Вирок № 126283320, 02.04.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/104/25

Справа № 643/4664/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за № 12023220000000060 від 15.01.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14.01.2023, приблизно о 19:40 годин, ОСОБА_6 , керував технічно справним автомобілем «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , який належить на праві власності останньому, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України,

-п. 2.9 а) «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», рухався по проспекту Героїв Харкова, в місті Харкові, зі сторони вулиці Молочна, в напрямку вул. Військова.

Під час руху по проспекту Героїв Харкова, а саме в районі будинку № 91, в місті Харків, водій ОСОБА_6 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 10.1, п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху , перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 18.1 ПДР України «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»;

та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який переходив проїжджу частину по регульованому пішохідному переходу, зліва на право відносно руху автомобіля «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/42-А/23 від 23.02.2023, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пішоходу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено закритий осколковий перелом діафізів обох кісток правої гомілки в середній третині із зсувом, який відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/8486-ІТ 02.05.2023, дії водія автомобіля «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , не відповідали вимогам п.10.1, п. 18.1 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку виникненням даної дорожньо-транспортної події.

Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення частково. В ході допиту суду показав, що дійсно 14.01.2023 приблизно о 20-00 годині керував належним йому на праві власності автомобілем «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , рухався по проспекту Героїв Харкова в місті Харкові, зі сторони вулиці Молочна, в напрямку вул. Військова зі швидкістю 50 км/год., біля пішохідного переходу його осліпила зустрічне авто, він зменшив швидкість до 30 км/г. , за 10 метрів на пішохідному переході побачив двох чоловіків, які рухались зліва направо, в зв`язку з чим він скерував вліво, а потім вправо, але наїзду на потерпілого не зміг уникнути. Після чого, викликав поліцію та швидку. Через деякий час пройшов медичний огляд. Обвинувачений наполягав, що наркотичних засобів та психотропних речовин не вживає, але висновки експертизи не заперечує. В ході допиту обвинувачений зазначив, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 визнає частково.

В ході судового розгляду справи, після допиту потерпілого, свідка, дослідження письмових доказів, а саме в судовому засіданні 13.02.2025 та в ході судових дебатів 31.03.2025 обвинувачений вказав, що провину визнає у повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків, дослідивши надані докази, які є належними та допустимими, вважає винуватість ОСОБА_6 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення - доведеною.

Винуватість обвинуваченого підтверджується наступними доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_4 , який у суді показав, що він разом зі своїм знайомими ОСОБА_7 о 19-30 годині 14.01.2023 переходив проїзджу частину по вул. Героїв Харькова в районі будинку 91 в м. Харкові по пішохідному переходу. Автомобілів в той час не було, покриття дороги було сухе. Він пішов по переходу, ОСОБА_7 залишився. Він побачив автомобіль, після відчув удар, від якого перекрутився на 180 градусів, після відчув біль, від чого запаморочилось у голові. Потім його швидка доставила до лікарні. В цей день він спиртні напої не вживав, був тверезий.

В ході розгляду справи потерпілий у суді зазначив, що матеріальний збиток та моральна шкода заподіяна йому в наслідок скоєння кримінального правопорушення, відшкодована обвинуваченим у повному обсязі. Від раніше заявленого ним цивільного позову до обвинуваченого про відшкодування спричиненого йому матеріального збитку та моральної шкоди він відмовляється.

- показами свідка ОСОБА_7 , даними ним у суді, про те що він разом з потерпілим ОСОБА_4 , з яким вони близько о 19-30 годині 14.01.2023 переходили проїзджу частину по вул. Героїв Харкова в районі будинку 91 в м. Харкові. Вони перейшли одну частину проїзної дороги, де він залишився, а потерпілий пішов далі по пішохідному переходу де сталося ДТП. Це був пішохідний перехід, була «зебра» та відповідний дорожній знак. Автомобіль, який скоїв наїзд на потерпілого рухався швидко, більше ніж 50 км/год. Спочатку автомобіль їхав з лівої сторони дороги потім перестроївся в праву полосу де й скоїв наїзд. Водій викликав швидку. Зустрічних авто на момент події не було. Відстань між ним з потерпілим на момент переходу дороги від авто обвинуваченого була приблизно 50 метрів, тому обвинувачений повинен був їх бачити;

- даними витягу з ЄДР № 12023220000000060 від 15.01.2023 за обвинуваченням (т.2 а.с. 228);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.04.2018 у присутності водія ОСОБА_8 , а саме: перехрестя вул. Академіка Павлова та вул. Механізаторської в м. Харкова зі схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, які складалися за участю понятих та ОСОБА_8 (т.2 а.с.91-94);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.01.2023 та схеми до протоколу огляду місця ДТП з фототаблицею від 14.01.2023, які проведено на автодорозі по проспекту Героїв Харкова в м. Харкові поруч з буд. 91 за участю ОСОБА_9 та двох понятих (т.2 а.с. 229-234);

- даними протоколів проведення слідчих експериментів та схемами до протоколів від 18.04.2023 за участю двох понятих та потерпілого ОСОБА_4 , а також за участю свідка ОСОБА_7 в ході проведення яких останні зазначили час, місце, показали механізм скоєння ДТП 14.01.2023 (т.3 а.с.1-8);

- висновком експерта № 12-14/42-А/23 від 25.08.2023 відповідно до якого, згідно даним із копії медичної карти № 751 із КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, ОСОБА_4 був встановлений діагноз «закритий перелом верхньої-середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням». В зв`язку з подією 14.01.2023 року у ОСОБА_4 , 32 років, мали місце і ушкодження: - закритий осколковий перелом діафізів обох кісток правої гомілки в середній третині із зсувом - відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я (для загоєння вказаних переломів необхідний термін не менш 3-х тижнів)(п. 2.2.1 «а», «б», «в» п.2.2.2. Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Травма, встановлена у ОСОБА_4 утворилася від дії тупого твердого предмету, індивідуальні особливості якого не відобразилися, могла утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при і обставинах і в строк, вказаних в постанові слідчого. Вірогідніше за все, в момент первинного контакту з транспортним засобом, ОСОБА_4 знаходився в вертикальному положенні і був обернутий до автомобілю правою стороною тіла. При госпіталізації в КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, при дослідженні крові ОСОБА_4 газохромотографічним методом, знайдений етиловий спирт в кількості - 1,147%о , що по офіційній таблиці відповідає легкому алкогольному сп`янінню (т. 2 а.с.240-241);

- висновком експерта № СЕ-19/121-23/3949-ІТ від 03.04.2023 відповідно до якого, на момент експертного огляду рульове керування автомобіля ««Skoda Oktavia» р.н. НОМЕР_1 , перебувало у працездатному стані і не мало несправностей, які впливали б на його вихідні параметри. На момент експертного огляду робоча гальмівна система знаходилась у працездатному стані. На момент експертного огляду ходова частина знаходилась у технічно несправному та непрацездатному стані, через несправність, у вигляді розгерметизації переднього правого колеса (т. 2 а.с. 243-251);

- висновком експерта № СЕ-19/121-23/8486-ІТ від 02.05.2023 відповідно до якого, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.2, 12.4, 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігання даної події для водія автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_6 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 18.1 Правил дорожнього руху. В діях водія автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити запитання: «Де було розташоване місце наїзду на пішохода?», не представляється можливим (т. 2 а.с.10-14);

- висновками щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.01.23 за № 118, складеному о 23 годині 15 хвилин 14.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 перебував на час огляду у стані наркотичного (канабіноїдами) сп`яніння (т.3 а.с. 18).

Стосовно зазначеної позиції обвинуваченого ОСОБА_6 , який в ході свого допити частково визнав себе винним, а саме зазначив, що причиною ДТП сталося його засліплення зустрічним транспортом, то суд зазначає, що ці твердження обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а саме вони спростовуються показами потерпілого та свідка ОСОБА_7 , які надавалипослідовні свідчення,котрі незмінювали вході судовогорозгляду справи.Тому усуду відсутніпідстави ставитиданні свідченняпід сумнів.Крім цього,позицію обвинуваченогоспростовує дослідженими судом письмовими доказами. Суд критичне оцінює покази обвинуваченого в частині його тверезості, та наполягання на тому, що на час ДТП він перебував у тверезому стані. Оскільки ці ствердження суперечать висновкам щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.01.2023 за №118, складеному о 23 годині 15 хвилин 14.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 перебував на час огляду у стані наркотичного (канабіноїдами) сп`яніння, який був предметом дослідження у суді, та якій не оскаржував та не ставив під сумнів в ході досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений, його захисники.

Суд, надає відповідну оцінку тому факту, що після допиту потерпілого, свідків та дослідження письмових доказів обвинувачений зазначив, що визнає свою провину у повному обсязі, однак ні він, ні його захист не обґрунтували, що саме послужило зміни його позиції.

Аналізуючи вищенаведене,суд приходитьдо висновку,що позиція обвинуваченого спростовується в сукупності як матеріалами справи, так показами потерпілого, свідків.

На підставі аналізу матеріалів справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що висловлена позиція обвинуваченого, пояснюється його намірами можливими способами спростувати обставини справи, зменшити їх у вигідному для себе напрямку, або зменшити ступінь своєї вини, та полегшити свою участь, а також вибраною тактикою захисту у суді.

Суд вважає за необхідне навести, що судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч. 1 ст. 337 КПК України.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину, події якого мали місце 14.01.2023, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, розлучений, який фактично мешкає за місцем реєстрації, за яким характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Даних про належну критичну оцінку ОСОБА_6 своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність в матеріалах справи не містися, у суді останній не довів таких даних. Зазначені обставини на думку суду свідчать про безпідставне врахування такої пом`якшуючої покарання обставини як щире каяття, оскільки обвинувачений належної критичної оцінці своєї протиправної поведінки через визнання вини, висловлення жалю і готовності нести кримінальну відповідальність не висловлював, а зазначив, що визнає свою провини після допиту потерпілого та свідка, через тривалий час, а також після дослідження письмових доказів, що на думку суду зроблено під тиском зібраних по справі доказів, не може бути розцінене як щире каяття.

Обставиною, що пом`якшує його покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку .

Обставин, що обтяжують його покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не визнано.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд зазначив, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

У п.п. 20,21 постанови №14 Пленуму ВерховногоСуду України«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» від23грудня 2005року зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви, допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням викладеного, та враховуючи дані про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд з урахуванням позиції прокурора, потерпілих та представника потерпілих, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк.

Суд вважає доцільним міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 залишити до набрання вироку чинності у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування призначеного судом покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу його фактичного затримання.

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги, згідно до яких, він прохав стягнути з ОСОБА_6 на його користь спричинену в наслідок ДТП матеріальну шкоду у розмірі 26922 гривень 56 копійок та моральну, яку він оцінив у 200000 гривень.

В ході розгляду справи, потерпілий ОСОБА_4 прохав суд прийняти відмову від позову у зв`язку із повним відшкодуванням обвинуваченим заподіяної злочином шкоди. Зазначив, що відмова від цивільного позову в кримінальному провадженні є добровільною.

Судом роз`яснені потерпілому наслідки відмови від позову, передбачені статтею 206 ЦПК України.

В свою чергу, потерпілий зазначив, що йому зрозумілі наслідки відмови від позову.

Відповідно до ч. 5 ст.128КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

При таких обставинах суд вважає зазначене клопотання потерпілого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню, та можливим прийняти від потерпілого відмову від позову, провадження по цивільному позову закрити.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Відповідно до положень ч. 4 ст.174КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна. Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, суд стягує з ОСОБА_6 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 залишити до набрання вироку чинності у вигляді домашнього арешту.

Початок строк відбуття призначеного покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Клопотання потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.

Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_4 від цивільного позову до ОСОБА_6 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, провадження за цивільним позовом закрити у зв`язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування у розмірі 4932 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2023, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речовий доказ, а саме: «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання на територію спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Г.Сковороди, 107 повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_6 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1