Ухвала суду № 126287282, 02.04.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1040/24

№ 1-кп/183/1085/25

02 квітня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 22023040000000561 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженніНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті перебуваєкримінальне провадженнявідносно ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор всудовому засіданнізаявив клопотанняпро необхідністьпродовження обвинуваченому ОСОБА_7 терміну застосованогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що ризики не доведенні, обвинувачений є особою раніше не судимою, має постійне місце реєстрації та мешкання, просила визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дійшла до наступного.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

У зв`язку з цим колегія суддів враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Ризик знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсятим,що ОСОБА_7 може вчинити дії спрямовані на знищення облікового запису інтернет-месенджері «Telegram», який використовував для передачі інформації представнику організації країни-агресора та листувань з ними, що підтверджують його протиправну діяльність, оскільки тільки він має до них доступ.

Тобто, ризик впливу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час існує.

Ризик незаконноговпливу насвідків уцьому жкримінальному провадженніпідтверджується тим,що ОСОБА_7 може незаконно впливати на безпосередніх свідків за провадженням, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь яких інших додаткових показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самепродовжити вчинятикримінальне правопорушення,то пройого наявністьсвідчить те,що ОСОБА_7 може зашкодити державі, адже дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.

За таких обставин колегія суддів погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; ризик сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків та ризик продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Щодо застосування альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України таким запобіжним заходом є тримання під вартою.

За тих обставин, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, суд не знаходить підстав для визначення застави.

Тому, на думку колегії судів, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити на 60 днів.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю с.Мар`янівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті,громадянину України,зареєстрованому тапроживаючому заадресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченомуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 30 травня 2025 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3