Також наявні відомості про те, що ОСОБА_4 позбавлений батьківських прав, а відносно матері похилого віку (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) неодноразово вчиняв домашнє насильство, за що притягувався до адміністративної відповідальності. Також прокурором наведено ризики передбачені у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 відомі анкетні та контактні дані потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, тому розуміючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілу. Більш того до свідка ОСОБА_8 надходили телефонні дзвінки зі сторонніх номерів, від осіб, які на прохання свідка не відрекомендовувалися, вказані особи повідомляли свідку ОСОБА_8 про те, що обізнані, що він є свідком у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та просили ОСОБА_8 змінити покази надані у кримінальному провадженні, вказати, що ОСОБА_4 був тверезий а не у стані сп`яніння. Сторона обвинувачення впевнена, що саме ОСОБА_4 , як зацікавлена особа, через сторонніх осіб намагається вплинути на свідка. Крім того, 09.09.2024 за заявою ОСОБА_9 від 09.09.2024 до ЄРДР внесені відомості за ст. 386 КК України за фактом перешкоджання надання нею, як свідком показів у кримінальному провадженні № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Сторона обвинувачення переконана, що у разі звільнення ОСОБА_4 з під варти такий вплив на потерпілу та свідків збільшиться. Також прокурором заявлено про наявністьризику передбаченогоп.5ч.1ст.177КПК України,зокрема те, що ОСОБА_4 , раніше понад 10 разів судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, злочин вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння після чого бажаючи уникнути кримінальної відповідальності залишив місце вчинення злочину.

Таким чином сторона обвинувачення просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів без зміни визначеного раніше розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала раніше подане клопотання, просила його задовольнити.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні надав заперечення на клопотання сторони обвинувачення про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив клопотання прокурора залишити без задоволення, змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м`який, а саме у виглядів цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання з покладанням на нього відповідних обов`язків, вважає ризики, які вказані у клопотанні прокурора необґрунтованими. Також зазначає, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні надав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на більш м`який, а саме у вигляді нічногодомашнього арешту, також підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про проведення судового засідання без її участі.

Суд дослідивши письмові матеріали, заслухавши клопотання прокурора, захисника та обвинуваченого, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, суд бере до уваги, що обвинувачений офіційно непрацевлаштований,не одружений,неповнолітніх дітейта осібпохилого вікуна утриманніне має,що свідчитьпро відсутністьміцних соціальнихзв`язків.Крім тогонаявні відомостіпро те,що ОСОБА_4 позбавлений батьківськихправ відносномалолітньої доньки ОСОБА_7 ,2013року народження. Крім того наявні відомості про те, що ОСОБА_4 неодноразово вчиняв домашнє насильство за що притягувався до адміністративної відповідальності відносно матері похилого віку, яка на даний час померла. Крім того, обвинуваченому відомі анкетні та контактні дані потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, тому розуміючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, останній може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від прокуратури та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст.178КПК України врахував тяжкість покарання, особу обвинуваченого, вік, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст.177КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

В свою чергу, суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід подовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 травня 2025 включно без зміни раніше визначеного розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 24.05.2025 року включно без зміни раніше визначеного розміру застави.

Залишити суму застави, яка ухвалами слідчого судді від 04.06.2024 та 29.07.2024 року визначена достатньою для внесення її як застави.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, переліченому ст. 199 КПК України.

Вручити копію ухвали прокурору, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» в Дніпропетровській області, обвинуваченому, захиснику негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, оскарження ухвали не зупиняє її дію.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, для особи яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошений 25.03.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1