Рішення № 126284501, 26.03.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2281/25

Справа №754/453/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул.. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 30087 гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що26.10.2021 року, між ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 було укладено договір № 3155921429-502649 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 2798 -, для підписання кредитного договору № 3155921429-502649 від 26.10.2021.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 9 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 22 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - відсоткова ставка, становить 1,65% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 днів, становить 12 267,00 грн. (9 000,00 грн. тіло кредиту + 3 267,00 грн.. відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту).

Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 17.11.2021 року до 14.02.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (9 000,00 грн. тіло кредиту + 3 267,00 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 17 820,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 30 087,00 грн.

Також, повідомляють суд, що ОСОБА_1 неодноразово користувався послугами кредитування у ТОВ «КОШЕЛЬОК», а саме «2» рази, що свідчить про те що Відповідачу достовірно були відомі всі істотні умови кредитування в ТОВ «КОШЕЛЬОК» та наслідки невиконання умов договору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року відкрито провадження у справі.

29.01.2025 року представником відповідача, адвокатом Коваль Я.Ю. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просили застосувати строк позовної давності відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідач погоджується з позовними вимогами щодо сплати заборгованості у розмірі 9 000 грн. (тіло кредиту) та не погоджується з нарахованими процентами (21 087, 00 гр.) з огляду на наступне:

Розмір відсотків, які Позивач просить стягнути з Відповідача є більшим від самого тіла кредиту вдвічі. Законом України «Про споживче кредитування» нормативно зазначено, що максимальна сума пені, штрафів за прострочення споживачем кредитних зобов`язань по споживчому кредиту, не може перевищувати подвійної суми, по договору кредитування, та не може бути збільшена.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Станом на момент подання цього відзиву продовжено дію військового стану.

Враховуючи вище викладене, нарахування Позивачем відсотків за користування позикою не відповідає вимогам ЦК України.

Як вказується позивачем, відповідачем порушено договірні умови повернення кредиту з процентами.

26.10.2021 року, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №3155921429-502649 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/).

Згідно п. п. 1.1, 2.1 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 9000 грн., строк кредиту 22 дні, тип процентної ставки - фіксована.

Вимоги Позивача про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Виходячи з правового аналізу змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії кредитного договору то вимоги кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджуються з нормами матеріального права, що не дає підстав для висновку про порушене право кредитора в цій частині вимог.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про пролонгацію дії договору, укладеного між Позивачем та відповідачем.

Таким чином вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, Позивач, незважаючи на те, що договір було укладено 26.10.2021 року, лише 26.12.2024 року звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості з Відповідача, що свідчить про намагання Позивача умисно стягнути з Відповідача величезні відсотки за договором, які вдвічі перевищують тіло кредиту.

Виходячи з умов кредитного договору, строк погашення кредиту настав 17.11.2021 року. Право Позивача вважається порушеним з моменту недотримання Відповідачем строку погашення кредиту, визначеного п. 2.1.Договору.

26.12.2024 року звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості з порушенням трирічного строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Слід також зауважити що з моменту укладення договору та до моменту звернення з позовом до суду Позивач не надсилав вимогу щодо повернення боргу до Відповідача, жодних претензій чи розрахунку заборгованості. Навпаки Позивач умисно затягував процес повернення кредитних коштів з метою збагачення за рахунок Відповідача шляхом стягнення з нього надмірних відсотків за кредитом.

30.01.2025 року представником позивача на адресу суду через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив відповідно до якого вважають позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повній мірі виходячи з наступного.

10.01.2025 Деснянським районним судом міста Києва відкрито провадження у справі № 754/453/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (далі Позивач, ТОВ «КОШЕЛЬОК», Товариство) до ОСОБА_1 (далі Відповідач, Боржник), про стягнення заборгованості.

30.01.2025 ТОВ «КОШЕЛЬОК» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд», ознайомилося з відзивом на позовну заяву у справі № 754/453/25 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ознайомившись з відзивом до позовної заяви, Позивач не погоджується із доводами, що містяться у відзиві та, керуючись ст. 179 ЦПК України, з метою об`єктивного та правильного вирішення справи, ТОВ «КОШЕЛЬОК» подає відповідь на відзив по справі № 754/453/25, зокрема щодо наступних фактів:

Щодо правової позиції сторони Відповідача:

Звертаємо увагу суду, що у Відзиві на позовну заяву сторона Відповідача не заперечує наступних юридичних фактів:

- Укладення Кредитного договору з Позивачем (Відповідач не визнає договір не дійсним або неукладеним);

- Отримання кредитних коштів за Кредитним договором (Відповідач лише посилається на, нібито, відсутність доказів перерахунку коштів, але не заперечує факту їх отримання);

- Наявність заборгованості за Кредитним договором (Відповідач не оскаржує суму боргу).

Щодо нарахування відсотків за договором № 3155921429-502649 від 26.10.2021.

По-перше, всі відсотки за кредитним договором № 3155921429-502649 від 26.10.2021, нараховані відповідно до умов даного договору та Законодавства України.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:

- сума кредиту, становить 9 000 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту);

- початковий строк кредитування, становить 22 доби, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків);

- відсоткова ставка, становить 1,65 % на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків);

- сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 днів, становить 12 267,00 грн. (9 000,00 грн. тіло кредиту + 3 267,00 грн.. відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. Паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).

Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.12.2024 6 Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.

Таким чином, згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 17.11.2021 року до 14.02.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Відсотки за продовжений строк користування позики, становить 17 820,00 грн. ((9000 грн. тіло кредиту * 2,2% відсоткова ставка за продовжений строк користування позикою) * 90 днів)

Таким чином, на момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 30 087,00 грн. (9000,00 грн. тіло кредиту + 3 267,00 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 17 820,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою).

Таким чином всі відсотки були нараховані відповідно до умов та меж кредитного договору 3155921429-502649 від 26.10.2021 та норм Законодавства України, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 3155921429-502649 (додаток доданий до позовної заяви).

Окрім того, просимо звернути увагу Суду на той факт, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» жодних штрафів та пені за весь час кредитування не нараховувало. Відповідачу нараховувалися лише відсоток и відповідно до умов кредитування та відсоток за користування кредитом за період з 26.10.2021 до 14.02.2022 тобто в межах строку кредитування.

З боку Відповідача по відношенню до ТОВ «КОШЕЛЬОК» має місце свідомо порушення зобов`язання визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановленні Кредитним договором та законом.

По-друге, всі відсотки за договором № 3155921429-502649 від 26.10.2021, нараховані ДО введення в Україні воєнного стану.

Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Просять звернути увагу Суду, що всі відсотки за договором № 3155921429- 502649 від 26.10.2021 були нараховані у період з 26.10.2021 до 14.02.2022, тобто в межах строків договору та до початку введення в Україні військового стану, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 3155921429-502649 (додаток доданий до позовної заяви). Таким чином пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на який посилається Відповідач, не може застосовуватися до даної справи.

Щодо загальної позовної давності.

Просять звернути увагу Суду, на ой факт, що прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено п.п. 18-21. У п. 19 зазначено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Додатково повідомляють, що згідно чинної до цього редакції від 19 березня 2022 року відповідний пункт 19 передбачав продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні.

Таким чином просять Суд вважати позовну заяву Позивача поданою в межах строків позовної давності, а доводи Відповідача безпідставними.

Отже, підсумовуючи вище зазначене, а саме:

1. Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує та визнає факт укладення договору № 3155921429-502649 від 26.10.2021.

2. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту).

3. Договір № 3155921429-502649 від 26.10.2021 відповідає вимогам законодавства, моральним засадам суспільства, не порушує прав та законних інтересів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

4. Всі відсотки були нараховані відповідно до умов та меж кредитного договору № 3155921429-502649 від 26.10.2021 та норм Законодавства України, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 3155921429-502649 (додаток доданий до позовної заяви).

5. Всі відсотки за договором № 3155921429-502649 від 26.10.2021 були нараховані у період з 26.10.2021 до 14.02.2022, тобто в межах строків договору та до початку введення в Україні військового стану, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 3155921429-502649 (додаток доданий до позовної заяви). Таким чином пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на який посилається Відповідач, не може застосовуватися до даної справи.

6. Позовна заява Позивача подана в межах строків позовної давності, відповідно до Закон України № 3450-IX „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", яким внесено зміни до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а саме: перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії воєнного стану в Україні.

Підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що аргументація Відповідача не відповідає дійсності та є такою, що не має братись Судом до розгляду.

Окремо також відмічається подання Відповідачем норм законодавства таким чином, щоб уникнути виконання основного зобов`язання за Договором № 3155921429-502649 від 26.10.2021. Окрім того, у відзиві абсолютно не зрозуміла правова позиція Відповідача, адже Відповідачем наводяться лише аргументи не підкріплені жодними доказами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений про місце, день та годину слухання справи належним чином, про що є відомості в матеріалах справи. У позовній заяві зазначив, що просить справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідачка та її представник не з`явилася.

Суд,дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2021 року між ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ:40842831, було укладено договір № 3155921429-502649 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».

Відповідач не виконала свої зобов`язання за укладеним договором не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у Відповідача, за Договором N 3155921429-502649 від 26.10.2021р., утворилась заборгованість.

Згідно п. 3.6. та п 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 17.11.2021 року до 14.02.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Зі змісту Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту (п.3.3).

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «Кошельок» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

З долучених до матеріалів справи довідок вбачається, що 26 жовтня 2021 року ТОВ «Кошельок» на підставі договору № 3155921429-502649 від 26 грудня 2021 року про надання кредиту перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 9000,00 гривень.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість за договором № 3155921429-502649 від 26 грудня 2021 року про надання кредиту, в розмірі 30087,00 грн., що складається з: - заборгованості за сумою кредиту - 9000,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою 21087 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.525,526,527,530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Приписами ч. 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 3155921429-502649 від 26 жовтня 2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення, порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Відповідно до вимог ч.1ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.12,13,27,78-81,141,142,263,264,265,280-282, 352,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ:40842831, заборгованість за кредитним договором № 3155921429-502649 від 26.10..2021р. в розмірі 30087 гривень, що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 9000 гривень, заборгованість за відсотками за користування позикою - 21 087 гривень, та судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: