Ухвала суду № 126287091, 26.03.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

26.03.2025 Справа № 914/112/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, матеріали

заяви: Linyi Hope Import&export Co., Ltd, Chine,про:відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (79066, м. Львів, вул. Зелена, 301; ідентифікаційний код 30823262).За участю:заявника:Михайлова В. В. адвокатка,боржника:Остапенко С. Л. адвокат.Судові процедури

1. 13 січня 2025 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Linyi Hope Import&export Co., Ltd про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

2.Ухвалою суду від 20.01.2025 вищевказану заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 03.02.2025. Вказаною ухвалою запропоновано боржнику надати відзив на подану заяву, а заявника зобов`язано надати оригінали документів доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні), а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство (пункти 3, 4 резолютивної частини ухвали).

3. 03.02.2025 від ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та надання додаткового часу для подання відзиву. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що на 100 % корпоративних прав боржника накладено арешт, корпоративні права передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Крім того, 08.01.2025 між останнім та ПАТ НЕК «Укренерго» укладено договір про передачу частки у статутному капіталі ТзОВ «ЛІК» та відповідні корпоративні права в управління ПАТ НЕК «Укренерго». 25.01.2025 на території ТзОВ «ЛІК» між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ПАТ НЕК «Укренерго» підписано акт приймання передачі зазначених корпоративних прав. З 24 січня 2025 року проводиться інвентаризація майна боржника, з 29.01.2025 проводиться комплексна перевірка ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

4.Також 03.02.2025 від ПАТ «Національної енергетичної компанії «Укренерго» надійшло клопотання у якому заявник просить залучити його до участі у справі як заінтересовану особу, відкласти розгляд справи з метою ґрунтовного вивчення підстав виникнення заборгованості боржника та її реальності, відмовити у відкритті провадження про банкрутство ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

5.Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання на 06.03.2025; зобов`язано заявника надати суду для огляду нотаріально посвідчені документи додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», а також оригінали таких документів; зобов`язано боржника надати суду для огляду в підготовчому засідання оригінали документів, а саме: Контракту № LIC-61/03 від 06.08.2019, Додаткової угоди № 1 до Контракту від 30.09.2019, Специфікації: № 71-5, № 71-6, № 70-4, № 70-2, № 72-1, № 72-2, № 75-1, № 75-4, № 71-3, № 71-4, № 69-4, № 67-9; запропоновано заявнику та боржнику надати письмові пояснення щодо поданого ПАТ НЕК «Укренерго» клопотання про залучення останнього до участі у справі як заінтересованої особи.

6. 03 березня 2025 року до суду від Linyi Hope Import&export Co., Ltd надійшли додаткові пояснення з додатками. До вказаних пояснень долучено роздруківки вантажно-митних декларацій, копії комерційних інвойсів, роздруківки електронного листування, копії пакувальних листів, копії замовлень з доказами їх отримання на електронну пошту, оригінали перекладів документів на українську мову, які долучені до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також, 05.03.2025 останнім подано супровідний лист з копіями додатків.

7.Боржник 05.03.2025 подав до суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство разом з клопотанням про поновлення строку на його подання. У вказаному відзиві просить відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав, вказаних у цьому відзиві.

8.Ухвалою суду від 06.03.2025 клопотання адвокатів заявника та боржника про відкладення підготовчого засідання задоволено, відкладено підготовче засідання на 26.03.2025. Крім того, зобов`язано боржника виконати вимоги ухвали суду від 03.02.2025 - надати оригінали документів, а саме: Контракту № LIC-61/03 від 06.08.2019, Додаткової угоди № 1 до Контракту від 30.09.2019, Специфікації: № 71-5, № 71-6, № 70-4, № 70-2, № 72-1, № 72-2, № 75-1, № 75-4, № 71-3, № 71-4, № 69-4, № 67-9.

9. 14 березня 2025 року від заявника надійшли заперечення на відзив ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

10. 25.03.2025 від ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» надійшли додаткові пояснення по суті поданої заяви.

11.У підготовчому засідання 26.03.2025 представники сторін надали усні пояснення на обґрунтування своїх позицій, судом оглянуто та досліджено подані матеріали та заслухано позиції сторін. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позиції учасників справи

Підставами звернення Ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство

12. 06.08.2019 між Linyi Hope Import&export Co., Ltd (Продавець) та ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» (Покупець) було укладено Контракт № LIC-61/03. Згідно з умовами якого Продавець виготовляє та продає Покупцю шапку ізоляторну типу U, а також стержень і шплинт (п. 1.1.). Поставка товару здійснюється партіями відповідно до Специфікації на партію товару, … (п. 1.2.). Специфікація на партію товару укладається на підставі Замовлення на виробництво і поставку комплектуючих (п. 1.3.). Покупець направляє Продавцю Замовлення … . Покупець оплачує продавцю ціну за поставлений товар, яка встановлюється в специфікації (п. 5.1.). Якщо в Специфікації не передбачено іншого, оплата покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Покупця. Оплата товару здійснюється Покупцем у формі прямого платежу на протязі 35 днів від дати, яка вказується в коносаменті (100 % передоплата) (п. 5.6.). 30 вересня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, якою викладено в новій редакції банківські реквізити Покупця.

13.Кредитор зазначає, що виконав свої зобов`язання на загальну суму 532 746,00 дол. США, що підтверджується Специфікаціями:

-від 13.05.2021 № 67-9 на суму 36 377,00 дол. США;

-від 22.06.2021 № 69-4 на суму 46 167,00 дол. США;

-від 25.06.2021 № 70-2 на суму 45 250,00 дол. США;

-від 25.06.2021 № 70-4 на суму 45 250,00 дол. США;

-від 30.06.2021 № 71-3 на суму 45 250,00 дол. США;

-від 30.06.2021 № 71-4 на суму 45 250,00 дол. США;

-від 30.06.2021 № 71-5 на суму 44 982,00 дол. США;

-від 30.06.2021 № 71-6 на суму 44 982,00 дол. США;

-від 30.07.2021 № 72-1 на суму 43 213,00 дол. США;

-від 30.07.2021 № 72-2 на суму 43 213,00 дол. США;

-від 15.10.2021 № 75-1 на суму 46 262,00 дол. США;

-від 15.10.2021 № 75-1 на суму 46 262,00 дол. США.

14.Пунктом 16.10. Контракту передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо оплти Товару, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю неустойку у розрахунку 0,03 відсотка від простроченої до сплати суми коштів за кожен прострочений день, але не більше 10 % від простроченої до сплати суми. Таким чином, заявник вказує, що сума неустойки складає 53 274,60 дол. США, що еквівалентно 2 250111,33 грн (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.01.2025).

15.Наявність непогашеної заборгованості Боржника перед Ініціюючим кредитором, відсутність можливості у даного Кредитора отримати задоволення грошових вимог, свідчать про неплатоспроможність Боржника виконати грошові зобов`язання перед Ініціюючим кредитором, не інакше як через процедуру банкрутства, з огляду на що для захисту прав та інтересів заявник звертається до Господарського суду Львівської області із цією заявою (перший абз. а.с. 3 т. 1).

16.Правовими підставами на підставі яких, як вказує Заявник, у Боржника існує грошове зобов`язання останній зазначає статтю 193 Господарського кодексу України та статті 11, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 629, тощо.

17.Докази, які Іціціюючий кредитор надає на підствердження своїх вимог є Контракт № LIC-61/03 від 06.08.2019, Додаткова угода № 1 до Контракту та 12 специфікацій до контракту.

18.Щодо відсутності спору про право. Кредитор зазначає, що ні ним, ні Боржником не подавались позовні заяви в межах яких розглядались питання заборгованості за Контрактом № LIC-61/03 від 06.08.2019. Отже, відповідно до позиції КГС у складі ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, спору про право між сторонами не існує, оскільки: заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких грунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

19.Щодо призначення розпорядника майна. Заявник пропонує призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського В. В. На виконання вимог КУзПБ кредитор долучає заяву арбітражного керуючого Глеваського В. В. про участь у справі про банкрутство ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія». Також до матеріалів справи додається копія укладеної 26.10.2024 угоди з арбітражним керуючим про виконання повноважень у справі про банкрутство ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

20.На виконання п. 8 ст. 162 ГПК України Ініціюючий кредитор повідомляє, що в нього наявні усі оригінали документів, копії яких додано до заяви.

21.У додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 1 3) Ініціюючий кредитор на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025 зазначає, що копії спірного Контракту № LIC-61/03 від 06.08.2019 та Додаткової угоди №1 були долучені до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Оригінали відповідних документів відсутні, оскільки погодження усіх умов здійснювалось шляхом направлення на електронну пошту.

Заперечення Боржника

22.У поданому відзиві ТзОВ «ЛІК» заперчує проти відкриття провадження у справі про банкрутство з таких підстав. Щодо неможливості відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з наявністю кримінального провадження та обмежень визначених кримінально-процесуальним законодавством. Так, 19.08.2022 ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/4238/22 накладено арешт на частку у статутному капіталі ТзОВ «ЛІК» в розмірі 11050000 грн та відповідні корпоративні права (100%), які належать GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія). Також ухвалою вказаного суду від 18.07.2022 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших ризиків (АРМА) корпоративні права належні GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія) вартістю внеску 11050000 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», на які накладено арешт, для управління за договором на підставах, у порядку та умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

23.Таким чином, усе майно та активи боржника, зокрема і 100 % частки статутного капіталу арештовані у кримінальному провадженні та є речовими доказами в кримінальному провадженні.

24.Відкриття провадження у справі про банкрутство і введення процедури розпорядження майном через призначеного судом арбітражного керуючого суперечитиме вимогам ст. 100 КПК України та всій процедурі зберігання речових доказів і документів у кримінальному провадженні та може заподіяти непоправної шкоди меті досудового слідства визначеної КПК України з огляду на знищення чи пошкодження доказів у кримінальному провадженні.

25.Так, на думку Боржника є неможливим досягнення однієї із головних цілей провадження у справі про банкрутство задоволення вимог кредиторів, зокрема і Ініціюючого кредитора, адже усе майно та активи боржника перебувають під арештом і не можуть бути відчуженими.

26.Щодо процесуальних вимог КУзПБ. Боржник вважає, що представником заявника не надано доказів на підтвердження права укладення договору про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство. До договору додано інший ордер, ніж той, що вказано в самому Договорі. Крім того, ордер не може замінювати довіреність, чи інший документ, який би давав право на укладення відповідного правочину.

27.Щодо не підтвердження безспірності вимог Ініціюючого кредитора та невиконання останнім обов`язку з доказування. Так, на підтвердження своєї позиції заявник надає копію контракту № LIC-61/03 від 06.08.2019, Додаткову угоду № 1 від 30.09.2019 та 12 специфікацій.

28.Зазначені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Специфікації не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ними не підтверджується факт поставки. Дані Специфікації не є актами приймання передачі, транспортними документами з відмітками Покупця (Боржника), не є документами на підтвердження митного очищення товару при ввозі на митну територію України в розумінні INCOTERMS 2010 поставку в порядку якого визначено п. 4.1. Контракту (FOB, порт Qingdao, - Китай; Одеса, Україна).

29.Так, ТзОВ «ЛІК» зазначає, що Linyi Hope Import&export Co., Ltd не подало будь-яких доказів на підтвердження реальності господарської операції на, яку покликається, а отже і існування самої заборгованості та безспірності своїх вимог.

30.Боржник також зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 618-р від 21.06.2024 та Договору про управління активами (майном) від 08.01.2025 укладеного між ПАТ «НЕК «Укренерго» та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 100 % частки статутного капіталу ТзОВ «ЛІК» перейшло в управління НЕК «Укренерго». Боржник протягом тривалого часу, з 2022 року фактично не здійснює виробничу діяльність та як наслідок скоротив персонал товариства до 38 чоловік, з яких фактично працюють не більше 10-ти чол. Зазначене створило значні труднощі у віднайдені оригіналів документів для підтвердження реальності господарської операції та виключення ознак її фіктивності. Станом на сьогодні витребувані ухвалою суду від 03.02.2025 докази не віднайдені, як і документи на підтвердження самих поставок.

31.Щодо залучення до участі у справі заінтересованої особи ПАТ НЕК «Укренерго» та боржник вважає за доцільне залучити останнє до участі у справі на підставі абз. 33 ч. 1 ст. 1 КУзПБ.

Позиція суду

32.Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України

33.За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:

- грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

- боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- кредитором, серед іншого, є фізична чи юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

34.За частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

35.Частинами 1, 3 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається, серед інших, кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

36.Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

37.Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17).

38.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ. Згідно з частинами 1 - 3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

39.За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 КУзПБ). Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії. (частина шоста статті 39 КУзПБ).

40.Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.

41.Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

42.Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

43.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

44.Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.06.2021 та від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 12.10.2021 у справі № 910/4877/21.

45.Крім того, аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора - заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу. У разі неналежного виконання грошового зобов`язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (висновки Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

46.Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду (висновки Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

47.Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами (висновки Верховного Суду у постановах від 20.07.2022 у справі №904/6023/21 та від 26.10.2022 у справі № 911/299/21).

48.Водночас заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).

49.При цьому наявність спору про право, згідно з наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах: (1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); (2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

50.Відповідно до пункту 5.6. Контракту Якщо специфікацією на партію товару не передбачено інше, оплата Покупцем партії товару за відповідною специфікацією здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця ACCOUNT NUMBER 226009542229, Bank swift: BKCHCNBJ500, BANK OF CHINA LINYI BRANCH, bank address: NO.228 YIMENG ROAD LINYI SHANDONG, CHINA. Оплата за товар здійснюється Покупцем у формі прямого платежу протягом 35 днів від дати зазначеної у коносаменті (100% передоплата). Продавець має право утримувати відвантажувальні документи до повного розрахунку Покупцем.

51.Як вказано у п. 2 даної ухвали, судом було запропоновано Заявнику (Ініціюючому кредитору) надати додаткові відомості (за їх наявності) необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Окрім того, суд відкладав підготовче засідання для можливості реалізації прав кредитора, зокрема подання доказів, якими обґрунтовує заявлені вимоги.

52.У підготовчому засідання представниця заявника повідомила суд, що: а) «не зважаючи на положення п. 5.6. Контракту щодо 100 % передоплати, кредитором була здійснена поставка товару; б) коносаменти є у наявності у кредитора, однак такі не подавались суду через їх великий обсяг». Так, ініціюючим кредитором не подано суду усіх первинних бухгалтерських документів, зокрема на які є посилання у контракті, для підтвердження здійснення господарської операції, а відповідно і належного підтвердження виникнення простроченого грошового зобов`язання у боржника.

53.Щодо поданої суду копії Контракту № LIC-61/03 від 06.08.2019 та додатків до нього, які за позицією Ініціюючого кредитора укладались в електронній формі шляхом направлення на електронну адресу, це ж і стосується інших документів, які на думку заявника підтверджують факт здійснення господарських операцій, суд зазначає таке.

54.Відповідно до частин 5, 6 статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

55.Статтею 96 ГПК України закріплено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

56.Велика палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зробила наступні висновки: З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі N 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах».

57.Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 зазначив: « 68.На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

69.У частині другій статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

70.Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

71.Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

72.Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

73.Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу».

58.Отже, подані суду додатки до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (роздруківки електронних листів) надані Ініціюючим кредитором, є саме паперовими копіями електронних доказів, а не електронними документами. Вказані твердження стосуються і копій електронного листування між кредитором та боржником.

59.У цьому випадку, враховуючи у сукупності такі обставини як: положення п. 5.6. спірного контракту щодо 100% передоплати за поставлений товар; відсутність усіх документів, які передбачені контрактом (зокрема коносаментів), відсутність належним чином засвідченої копії контракту та інших доданих до заяви документів, як електронних документів (доказів) чи як витребовував суд оригіналів таких доказів (якщо вони укладались шляхом електронного листування - оригіналів електронних доказів) суд дійшов висновку про те, що у цьому випадку з поданих кредитором доказів неможливо встановити факт поставки товару, факт настання строку виконання грошового зобов`язання з оплати за товар, тощо, що є істотним для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

60.Окрім того, боржник вказує, що з 2022 року діяльність товариства практично не здійснюється, враховуючи арешт всього майна товариства та звільнення великої кількості працівників, передачу останнього в управління, на базі Товариства не віднайдено первинних документів, які б стосувались спірного Контракту та могли достеменно підтвердити факт укладення Контракту чи поставку Продавцем товару.

61.Таким чином, судом з`ясовано наявність заперечень боржника щодо вимог ініціюючого кредитора, серед яких головними є відсутність доказів на підтвердження існування реальності господарських операцій з поставки товару за спірним контрактом. Вказане у сукупності свідчить на наявність спору про право між кредитором та боржником. Окрім того, кредитором не доведено відсутності платоспроможності боржника, а останнім зазначено, що серед основних завдань передачі товариства в управління є ПАТ «НЕК «Укренерго» є відновлення нормального робочого циклу та врегулювання економічної стабільності підприємства.

62.Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність фактичних доказів наявності реально існуючого спору про право, та платоспроможності боржника, що є правовою підставою для відмови у задоволенні вимог заявника.

63.Також суд критично відноситься до інших доводів боржника, та вважає їх такими, що не впливають на хід розгляду цієї заяви на даному етапі. Окрім того, враховуючи, що суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника, заявлене ПАТ «НЕК «Укренерго» клопотання теж задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 76, 77, 78, 79, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як заінтересованої особи (вх. № 2725/25 від 03.02.2025).

2.Відмовити Linyi Hope Import&export Co. Ltd у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія».

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 31.03.2025.

Суддя Трускавецький В.П.