Рішення № 126280564, 12.03.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/6833/24

2/206/610/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Богатько Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2024 року представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. В обґрунтування даного позову представник позивача зазначив, що 10.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено договір №2110031886906. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника в розмірі 3000,00 грн. 01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110031886906. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110031886906. Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2110031886906. Загальний розмір заборгованості за договором №2110031886906 від 10.04.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 53553,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50553,00 грн. проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 23640,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20640,0 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №2110031886906 від 10.04.2021 року у розмірі 23640,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

26 грудня 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.

12 лютого 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що про факт відступлення права вимоги первинним кредитором спочатку ТОВ «Вердикт Капітал», а потім ТОВ «Коллект Центр» відповідачеві нічого не було відомо, повідомлень ані від ТОВ «Служби миттєвого кредитування», ані від ТОВ «Коллект Центр» відповідач не отримував. Також зазначає, що у позові не зазначено, яким саме чином утворилась заборгованість за відсотками по кредиту в сумі 20640,00 грн. Також зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки кредит було видано 10.04.2021 року строком на 17 днів, тобто до 27.04.2021 року, а до суду позивач звернувся лише 25.12.2024 року, а відтак позивачем пропущено строк позовної давності.

17 лютого 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій вона просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Пунктом 1.9 договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Враховуючи, що договір було укладено 10.04.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 10.04.2022. Таким чином, період з 10.04.2021 по 10.04.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитнми коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 10.04.2021 по 09.04.2022 року, тобто в межах строку кредитування, зазначеного в Кредитному договорі та в Заяві-анкеті на отримання кредиту. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 17 днів становить 2% на день, з 18 по 32 день -3,64% на день, з 33 по 48 5,02% на день, в подальшому 7,67% на день. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. В першу чергу, треба звернути увагу на п.4.12 Договору, відповідно до якого сторони погодили збільшити строк позовної давності до 10 років. Більш того, перебіг таких строків було зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому воєнного стану. Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню. Законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача.

Представник позивача у позові просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 10.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2110031886906 (а.с.17-23).

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві та складає 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 4.15 договору).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується довідкою від 06.11.2024 року (а.с.27).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

В силу ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК Українивстановлено,що договірє укладеним,якщо сторонидосягли згодиз усіхістотних умовдоговору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.1055 ЦК Україникредитний договірукладається уписьмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.1-2 ст.633 ЦК Українипублічним єдоговір,в якомуодна сторона-підприємець взялана себеобов`язокздійснювати продажтоварів,виконання робітабо наданняпослуг кожному,хто донеї звернеться(роздрібнаторгівля,перевезення транспортомзагального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговуваннятощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписуючи кредитні договори, відповідач засвідчив, що він до підписання договорів ознайомлений із правилами надання коштів у кредит.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110031886906 (а.с.31-33).

Відповідно до витягу з додатку №3 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 23640,00 грн. (а.с.36).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110031886906 (а.с.37-40).

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №2110031886906 в сумі 50553,00 грн. (а.с.41-42).

Згідно ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, право грошової вимоги за кредитними договорами до відповідача на підставі договорів факторингу перейшло до позивача.

Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2110031886906.

Загальний розмір заборгованості за договором № 2110031886906 від 10.04.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 53553,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50553,00 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 23640,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20640,00 грн.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписамист.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на положенняст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2ст.78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост.89 ЦПК Українижодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що у позові не зазначено, яким чином утворилась заборгованість за відсотками всумі 20640,00грн., проте представником позивача надано розрахунок заборгованості (а.с.14) та реєстри боржників до договорів факторингу, якими підтверджується заборгованість відповідача. В той же час, свого розрахунку заборгованості представником відповідача не надано.

Стосовно строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1ст.259ЦК Українипередбачено,що позовнадавність,встановлена законом,може бутизбільшена задомовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

Відповідно до п. 4.12 договору про надання фінансових послуг №2110031886906 від 10.04.2021 року, підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу. Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Таким чином, позивачем не прощено строки позовної давності, оскільки сторонами кредитного договору було збільшено позовну давність до 10 років, про що укладено договір у письмовій формі.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦКУкраїни передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідност.548 ЦКУкраїни Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбаченіст.611 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК Українинаслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За встановленихобставин,суд приходитьдо висновку,щов дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн., суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.59Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннямстатті 10 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»кожен маєправо напрофесійну правничудопомогу.У випадках,визначених законом,держава забезпечуєнадання професійноїправничої допомогибезоплатно.Кожен євільним увиборі захисникасвоїх правта особи,яка надаєправничу допомогу.Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Згідно з вимогами частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1,3 ст.137 ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.До витрат,пов`язанихз розглядомсправи,належать витратина професійнуправничу допомогу.Витрати,пов`язаніз правничоюдопомогою адвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави.За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134ЦПК Українивизначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За приписами ч.8ст.141 ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги; 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, щовідшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; заявку на надання юридичної допомоги № 69 від 01.11.2024 року; витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року.

Враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг (однотипність/стандарт), а також засад розумності, справедливості, співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 5000,00 грн., оскільки 9000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом правової допомоги, наданої позивачу.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.13ЗУ «Проспоживче кредитування»,ст.ст.207,256,257,259,262,526,527,530,610,611,626,628,634,638,1049,1050,1054ЦК України,ст.ст.5-13,33-34,76-81,83,89,133,134,137,141,258-259,263-265,268,272-279ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №2110031886906 у розмірі 23640,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев