Рішення № 126276483, 20.03.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/357/24

Провадження №2/487/170/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Беспалько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Островська О.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ,звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи вимоги зазначила, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, яке видано 07.12.1998, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності у рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , які постійно проживали та були зареєстровані за вказаною адресою. Родині ОСОБА_4 не було відомо, що квартира АДРЕСА_1 належним чином не зареєстрована у реєстрі прав власності. ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час відвідування своїх родичів, померла ОСОБА_3 . Спадкоємцем першої черги є син померлої - ОСОБА_2 , який постійно проживав, був зареєстрований та вів спільне господарство з померлою як одна родина. Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на належне їй за життя майно: 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті матері у користування та володіння із наміром оформити з часом належним чином спадкове майно та не заявляв від неї відмови, а прийняв майно, сплачував належні комунальні платежі, здійснював поточні та капітальні ремонти, придбавав необхідне для побуту та інше. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Єдиним спадкоємцем першої черги є дружина померлого - ОСОБА_1 . 02.08.2023 позивачка звернулась в Першу миколаївську державну нотаріальну контору Миколаївської області, для оформлення своїх спадкових прав після смерті чоловіка ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Однак позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_2 не було подано заяву до нотаріальних органів України про прийняття спадщини впродовж шести місяців з моменту її відкриття після смерті матері ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року) та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 22.01.2024 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання та витребувані докази.

13.03.2024 представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю їхнього представника.

16.04.2024 до суду надійшла спадкова справа №271/2022 після смерті ОСОБА_2

26.09.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення та надані докази. Згідно яких Свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 було видано ОСОБА_3 07.12.1998, тобто до прийняття Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно позиції Верховного Суду, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про проведення державної реєстрації права власності спадкодавця не може бути підставою для висновку про відсутність самого права та неможливість переходу вказаного права у порядку спадкування за законом. Отже ОСОБА_3 отримавши 07.12.1998 Свідоцтво про право власності на житло, яке також міститься в архівних матеріалах КП ММБТІ, набула право власності на 1/3 частку зазначеної квартири адже на той час законодавство не передбачало його обов`язкової реєстрації. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було прийнято 01.07.2004, тобто після смерті спадкодавця.

Ухвалою від 26.09.2024 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

20.03.2024 представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.

Дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №271/2022, суд приходить до наступного

Згідно зі ст. ст.12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.12.1998, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності у рівних частках по 1/3 частки кожному належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по 1/3 частки за кожним на вищевказану квартиру 19.08.2024 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягами з вказаного реєстру.

Право власності ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав та КП ММБТІ зареєстровано не було.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №363/4852/17).

Отже, право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07.12.1998.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом ЗАГС адміністрації м. Орська Оренбурзької області, актовий запис №676 віл 13.02.2001.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки в квартирі АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданого 31.07.1949 Верхньо Кардаілівською селищною радою Кваркенського району Оренбурзької області, актовий запис №22 від 31.07.1949, де його батьками вказані: батьком - ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_3 .

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до правовідносин щодо спадкування має застосовуватись ЦК України (1963 року).

Відповідно до статті 524 ЦК України (1963 року) (тут і надалі у редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.

Статтею 529 ЦК України (1963 року) визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно із статтею 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 14.06.1996 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 знята з реєстрації 22.02.2001 у зв`язку із її смертю, що підтверджується довідкою ЖКП «Заводське-2» ЖЄД №9 за №2942 від 10.11.2005, що міститься в матеріалах справи.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відсутня, згідно інформації в Спадковому реєстрі.

ОСОБА_2 , який є спадкоємцем першої черги, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 не звертався, оскільки на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований разом із матір`ю та фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, тому прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 02.05.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1229.

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є його дружина позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, вданого 26.02.1969 Орським міським ЗАГС Оренбурзької області, актовий запис № 386 від 26.02.1969.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 26.10.2022 звернулась до Першої миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 02.08.2023, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні частки квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_2 не було подано заяву до нотаріальних органів України про прийняття спадщини впродовж шести місяців з моменту її відкриття після смерті матері ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року) та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.ст.1216,1222 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею ст. 1270 ч.1 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 .

Згідно роз`яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, при обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права, відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, з огляду на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спадщину у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 позовні вимоги позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , не суперечать закону, не порушують права, свободи та інтереси інших осіб та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Миколаївська міська рада, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Суддя С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 28.03.2025.