Єдиний державний реєстр судових рішень
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/136/25
Провадження № 2/542/223/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
24 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідачка, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 60015 грн 40 коп., що складається із заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) в сумі 6999 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, в сумі 44442 грн 38 коп., заборгованості за процентами, нарахованими за 49 календарних днів, в сумі 8574 грн 02 коп.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 106).
Своєю ухвалою від 03 березня 2025 року суд витребував у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) та інформацію щодо підтвердження факту зарахування коштів 19 грудня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 7000 грн від ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 124-125).
Витребувана судом інформація надійшла до суду 24 березня 2025 року (а.с. 128).
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ФК «ФінтрастКапітал» посилалось на те, що 19 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (надалі також ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4228413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі з використанням електронного підпису, який відповідачка відтворила шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер її мобільного телефону. Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідачка зобов`язалась повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, що передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 7000 грн 00 коп.; строк кредиту: 360 днів: з 19.12.2023 по 13.12.2024, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 2,5% в день, знижена процентна ставка 0,13% в день.
Позивачем зазначено, що факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якої на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 7000 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що є доказом видачі кредитних коштів.
Позивачем зазначено, що за користування кредитними коштами здійснювалось нарахування процентів на умовах, передбачених кредитним договором.
Вказано, що ОСОБА_1 здійснила часткове погашення заборгованості за договором № 4228413, зокрема: період із:19.12.2023по 25.10.2024 включно здійснила частковий платіж оплати тіла кредиту в розмірі 1,00 грн та частковий платіж оплати процентів у розмірі 7104 грн 00 коп.
25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ФінтрастУкраїна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, в тому числі за кредитним договором № 4228413.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у загальному розмірі 60015 грн 40 коп., із яких 6999 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 44442 грн 38 коп. сума заборгованості за процентами.
Позивачем зазначено, що відповідно до рішення № 251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Також,ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нараховано проценти за 49 календарних дні за період із 26.10.2024 по 13.12.2024 в межах строку договору в розмірі 8574 грн 02 коп.
На даний час, відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 105).
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідачки та були отримані останньою 07 лютого 2025 року (а.с. 108).
Своєю ухвалою від 29 січня 2025 року суд встановлював відповідачці п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачки.
Правом подати відзив на позов відповідачка не скористалась.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачкою відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 134), у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі (а.с. 13).
Також, у заяві, наданій до суду 01 квітня 2025 року, позивач просив судове засідання у справі № 542/136/25 проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 135-137).
Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 02 квітня 2025 року, направлялась на зареєстровану адресу відповідачки, однак повернулась до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» 06 березня 2025 року (а.с. 130-132).
З оглядуна положенняпункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачці, отже суд доходить висновку про те, що відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки, судова повістка є такою, що врученою відповідачці та враховуючи неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд,вивчивши тадослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги,об`єктивнооцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 19 грудня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4228413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір), який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 25-34).
Згідно з пунктами 1.2.-1.3. Розділу 1 Договору передбачено, що на умовах, встановлених Договором Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 1.3. Розділу 1, строк кредиту 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
Згідно з підпунктами 1.4.1.-1.4.2. пункту 1.4. Розділу 1, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього Договору. Знижена процентна ставка 0,13 % в день та застосовується на умовах передбачених підпунктом 1.4.2. пункту 1.4. Розділу 1 цього Договору.
Згідно з підпунктами 1.6.1.-1.6.2. пункту 1.6. Розділу 1, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 70000 грн 00 коп.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 65012 грн 50 коп.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу 2 Договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 ,
Згідно з пунктом 3.1. Розділу 3 Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Договір № 4228413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 грудня 2023 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 34-зі звороту).
Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідачка зобов`язалась повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит № 4228413 від 19 грудня 2023 року визначена в додатку № 1 до кредитного договору № № 4228413 від 19 грудня 2023 року (а.с. 35).
Також, електронним підписом ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 39), відповідно до якого сума кредиту 7000 грн 00 коп., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 912,50 % річних (2,50 % в день), знижена процентна ставка 45,63% річних (0,13% в день) (застосовується з дати видачі кредиту до 17.01.2024, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки), періодичність внесення платежів кожні 30 днів (а.с. 37-39).
Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» за вих. № 205-0111 від 01 листопада 2024 року, відповідно до якого вбачається, що 19.12.2023 на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 7000 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 322104179 (а.с. 19).
Підписавши 19 грудня 2023 року договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.
Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 03 березня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , емітовано карту НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 19.12.2023 здійснено переказ коштів на суму 7000 грн 00 коп. (а.с. 128).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 4228413 від 19 грудня 2023 року, станом на 25 жовтня 2024 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» склала 51441 грн 38 коп., з якої тіло кредиту 6999 грн, проценти за користування кредитом 44442 грн 38 коп. (а.с. 42-48).
Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: надало відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с. 53-57).
25 жовтня 2024 року Клієнтом та Фактором підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року (а.с. 62).
Відповідно доВитягу зРеєстру боржниківдо договоруфакторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4228413, у загальному розмірі 51441 грн 38 коп., із яких 6999 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу та 44442 грн 38 коп. сума заборгованості за відсотками (а.с. 16).
Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснило оплатуТОВ «ЛінеураУкраїна» за відступлення прав вимоги (а.с. 76).
Відповідно до рішення № 251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 98).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 4228413 від 19 грудня 2023 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 49 календарних днів (26.10.2024-13.12.2024) нараховано проценти за користування грошовими коштами в сумі 8574 грн 02 коп. в межах строку кредитування (а.с. 49).
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4228413від 19грудня 2023рокуза відповідачкою рахується заборгованість за договором у загальному розмірі 60015 грн 40 коп., із яких 6999 грн 00 коп. сума заборгованості за основним боргом, 44442 грн 38 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, та сума заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 49 календарних днів за період із 26.10.2024 по 13.12.2024, в межах строку договору в розмірі 8574 грн 02 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із відповідачки заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в загальному розмірі 60015 грн 40 коп.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено,що міжТОВ «ЛінеураУкраїна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 4228413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 7000 грн 00 коп. строком на 360 днів.
Як вбачається зі змісту кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідачка прийняла пропозицію укласти договір (а.с. 34-зі звороту).
Також, електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 39).
Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідачки (а.с. 19).
Відомості про отримання відповідачкою кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 03 березня 2025 року (а.с. 128).
Доказів наспростування фактуукладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконувала належним чином умови кредитного договору перед первісним кредитором, зокрема: ОСОБА_1 порушила вимоги договору щодо вчасної сплати основної суми боргу та процентів по кредиту, з огляду на що за нею рахується заборгованість в розмірі 6999 грн 00 коп. за тілом кредиту, 44442 грн 38 коп. заборгованість за нарахованими процентами.
Позивач на підставі договору факторингу набув статусу нового кредитора за договором № 4228413про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту від 19 грудня 2023 року, отримав право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним договором.
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Факт передачі первісним кредитором права вимоги за кредитним договором підтверджується наданим до суду витягом з реєстру боржників (а.с. 16).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення № 251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 98).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед фактором, який набув право вимоги за відповідним договором про надання споживчого кредиту.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків за 49 календарних днів за період із 26.10.2024 по 13.12.2024, включно в межах строку дії договору в сумі 8574 грн 02 коп.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачка не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки відповідачка доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором суду не надала, не спростувала нарахований позивачем розмір заборгованості, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 4228413 про надання споживчого кредиту від 19 грудня 2023 року, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача 60015 грн 40 коп. заборгованості за кредитним договором, що складається із суми кредиту в розмірі 6999 грн 00 коп., суми процентів за користування кредитом в розмірі 44442 грн 38 коп., нарахованих процентів за 49 календарних днів в розмірі 8574 грн 02 коп.
Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалівсправи вбачається,що призверненні досуду позивачембув сплаченийсудовий збіру сумі2422грн 40коп.,відповіднодо платіжноїінструкції №253від 16січня 2025року (а.с. 15).
Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 у розмірі 2422грн 40коп.на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Позивачем напідтвердження понесенихним витратна правничудопомогу надано заявку № 6231 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року з детальним описом правничих послуг, необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 (а.с. 21-22), ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Городніщевою Єлизаветою Олегівною від 10 грудня 2024 року (а.с. 36), рахунок на оплату наданих адвокатом Городніщевою Є.О. правничих послуг № 6231/01-2025 від 14 січня 2025 року на загальну суму 10000 грн (а.с. 41), акт №6231прийому-передачівиконаних робіт(наданихпослуг)згідно здоговором №10/12-2024від 10грудня 2024року,датований 14січня 2024року (а.с.50),договір №10/12-2024про наданняправової допомогивід 10грудня 2024року,відповідно допункту 4.8якого передбачено,що клієнтздійснює оплатугонорару адвокатана підставінаданого адвокатомрахунку,згідно зузгодженим тапідписаним актомприйому-передачі виконанихробіт (наданихпослуг)протягом 30календарних днів з моменту набуття рішення суду першої інстанції по справі законної сили (а.с. 51-52).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі наявні підстави для стягнення із відповідачки ОСОБА_1 накористь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрат на правничу допомогу, проте у зменшеному до 4000грн 00 коп. розмірі, що є співмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822,вул.Загородня,буд.15,оф.118/2,м.Київ,03150) заборгованість за договором № 4228413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 грудня 2023 року у загальному розмірі 60015 грн 40 коп. (шістдесят тисяч п`ятнадцять гривень сорок копійок), що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6999 грн 00 коп. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень), заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 44442 грн 38 коп. (сорок чотири тисячі чотириста сорок дві гривні тридцять вісім копійок), заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за 49 календарних днів, у розмірі 8574 грн 02 коп. (вісім тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні дві копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822,вул.Загородня,буд.15,оф.118/2,м.Київ,03150) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень).
Відповідачці направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва
Судове рішення № 126282422, Новосанжарський районний суд Полтавської області було прийнято 02.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 542/136/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: