Рішення № 126283052, 02.04.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1420/25

Провадження № 2/639/918/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючогосудді Борисенка О.О.,

секретаря судового засіданняПивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/1420/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 103493963 від 05.12.2021 у розмірі 36470,00 грн, та понесені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 05.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства укладений кредитний договір № 103493963, за умовами якого кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. 16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає від ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, що зазначені у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 36470,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 26140,00 грн сума заборгованості за відсотками, 330,00 грн заборгованість за комісією. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

06.03.2025 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.37).

Представник позивача Какун А.С., яка діє на підставі довіреності (а.с.33), у позовній заяві просила розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з`явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3ст. 131 ЦПК Українипередбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

02.04.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силуст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1,2ст.83ЦПК Українивизначено,що сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд установив, що ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, основним видом економічної діяльності якої є кредитування (а.с.22-28).

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою, одним із видів економічної діяльності якої є факторинг (а.с.19-20, 28-31).

05.12.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) дистанційно в електронній формі в особистому кабінету позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства укладений договір про споживчий кредит № 103493963, який підписаний позичальником 05.12.2021 о 14:11 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором U753588 (а.с.5-9).

За умовами цього договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені цим договором. Сторони погодили, що сума кредиту становить 10000,00 грн (п.1.2), кредит надається строком на 30 днів з 05.12.2021 (п.1.3), термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 04.01.2022 (п.1.4), комісія за надання кредиту 330,00 грн, яка нараховується за ставкою 3,30% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом: 1140,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,38% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1). Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.2.2.2) Договір містить реквізити сторін, зокрема прізвище, ім`я та по батькові позичальника, серію та номер її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, адресу місця реєстрації (проживання), електронну пошту.

Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103493963 від 05.12.2021, дата видачі кредиту 05.12.2021, дата повернення кредиту 04.01.2022, сума кредиту 10000,00 грн, сума процентів за весь строк кредитування 1140,00 грн, сума комісії за надання кредиту 330,00 грн.

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставила свій підпис.

Видача кредитних коштів, відповідно до договору № 103493963 від 05.12.2021, у розмірі 10000,00, здійснена ТОВ «Мілоан» 05.12.2021 шляхом перерахування цих коштів на рахунок ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується копією платіжного доручення № 36149358 від 05.12.2021 (а.с.11).

Отже, 05.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» укладений електронний договір про споживчий кредит № 103493963.

Виконання ТОВ «Мілоан» свого зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн на її банківський рахунок підтверджується копією платіжного доручення.

16.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладений договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту та проценти за користування кредитом), неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі боржників, який формуються згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (п.1.1.). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2) (а.с.13-14).

16.07.2024 фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт ТОВ «Мілоан» склали акт, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників в електронному вигляді (а.с.15).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103493963 у розмірі 36470,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 26140,00 грн, сума заборгованості за комісією 330,00 грн (а.с.16).

Відповідно до складеного ТОВ «Мілоан» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 103493963 за період з 05.12.2021 по 04.03.2022 становить: 10000,00 грн тіло кредиту, 330,00 грн. комісія, 26140,00 грн проценти (а.с.17).

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно достатті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зістаттею 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму діїЗакону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положеньЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

ОтжеЗаконом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Отже, дії фінансової установи щодо встановлення у кредитному договорі комісії за обслуговування кредитної заборгованості та вимога про стягнення нарахованої комісії правомірні.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 13 липня 2022 року у справі№496/3134/19.

Пунктом 3.2.6 договору про споживчий кредит № 103493963 від 05.12.2021 передбачено право кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу права за цим договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Статтею 1082 ЦК Українивизначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків та комісії, визначені графіком погашення кредиту, кредит, проценти та комісію за його користування не сплатив, порушивши умови кредитного договору.

З наданого розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, вбачається, що відповідач не здійснив жодного платежу на погашення тіла кредиту, процентів та комісії.

Водночас, за умовами укладеного 05.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору № 103493963, його сторони погодили, що строк користування кредитом становить 30 днів, з 05.12.2021 по 04.01.2022.

Проте, з розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися кредитодавцем позичальнику з 06.12.2021 по 04.03.2022, тобто поза межами строку кредитування.

Позивач не зазначив та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відбулась пролонгація договору, відповідно до його умов (п.2.3).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другоїстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

(постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості».

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Отже, після спливу строку надання кредиту, а саме з 05.01.2022 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти.

Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2ст.625 ЦК України.

Здійснивши розрахунок процентів за допомогою модулю «Ліга Закон», суд установив, що за період з 05.12.2021 по 04.01.2022 (30 днів) розмір процентів складає 1140,00 грн (10000,00 х 0.38 х 30: 100), що узгоджується із визначеним у Додатку № 1 до договору №103493963 від 05.12.2021 сумою нарахованих процентів за користування кредитом (1140,00 грн).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 103493963 від 05.12.2021 у розмірі 11470,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1140,00 грн сума заборгованості за відсотками; 330,00 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні заборгованості за відсотками у розмірі 25000,00 грн суд відмовляє з наведених вище підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.4).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (31,45%), та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 952,31 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103493963 від 05.12.2021 у розмірі 11470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 00 коп., з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1140,00 грн сума заборгованості за відсотками; 330,00 грн заборгованість за комісією.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 25000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 952 (дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 31 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 02.04.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО