Рішення № 126276393, 03.03.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7702/24

Провадження № 2/487/441/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , в якій позивач просить: зняти арешт з нерухомого майна, а саме з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений державним виконавцем ВДВС Жовтневого РУЮ 19 квітня 2011 року, номер запису обтяження 11223949; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача і внаслідок його смерті відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 . Із заявою про прийняття спадщини звернулися батьки померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.03.2024 спадкоємцями ОСОБА_4 є його матір ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 , який не оформив спадщину і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої увійшла 1/4 частина кв. АДРЕСА_1 . Позивач, будучи онуком ОСОБА_3 , за положеннями ст. 1266 ЦК України, є спадкоємцем за правом представлення та має право на спадкування 1/4 частина кв. АДРЕСА_1 . Звернувшись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапеги О.П. із заявою про прийняття спадщини, встановлено, що відносно спадкодавця ОСОБА_3 до реєстру обтяжень у 2011 році внесено відомості про арешт нерухомого майна. Шевченківський відділ ДВС повідомив позивача про неможливість вирішення питання про зняття арешту з майна померлого ОСОБА_3 , посилаючись на завершення виконавчого провадження в рамках якого накладено арешт. Через наявність арешту майна спадкодавця нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Разом з тим, арешт накладено на все майно без визначення конкретного переліку і ОСОБА_3 не оформив спадщину, йому фактично на його частку квартири арешт не накладався. Враховуючи викладене, наявність перешкод у оформлення спадщини, позивач вимушений звернутись до суду.

09 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, витребувано докази.

14 жовтня 2025 року надійшла заява представника Миколаївської міської ради про розгляд справи без її участі.

14 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3

22 жовтня 2024 року надійшли додаткові пояснення представника ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мотивовані тим, що будь-яка інформація щодо заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором перед ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» відсутня. Також зазначає, що ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» є неналежним відповідачем, оскільки в разі задоволення судом позовної вимоги не зможе виконати рішення суду, оскільки банк не накладав арешт на нерухоме майно, а отже не може зняти арешт з такого майна. Просив врахувати вищевикладене при розгляді справи і вважати причини неявка представника ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» в судові засідання.

06 грудня 2024 року надійшла копія спадкової справи № 7/2001 після смерті ОСОБА_5 .

28 січня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

03 березня 2025 року надійшла заява представника позивача адвоката Коренко Т.В., в якій вона просить залишити без розгляду вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом і розглянути справу без участі позивача та представника.

Треті особи в судове засідання не прибули, причину не повідомили.

Ухвалою суду 03 березня 2025 року закрито провадження у справі в частині вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03 березня 1994 р., Миколаївська міська служба приватизації державного житлового фонду посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08 листопада 1999 р. НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 7/2001, заведеної Третьою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області до майна померлого ОСОБА_5 , особами, які прийняли спадщину є: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

09 березня 2024 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 , на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з 1/2 частки в праві приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та після його смерті приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапега О.П. заведена спадкова справа №56/2024, відповідно до якої із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 .

01 липня 2024 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапега О.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що складається з 1/4 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Постанова мотивована тим, що на все майно померлого ОСОБА_3 накладений арешт (постанова про арешт майна боржника ВДВС Жовтневого РУЮ 26117644 від 19.04.2011).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.02.2024, за параметрами запиту - ОСОБА_3 , наявне обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11223949, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, 26117644, 19.04.2011, старший державний виконавець ВДВС Жовтневого РУЮ Волкомор Т.І.

Згідно з відповіддю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.052024 № 25581, в провадженні відділу на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження за реєстровим номером 26117644 з примусового виконання виконавчого листа № 2-156/1 виданого Жовтневим районним судом Миколаївської області від 19.04.2011 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АБ «Київська Русь» 54674,13, в межах якого зареєстроване обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.05.2011 за № 11223949. 29.11.2011 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції до 06.10.2016). Надати більш вичерпну інформацію та вирішити питання про зняття арештів з майна боржника не виявляється можливим, оскільки виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Статтею 41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами частин 1 та 2 ст.321ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно частина 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , позивач набув права на спадщину, до складу якої входить квартира АДРЕСА_3 .

Звернення до суду з даним позовом про зняття арешту з нерухомого майна обумовлено тим, що такий арешт перешкоджає позивачу, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав.

Відповідач наведені позивачем обставини не спростував.

Враховуючи наявність арешту нерухомого майна, належного спадкодавцю, неможливість скасування даного обтяження в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявності підстав для їх задоволення.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Доводи представника відповідача ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо неналежності відповідача ПАТ «Банк «Київська Русь», суд відхиляє, оскільки саме ПАТ «Банк «Київська Русь» був стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19), відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11223949, накладений старшим державним виконавцем ВДВС Жовтневого РУЮ Волкомор Т.І. 19 квітня 2011 року, а саме з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ: 26565573, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (ЄДРПОУ: 24214088), в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ЄДРПОУ: 21708016, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.

Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ: 34203170, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Океанівська, 1-А.

Сторчеус ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 03 березня 2025 року.

Суддя: З.М. Сухаревич