Рішення № 126284092, 27.03.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1518/24

Провадження № 2/708/102/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Омельченко Ю. М.,

представника позивача адвоката Сечка С. В. (у режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про стягнення сплаченого страхового відшкодування та

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «СК «УСГ» через свого представника адвоката Сечка С. В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування в сумі 45861,34 грн. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 08.02.2024 о 19 год 30 хв у м. Києві по вул. Хрещатик, 52 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ПІІ «Віп-рент».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент ДТП між позивачем та ПІІ «Віп-рент» був укладений генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-КАСКО-0199-2700/22-AVIS від 30.12.2021 та додаткова угода № 122 від 30.12.2022, згідно з яким ПАТ «СК «УСГ» прийняв на себе зобов`язання з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 761/6339/24 ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за вчинене порушення до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Страхувальник ПІІ «Віп-рент» звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 09.02.2024. За наслідками розгляду цієї заяві пошкодження автомобіля ПАТ «СК «УСГ» визнані страховим випадком.

На підставі зібраних документів на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, відповідно до умов укладеного договору позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 115578,29 грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована а АТ «СГ «ТАС» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АР6526677.

ПАТ «СК «УСГ» звернулося до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, за яким страхова АТ «СГ «ТАС» здійснила виплату у розмірі 69716,95 грн. Така страхова виплата проведена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіляпотерпілого, і вона не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-2700 від 30.12.2021.

За таких обставин ОСОБА_1 , як відповідальна особа за завданий збиток, повинен відшкодувати ПАТ «СК «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-2700, та сумою страхового відшкодування. Виплаченою за полісом № АР6526677, і така різниця становить 45861,34 грн. Наведені обставини стали підставою звернення до суду, тому позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 45861,34 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду. До участі у розгляду справи у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору судом залучено Публічне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС». Позивача зобов`язано направити залученій третій особі опію позовної заяви із додатками та надати суду докази такого направлення.

У визначений ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк відповідач у справі ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував. На обґрунтування наявних заперечень ОСОБА_1 зазначив, що викладені позивачем обґрунтування позову та надані докази не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджують настання збитків. На переконання відповідача спір наявний між позивачем та ПАТ «СГ «ТАС», яка безпідставно знизила розмір страхової виплати, застосувавши коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, якому на момент дорожньо-транспортної пригоди не було навіть 4 років, відповідно сума у розмірі 69716,95 грн не покрила суму виплати за договором виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-2700.

Крім того, під час огляду пошкодженого транспортного засобу та складання акту огляду (дефектної відомості) безпідставно та незаконно були внесені завідомо неправдиві дані про пошкодження, яких у дійсності не існувало. Вказане обґрунтовується тим, що 08.02.2024 під час руху по центральній вулиці міста Києва та керуючи транспортним засобом «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався зі швидкістю близько 25 30 км/год, відповідно під час зіткнення із автомобілем «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобілі не могли отримати такі значні пошкодження. З фотографій пошкодженого автомобіля, які зробив відповідач на місці ДТП, випливає, що правий задній ліхтар цілий і знаходиться на своєму штатному місці, емблеми багажника не пошкоджені та перебувають на своїх місцях.

Про огляд автомобіля, який був проведений на 7 день після ДТП, не повідомили страхову компанію відповідача та його особисто. Експертиза дійсних пошкоджень проведена не була, що на думку відповідача обумовлено умисними діями позивача.

Судове засідання 28.01.2025 протокольною ухвалою суду було відкладено у зв`язку із відсутністю доказів виконання позивачем ухвали суду про відкриття провадження від 03.01.2025 та відсутністю підтвердження отримання позивачем відзиву на позовну заяву.

03.02.2025 засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» представник позивача адвокат Сечко С. В. надав суду відповідь на відзив. У наданій відповіді представник деталізував причини часткової виплати АТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування, а саме врахований АТ «СГ «ТАС» фізичний знос пошкодженого автомобіля, що обумовлено його попередніми пошкодженнями у ДТП. Застосований АТ «СГ «ТАС» коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу визначений відповідно до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у зв`язку із чим визначений розмір виплати за полісом № АР6526677 в сумі 69716,95 грн. На обґрунтування наведених тверджень долучив до відповіді на відзив додаткові докази.

Судове засідання 25.02.2025 було відкладено за клопотання представника позивача адвоката Сечка С. В. для надання третій особі можливості надати власні пояснення щодо спору. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи надав доказ добровільної сплати ним франшизи за умовами договору страхування у розмірі 1600,00 грн, який за згодою учасників судом був долучений до матеріалів цивільної справи.

У судовому засіданні 10.03.2025 за клопотанням представника позивача адвоката Сечка С.В. та за згодою відповідача ОСОБА_1 судом була оголошена перерва для надання позивачеві можливості долучення до матеріалів справи додаткових доказів, неможливість подання яких раніше представник обґрунтував технічної помилкою.

10.03.2025 та 27.03.2025 засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» від представника позивача адвоката Сечка С. В. до суду надійшли два тотожних клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, якими просив суд долучити до цивільної справи до позовом ПАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_1 лист АТ «СГ «ТАС» від 19.03.2024, яким було повідомлено про визначений розмір коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та визначений із його урахуванням розмір страхового відшкодування.

Під час розгляду заявлених клопотань у судовому засіданні представник позивача адвокат Сечко С. В. пояснив, що цей доказ на момент звернення до суду був наявний у матеріалах страхової справи, проте помилково не був наданий йому для приєднання до позовної заяви.

За наслідками розгляду клопотань про приєднання додаткового доказу до справи суд протокольною ухвалою відповідно до положень ч. 8 ст. 83 ЦПК України постановив такі докази до розгляду судом не приймати, оскільки вони не були подані позивачем у встановлений законом строк, неможливість їх подання разом із позовною заявою або відповіддю на відзив не була обґрунтована причинами, що не залежали від позивача.

Під час судового розгляду представник ПАТ «СК «УСГ» - адвокат Сечко С. В. позов підтримав та просив суд його задовольнити. Додатково пояснив, що відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Позивач, відповідно до умов укладеного договору добровільного страхування транспортного засобу, сплатив розмір страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу у повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідно до поданих документів. На момент ДТП відповідач мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому на звернення позивача страхова компанія АТ «СГ «ТАС» зобов`язана була сплатити на користь ПАТ «СК «УСГ» виплачене страхове відшкодування. Проте, під час розгляду вказаного питання третьою особою було встановлено, що автомобіль марки «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , раніше вже пошкоджений у ДТП, відповідно наявні підстави для врахування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів був визначений коефіцієнт фізичного зносу, який становить 0,5077, і він був застосований до вартості замінених деталей. Відповідно розмір страхового відшкодування, який сплатило АТ «СГ «ТАС» становить 69716,95 грн. Різницю у розмірі 45861,34 грн зобов`язаний сплатити відповідач у справі ОСОБА_1 , оскільки він є винною особою у скоєнні ДТП. У цю суму також включена франшиза у розмірі 1600,00 грн, яку відповідач сплатив у добровільному порядку на користь позивача вже після звернення до суду, тому вона не була врахована при визначенні ціни позову. Щодо заперечень відповідача у частині необґрунтованого зазначення вартості деяких деталей та робіт зазначив, що відповідна експертиза у справі не проводилася, тому такі твердження є необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та просив суд у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Суду додатково повідомив, що він дійсно був учасником ДТП, яка мала місце 08.02.2024 у м. Києві. Проте на момент ДТП він мав діючий поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір відповідальності страховика перевищує загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому саме страхова компанія АТ «СГ «ТАС» має нести відповідальність та відшкодовувати цю шкоду. Зі свого боку він франшизу згідно умов договору у розмірі 1600,00 грн сплатив добровільно 04.01.2025. Також відповідач не погодився із переліком пошкоджень автомобіля марки «Peugeot», оскільки він рухався із незначною швидкістю, після зіткнення на цьому автомобілі деяких ушкоджень не було. Щодо доказів на визначення розміру страхового відшкодуванняна його думку маються істотні розбіжності у документах щодо пробігу автомобіля. Крім того, у дефектній калькуляції врахована вартість робіт та деталей, які не були пошкоджені та замінювати які потреби не було. Деякі роботи виконані двічі, що мало наслідком штучне збільшення загального розміру страхового відшкодування.

Третя особа АТ «СГ «ТАС» участь уповноваженого представника у судовому розгляді не забезпечила, правом подання пояснень на позов та відзив не скористалася.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами спору виникли деліктні зобов`язання або «зобов`язання із заподіяння шкоди», тобто недоговірні зобов`язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав. Метою даного зобов`язання є поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду. До правового регулювання вказаного спору застосуванню підлягають норми Глави 82 «Відшкодування шкоди» Книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України, а також норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Під час розгляду справи суд ураховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

До основних засад цивільного судочинства законодавцем віднесено принцип змагальності сторін, реалізація якого відбувається шляхом надання сторонам рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, покладення на сторони обов`язку довести обставини, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та ризиків настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Притаманний цивільному процесу принцип диспозитивності передбачає розгляд справ судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

У свою чергу обов`язок доказування і подання доказів, регламентований статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, покладає на сторони обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Виключенням із загального правила можуть бути випадки, які регламентовані законодавцем у статті 82 цього Кодексу, та можуть слугувати підставами звільнення від доказування, зокрема визнання учасниками справи обставин справи, які зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, ураховуючи обґрунтування заявлених позовних вимог та наданих відповідачем заперечень, суд дійшов висновку, що учасники процесу не оспорюють, що 08.02.2024 о 19 год 30 хв у м. Києві по вул. Хрещатик, 52 сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 13.1. Правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ПІІ «Віп-рент». В результаті вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відповідно власнику автомобіля марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , завдані матеріальні збитки.

Наведені обставини визнані сторонами під час розгляду справи, відповідно в силу положень частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України звільнені від доказування.

Крім того, на підтвердження наведеного до матеріалів справи долучена постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 у справі № 761/6339/24 (провадження № 3/761/1938/2024), відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с. 19).

Наведена постанова відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої вона ухвалена, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Власником автомобіля марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент», на підтвердження чого суду надана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 18).

На момент дорожньо-транспортної пригоди зазначений автомобіль був застрахований на підставі генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-КАСКО-0199-2700\22-AVIS від 30.12.2021 (з урахуванням змін за додатковою угодою № 122 від 30.12.2022 договір № 28-0199-2700\23-AVIS). Страховиком цього автомобіля є позивач у справі ПАТ «СК «УСГ». З наданого суду додатку № 1 до договору встановлено, що період страхування пошкодженого автомобіля визначено сторонами договору з 20.10.2023 до 19.10.2024 (а.с. 4-16).

У свою чергу власник автомобіля марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на момент ДТП мав діючий поліс обов`язкового страхування власників № АР6526677, страхувальником цього автомобіля було АТ «СГ «ТАС» (а.с. 33).

Потерпіла у дорожньо-транспортній пригоді особа ПІІ «Віп-рент» відповідно до вимог укладеного договору та вимог чинного законодавства 09.02.2024 звернулося до страхувальника ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 20).

Розмір завданої власнику автомобіля марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,та страхової виплати був визначений позивачем з урахуванням акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 15.02.2024, ремонтною калькуляцією від 15.02.2024, рахунком ТОВ «Синергія-трейд» на оплату № VCT1100302 від 15.02.2024 на суму 115578,29 грн, нарядом-замовленням від 21.02.2024, актом надання послуг № VCT1103147 від 01.03.2024 на суму 115578,29 грн (а.с. 23-29).

Після отримання вказаних документів на підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу страховик ПАТ «СК «УСГ» склав страховий акт № СТОКА-22678 від 06.03.2024 та провів розрахунок суми страхового відшкодування (а.с. 30).

Визначений розмір страхового відшкодування склав 115578,29 грн, який на підставі платіжної інструкції № 59049 від 06.03.2024 був перерахований на поточний рахунок ПІІ «Віп-рент» (а.с. 31).

Ураховуючи наявність у відповідача ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПАТ «СК «УСГ» 11.03.2024 звернулося до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 115578,29 грн. До вказаної заяви позивач долучив усі наявні у його розпорядженні докази на підтвердження факту ДТП, винуватості ОСОБА_1 у її вчиненні, наявних пошкоджень застрахованого автомобіля та вартості відновлювального ремонту (а.с. 21).

На підставі платіжної інструкції від 21.03.2024 АТ «СГ «ТАС» перерахувало на користь ПАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування згідно укладеного договору № АР6526677 та страхового акту СТОКА-22678 в сумі 69716,95 грн (а.с. 32).

Обґрунтовуючи такий розмір страхового відшкодування представник позивача адвокат Сечко С. В. разом із відповіддю на відзив надав суду докази на підтвердження того, що автомобіль марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , попередньо вже був пошкоджений у ДТП в жовтні 2023 року, тому відповідно до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи а оцінки колісних транспортних засобів АТ «СГ «ТАС» застосувало коефіцієнт зносу складових КТЗ, у зв`язку із чим виплата за полісом № АР6526677 становили 69716,95 грн (а.с. 86-96).

Під час судового розгляду з пояснень учасників судового провадження було встановлено, що укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «СГ «ТАС» договір № АР6526677 передбачав утримання страховиком франшизи, розмір якої становить 1600,00 грн.

На підтвердження наведеного суду відповідні докази надані не були. Проте, ураховуючи добровільну сплату франшизи у розмірі 1600,00 грн ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «УСГ», на підтвердження чого суду надана платіжна інструкція від 04.01.2025 (а.с. 118), а також визнання представником позивача під час судового розгляду цієї обставини, суд вважає встановленим та доведеним наявність франшизи, її розмір та її сплату. Така обставина звільнена від доказування на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України звільнена від доказування.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що наданими доказами у сукупності доведено факт пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є наслідком винних дій ОСОБА_1 , вид та кількість таких пошкоджень, а також вартість відновлювального ремонту, який становить 115578,29 грн.

Заперечення відповідача щодо включення до дефектної відомості неіснуючих ушкоджень, проведення відновлювального ремонту щодо пошкоджень, які не відповідають характеру ДТП, а також подвійного виконання певних видів робіт, суд оцінює критично та не враховує під час розгляду справи, оскільки на обґрунтування таких доводів суду не надані належні, допустимі та достатні докази. Встановити такі обставини самостійно із наданих відповідачем фотографій (а.с. 66-68) суд позбавлений можливості, у свою чергу відповідно до стандартів доказування воно не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно надані ОСОБА_1 фотографії суд оцінює лише як доказ на підтвердження наявності пошкоджень автомобіля марки «Peugeot 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,та їх локалізації без аналізу необхідної кількості запчастин та робіт для проведення відновлювального ремонту, а також його вартості.

У свою чергу щодо наявного спору сторін у частині розміру сплаченого страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС» на користь «ПАТ «СК «УСГ» суд ураховує такі положення законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина перша).

Питання відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки регламентовано статтею 1187 Цивільного кодексу України. Положеннями частини другої вказаної норми регламентовано, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування), що відповідає положенням частини другої статті 979 ЦК України.

Поняття страхування наведено у статті 1 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Визначені законодавцем форми страхування передбачають, що воно може бути добровільним або обов`язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Видами добровільного страхування можуть бути серед іншого страхування наземного транспорту (крім залізничного), що відповідає положенням частини 3 статті 6 Закону України «Про страхування».

Статтею 20 ЗУ «Про страхування» до обов`язків страховика віднесено обов`язок здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку.

У свою чергу у випадку виконання взятих на себе за умовами укладеного договору зобов`язань у частині сплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, що регламентовано статтею 27 зазначеного Закону.

За таких обставин позивач у справі ПАТ «СК «УСГ», здійснивши на користь власника пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу виплату страхового відшкодування у сумі 115578,29 грн, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Ураховуючи наявність у ОСОБА_1 на момент ДТП діючого полісу обов`язкового страхування власників наземних трансопртних засобів такі вимоги першочергово висуваються страховику його транспортного засобу, яким є АТ "СГ "ТАС".

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України урегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV). Ураховуючи час виникнення спірних правовідносин, застосуванню підлягає вказаний Закону у редакції від 01.01.2024.

Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (п. 2.1. ст. 2 Закону № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону № 1961-IV). У свою чергу об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV).

Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оцінюючи заявлені позовні вимоги та наявні заперечення сторін судом установлено, що спірним між сторонами питанням є правомірність часткової сплати страхового відшкодування у сумі 69716,95 грн, розмір якої позивач обґрунтував наявністю підстав для застосування коефіцієнту зносу замінених складових частин пошкодженого транспортного засобу та передбаченою умовами договору франшизою у розмірі 1600,00 грн, хоча загальний розмір виплаченого ПАТ «СК «УСГ» перебував у межах страхового відшкодування, передбаченого полісом « АР6526677.

Відповідно до ч. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 01.01.2024) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої оцінки колісних транспортних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.11.2003 за № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Відповідно до п. 1.3. вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

З аналізу наведеного наявні підстави стверджувати, що у випадку незгоди однієї зі сторін деліктних правовідносин із визначеним страховиком, у даному випадку АТ «СГ «ТАС», розміром страхового відшкодування, має бути проведена оцінка або експертиза пошкодженого транспортного засобу, за наслідками якої можливо встановити наявність чи відсутність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу та визначити його розмір.

Позивачем такі докази суду надані не були, відповідно заявлений до відшкодування розмір страхового відшкодування та правова підстава його стягнення під час судового розгляду справи не доведені.

У свою чергу покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Такі висновки суд відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у позові судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 979, 1166, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 01.01.2024), ст. ст. 2, 12, 13, 43, 76-84, 89, 132-141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про стягнення сплаченого страхового відшкодування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були проголошені лише вступна та резолютивна частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ: 30859524, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 9, корп. 1, оф. 301);

Представник позивача: адвокат Сечко Сергій Володимирович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002003, видане Радою адвокатів Запорізької області 21.01.2019, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 9, корп. 1, оф. 301);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_1 );

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 27.03.2025, повне рішення складено 01.04.2025.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ