Ухвала суду № 126282235, 02.04.2025, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/7140/24

Провадження № 1-кп/552/423/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170430000853 від 28.08.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайжюнай, Іоновського району, республіки Литва, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 15.10.2024 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024170430000853 від 28.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про надання дозволу на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечення конвоювання обвинуваченого до місця проведення військово-лікарської комісії.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу та клопотання обвинуваченого про забезпечення конвоювання обвинуваченого до місця проведення військово-лікарської комісії, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката Фабро, які заперечили проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, дійшов наступного висновку.

Так, строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 05 квітня 2025 року. У зв`язку з чим постало питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачаєтьсяз обвинувальногоакта тареєстру матеріалівдосудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2024 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.10.2024, який в подальшому було продовжено ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2024, 09.12.2024, 05.02.2025

Тобто, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею та суддею Київського районного суду м. Полтави та ґрунтовно зазначено в ухвалах від 29.08.2024, 18.10.2024, 09.12.2024, 05.02.2025.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні ще не закінчено, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді. Також на думку суду ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити злочинну діяльність.

Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованого обвинувачення, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

- домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам ОСОБА_4 , з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце визначене судом з метою переховування від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; чи вчинення інших кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків;

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, у даному провадженні;

- особиста порука на адресу слідчого відділу та Полтавської окружної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ;

- застава - у зв`язку із тим, що вказане кримінальне правопорушення, пов`язане із застосуванням фізичного та економічного насильства у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.

У разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити зокрема відсутність будь-якого впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, а також його належну процесуальну поведінку.

На думку суду, застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

На підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення належить до категорії тяжкого злочину проти власності, суд дійшов висновку не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Отже клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечення конвоювання обвинуваченого до місця проведення військово-лікарської комісії, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Таке клопотання повинно обов`язково містити висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання прокурору про скасування обраного запобіжного заходу до якого долучена згода на походження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_1 . Однак, без рішення суду ОСОБА_4 позбавлений можливості отримати висновок про придатність до військові служби в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 , а саме ч. 4 ст. 186 КК України, не підпадає під заборону передбачену ч. 1 ст. 616 КПК України.

Враховуючи, що змінами унесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15.03.2022 надано можливість особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення та стосовно яких обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звернутись до прокурора із заявою про скасування такого запобіжного заходу для подальшого призову такої особи на військову службу під час мобілізації, а також, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а суд сприяє сторонам кримінального провадження у реалізації їх прав, наявні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та забезпечення реалізації його обов`язку як громадянина України на Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 181-183, 331, 616 КПК України,

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 травня 2025 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державна установа «Полтавська установа виконання покарань (№23)», для виконання.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про надання дозволу на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечення конвоювання обвинуваченого до місця проведення військово-лікарської комісії, задовольнити.

Надати дозвіл на проходження обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Забезпечити Батальйону конвойної служби ГУ НП в Полтавській області конвоювання обвинуваченого ОСОБА_4 до місця проведення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду, лише в частині рішення суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суддя ОСОБА_1