Рішення № 126283805, 01.04.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/742/24

2/703/69/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Яковенко І.В.

за участі:

представника позивача Качана Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

встановив:

8 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвалою судді Черкаського районного суду від 19 березня 2024 року справу передано за територіальною підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що вона разом з ОСОБА_3 проживала з вересня 2018 року, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займались благоустроєм свого житла, працювали на одному підприємстві, мали спільних друзів з якими разом відпочивали. Зазначає, що ОСОБА_3 часто відводив її доньку ОСОБА_4 до школи, брав активну участь у шкільному житті та допомагав класному керівникові у школі. Крім того за час спільного проживання купували меблі та інші предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув під час участі у бойових діях, виконуючи конституційний обов`язок із захисту Батьківщини.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина та для її прийняття їй необхідно встановити факт спільного проживання з померлим однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Тому змушена звернутись із даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 15 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

22 травня 2024 року від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги вона не визнає.

24 червня 2024 року від представника позивачки, адвоката Качан Р.Ю. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник вважає, що доводи відповідачки не є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 з 2016 року разом із ОСОБА_5 спільно не проживав, що підтверджується рішенням суду про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Пояснила, що вона проживала в м. Миколаїв разом з ОСОБА_3 з вересня 2018 року та їх стосунки мали характер сімейних. Шлюб не зареєстрували, оскільки не вбачали в цьому необхідності. В 2023 році ОСОБА_3 був призваний до Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час участі у бойових діях. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, однак вона не може прийняти її, оскільки відсутні докази спільного проживання, як чоловіка та жінки.

На запитання головуючого позивачка пояснила, що вона з ОСОБА_3 проживала спільно в орендованій квартирі в місті Миколаєві з вересня 2018 року. ОСОБА_3 працював в м. Миколаїв на фірмі «Велюр» та інколи їздив у Черкаську область до своєї мами. Повідомила, що їй було відомо про те, що ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та що в нього немає дітей. Пояснила і те, що навесні 2020 року вони мали намір подати заяву про укладення шлюбу до органу ДРАЦС, однак заяву не прийняли через невідповідність документів ОСОБА_3 . ОСОБА_3 намагався зв`язатись із дружиною з метою вирішення питання про розірвання шлюбу, однак протягом трьох років не зміг цього зробити. Пояснила і те, що встановлення даного факту їй необхідне для прийняття спадщини, оскільки вона не звернулась до нотаріальної контори так як в неї відсутні підтверджуючі документи щодо проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференцзв`язку, просив суд вимоги позову задовільнити. Вказав, що позивачка спільно проживала разом з ОСОБА_3 як чоловік та жінка, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, спільно відпочивали. Зазначив, що ОСОБА_3 не проживав спільно із ОСОБА_5 з весни 2016 року тому вважати його таким, що перебував у шлюбі під час спільного проживання разом із позивачкою неможливо. Вважає, що рішенням про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується, що він з 2016 року з нею не проживав. Відповідно на його думку між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існував «цивільний шлюб», тому є підстави для задоволення позову.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні 6 листопада 2024 року заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що позовні вимоги є надуманими та мають корисливий мотив. Зазначила, що її син ОСОБА_3 з 2014 року перебував у зареєстрованому у шлюбі з ОСОБА_5 . В липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та рішенням суду 16 жовтня 2023 року шлюб розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 її син ОСОБА_3 загинув при виконанні бойового завдання. Зазначила, що відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 могли бути, однак вони були позашлюбними, оскільки син до дня смерті перебував у офіційному шлюбі. Вказала суду на те, що про існування позивачки в житі її сина вона не знала, він їй ніколи не повідомляв про те, що проживає з ОСОБА_7 та ніколи її не привозив до неї у гості. Вважає, що позивачка за життя не мала наміру на створення сім`ї, а лише після смерті, в зв`язку з відкриттям спадщини, намагається довести факт, якого не існувало. Категорично заперечила проти позовних вимог, оскільки вважає їх такими, що спрямовані на заволодіння спадковим майном, яке залишилось після смерті її сина ОСОБА_3 .

В судове засідання призначене на 24 березня 2025 року відповідачка не з`явилась.

Представник відповідачки, адвокат Шпак В.М. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні, через безпідставність та необґрунтованість. Вказав суду на те, що ОСОБА_3 з 13 вересня 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Відповідно встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суперечить нормам сімейного права.

Представник заінтересованої особи Смілянської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, однак до суду надійшла заява про розгляд справи без участі нотаріуса згідно чинного законодавства України.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференцзв`язку, повідомила, що позивачка по справі ОСОБА_9 є її рідною сестрою та їй відомо про те, що ОСОБА_7 з 2017 року почала працювати на одному підприємству з ОСОБА_10 , а з 2018 року вони почали спільно проживати у орендованій квартирі в м. Миколаєві. Пояснила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 проживали як чоловік та дружина, вели спільне господарство, він водив дітей позивачки до школи та садочку. Коли сестра ОСОБА_7 перебувала у декретній відпустці то ОСОБА_10 повністю утримав її та її дітей. Їй відомо про те, що ОСОБА_10 перебував у зареєстрованому шлюбі, однак він намагався розлучитись, але в нього це не вийшло. Вказала, що вона знає ОСОБА_10 ще з дитинства, оскільки її дядько є хрещеним ОСОБА_10 та вони часто перебували у них в гостях.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй відомо, що у ОСОБА_3 були проблеми із паспортом та саме через це він не зміг розлучитись із колишньою дружиною, однак він хотів зареєструвати шлюб з її сестрою ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона не є родичкою сторін по справі, працює в школі, в якій навчається донька позивачки. ОСОБА_3 вона знає з 2019 року, оскільки він приходив до школи із донькою позивачки ОСОБА_4 , приводив та забирав її зі школи, допомагав робити шкільний куточок у школі. Дитина позивачки ОСОБА_4 називала ОСОБА_10 другом та татком.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона, як представник школи та соціальний педагог, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 має трьох дітей, робили рейди огляду умов проживання дітей. Через це їй відомо що позивачка проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю.

На запитання представника відповідача свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона особисто проводила такий огляд умов проживання лише один раз, саме у позивачки. Про те, що позивачка проживає спільно з ОСОБА_3 вона дійшла до висновку через те, що в квартирі перебували чоловічі речі, чоловіче взуття та спільні фото ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференцзв`язку пояснила, що вона була колегою ОСОБА_10 на фірмі «Велюр» в м. Миколаєві та знайома із ним з 2015 року так як і з позивачкою ОСОБА_7 . Їй відомо про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 проживали разом на орендовані квартирі. Відомо також те що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 купили спільно автомобіль у 2020 чи 2021 році, про те, що ОСОБА_10 перебував у зареєстрованому шлюбу їй також було відомо. Пояснила, що ОСОБА_10 намагався розлучитись із колишньою дружиною, оскільки хотів укласти шлюб з ОСОБА_7 . В 2019 році ОСОБА_7 та ОСОБА_10 переїхали до м. Бровари.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференцзв`язку пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 та донькою відповідачки по справі ОСОБА_2 . Повідомила, що вона спілкувалась із братом не часто раз чи два на місяць, вона в 2017 та 2018 роках приїздила до нього в гості на море. Їй відомо що він проживав один, про ОСОБА_7 він якось казав, що вона його просто знайома, ніколи про неї як про жінку не казав та вона її не бачила в нього вдома. Повідомила, що коли ОСОБА_10 приїздив додому в Черкаську область провідати маму то також завжди був сам. Так як брат ОСОБА_10 був офіційно одружений то про іншу жінку вона не знала.

Вислухавши доводи позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки, адвоката Качан Р.Ю., відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки, адвоката Шпака В.М., заслухавши пояснення свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Позивачка ОСОБА_1 просила суд, встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2023 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

З копії акту про фактичне проживання осіб від 30 жовтня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживала разом з ОСОБА_3 з лютого 2021 року та до моменту коли ОСОБА_3 мобілізували за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії договору оренди від 01 березня 2021 року вбачається, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_2 . В п. 2.2 договору вказано, що в квартирі будуть проживати ОСОБА_3 , діти ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в п. 5 договору зазначено, що він укладений з 01 березня 2021 року по 01 березня 2023 року з можливістю продовження.

Позивачка ОСОБА_1 вказала, що встановлення факту проживання як чоловіка та жінки їй необхідне для подання заяви про прийняття спадщини.

На підтвердження спільного проживання разом із ОСОБА_3 позивачка надала до суду копії фотознімків, оглянувши які, суд не може достеменно встановити обставини саме спільного проживання, як чоловіка та жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який період та за яких обставин було зроблено дані фотознімки.

Крім того позивачка зазначає, що факт спільного проживання та утримання її та дітей ОСОБА_3 підтверджується копіями платіжних доручень.

З наданих копій платіжних інструкцій жодним чином не можливо встановити факт утримання ОСОБА_3 позивачки ОСОБА_1 , оскільки деякі з них містять лише отримувача, деякі не містять ні платника ні отримувача, певні з них містять дані платника ОСОБА_17 , отримувача ОСОБА_3 або навпаки та не місять в собі інформації, яка б могла достеменно підтвердити, як факт утримання так і факт спільного проживання, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Тому суд приходить до висновку, що такі докази є не належними та не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2,4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 36 ч.1 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. При цьому,в порядку ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, а також у разі його розірвання.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі (ст. 25 СК України).

Шлюб, як це встановлено ст. 37 СК України, є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою - третьою статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.

З копії рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2023 року у справі № 489/3485/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання його шлюбу з ОСОБА_5 , зареєстрованого 13 вересня 2014 року та вказаним рішенням суду шлюб розірвано.

У вступній частині вказаного рішення суду дійсно є вказівка на те, що ОСОБА_3 фактично припинив подружні відносини з ОСОБА_5 з весни 2016 року.

Факт перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 13 вересня 2014 року сторони визнали в судовому засіданні.

Однак, позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 , як на підставу для позову, вказали на те, що оскільки рішенням суду від 16 жовтня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з весни 2016 року припинили подружні відносини, відповідно ОСОБА_3 фактично не перебував у шлюбі, тому міг перебувати в іншому шлюбі з позивачкою.

Положеннями ст. 74 СК України врегульовані майнові права осіб, що проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Дані положення є виключенням, а отже особи, що проживали без реєстрації шлюбу інших прав, ніж визначені ст. 74 СК України, не набувають. Крім того, як вбачається із тексту вказаної статті умовами набуття майнових прав на спільне майно є проживання жінка та чоловік однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за умови якщо вони не перебувають в будь-якому іншому шлюбі.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що законодавець визначив пріоритетність зареєстрованого шлюбу, також визначений принцип одношлюбності і заборони на укладання шлюбу з особою, яка вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Встановлення судом факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є визнанням державою сімейних стосунків фізичних осіб і, за своєю суттю є альтернативою зареєстрованого шлюбу, а отже такі відносини мають бути правомірними.

У зв`язку з цим, наявність зареєстрованого шлюбу ОСОБА_3 унеможливлює встановлення судом факту його спільного проживання з позивачкою ОСОБА_1 , як чоловіка і дружина без реєстрації шлюбу, оскільки вказане не відповідає наведеним нормам сімейного права та суперечить моральним засадам суспільства.

Доводи позивачки та представника позивачки про фактичне припинення шлюбних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з весни 2016 року, не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки їх правовідносини не є предметом даного судового розгляду.

При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача про фіктивність шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 2016 року, оскільки ці доводи не підтвердженні рішенням суду про визнання шлюбу недійсним, як того вимагає ст. 40 ч. 2 СК України.

За наведених обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що встановлення запитуваного факту, не породжує юридичних наслідків, оскільки в противному буде порушено принцип одношлюбності, тобто це бути суперечити моральним засадам суспільства.

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький