Рішення № 126270898, 31.03.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3453/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 березня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі уповноваженого представника Чайка І.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі уповноваженого представника Чайка І.В. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, вказує на те, що 10.04.2023 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферта) № 10.04.2023-100001808. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.04.2023 року, строком на 42 дні.

Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».

Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Відповідно до Договору від 10.04.2023 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 42 днів, ОСОБА_1 10.04.2023 отримано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Позивач зазначає, що в свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 20.02.2024, утворилась заборгованість у розмірі 12720 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. та по процентам в розмірі 6720 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 10.04.2023-100001808 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку.

Однак, всупереч вимог цивільного законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав та не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки, у зв`язку з чим станом на 20.02.2024, утворилась заборгованість у розмірі 12720 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. та по процентам в розмірі 6720 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» просить стягнути найого користьіз відповідача ОСОБА_1 .

Виклад позицій сторін по справі:

У судове засідання представник позивача не зявився. В резолютивній частині позовної заяви просить суд проводити розгляд даної справи за відсутністю представника Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями,які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» за №0610201930513, №0610237973090 та №0610227579229 та з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за №0600287867830.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4ст.12ЦПКУкраїникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4ст.223ЦПКУкраїниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючивідповідно доч. 4ст.10Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17Закону України "Про виконаннярішеньтазастосуванняпрактики Європейського суду з прав людини"при розгляді справи ч. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод, право особи на справедливийіпублічнийрозглядйого справи упродовжрозумного строку кореспондується з обов`язкомдобросовіснокористуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій,що зумовлюють затягування судовогопроцесу, тавживати наданіпроцесуальним законом заходидля скорочення періодусудового провадження(п. 35 рішеннявід07.07.1989 р.Європейського судуз правлюдини усправі"Юніон Еліментарія Сандерспроти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A.v. Spain). Обов`язокшвидкого здійснення правосуддяпокладається, впершу чергу, на відповідні державнісудові органи. Розумність тривалостісудового провадження оцінюєтьсяв залежності відобставин справита зогляду на складністьсправи, поведінки сторін,предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюванимучасникамисправи перепонам для руху справиє порушеннямч. 1ст. 6даноїКонвенції(§ 66 - 69рішення Європейськогосуду з прав людинивід08.11.2005р.усправі«Смірнова торон України»).

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі торонни позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

05.03.2024 року ухвалоюсудді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи івирішення спорупо суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповіднодоч.1ст.81ЦПКУкраїникожнасторонаповиннадовеститіобставини,наяківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимогабозаперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом.Частиною 5 даної статтіпередбачено,що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи,ач.6 що доказування не може ґрунтуватисяна припущеннях.

Згіднозч.7ст.81ЦПКУкраїнисуднеможезбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору,звлас-ної ініціативи,крімвитребування доказівсудомувипадку,коливін має сумніви у добросовісному здійсненні учасникамисправиїхніх процесуальнихправ або виконанні обов`язків щододоказів, атакож іншихвипадків, передбаченихцимКодексом.

Доказамиєбудь якідані,напідставіякихсудвстановлюєнаявністьабовідсутність обставин (фактів), щообґрунтовуютьвимогиізаперечення учасниківсправи,таінших обставин, які мають значення длявирішеннясправи(ч.1ст.76ЦПКУкраїни).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви надав: довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року, квитанцію LiqPay, паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено прізвище споживача як ОСОБА_2 і дата14.02.2022; додаток до анкети позичальника в якому зазначені контактні дані клієнта ОСОБА_2 , який підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022;таблицю обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договором№14.02.2022-100002062від 14/02/2022про споживчийкредит укладенийміж ТОВ«Споживчий центр»та ОСОБА_2 ,яку підписано одноразовимідентифікатором №184;пропозицію проукладення кредитногодоговору (оферта), якапідписана одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022; заявку від 14.02.2022 року яку підписано ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором №184, довідку про підтвердження кредитного договору №14.02.2022-100002062 від 14.02.2022 року позичальник - ОСОБА_2 , сума кредиту 9000,00 грн.

Судом встановлено, що згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитниму договору №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року складає: 6000,00 грн основний борг, 6720,00 грн. проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 10 квітня 2023 року по 21 травня 2023 року.

Квитанцією LiqPay, затвердженоюПриватБанкомпідтверджується,що у відповідності до умов договору№10.04.2023-100001808, 10.04.2023року видані кредитні кошти в розмірі 6 000,00гривень назазначений споживачем картковий рахунок.

Судом встановлено,що 14.02.2022року між споживачем ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» було підписано паспорт споживчого кредиту, який підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено прізвище споживача як ОСОБА_2 і дата ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 14.02.2022 року споживачем ОСОБА_2 було підписано одноразовим ідентифікатором №184 додаток до анкети позичальника.

Судом встановлено, що згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №14.02.2022-100002062 від 14/02/2022 про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 заборгованість становить 16560,00 грн.

Судом встановлено, що 14.02.2022 року між споживачем ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) , яку підписано ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022;

Судом встановлено, що 14.02.2022 року ОСОБА_2 підписано одноразовим ідентифікатором №184 заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що згідно довідки про підтвердження кредитного договору ОСОБА_2 надано кредит у сумі 9000,00 грн. на підставі кредитного договору №14.02.2022-100002062 від 14/02/2022 року.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Нормативно-правове регулювання.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказамиєбудь-якідані,напідставіякихсудвстановлює наявністьабо відсутність обставин (фактів), щообґрунтовують вимогиізаперечення учасників справи, таінших обставин, які маютьзначення длявирішення справи (ч. 1ст.76ЦПКУкраїни).

Згідност.79ЦПК(достовірністьдоказів)достовірнимиєдокази,напідставіякихможнавстановитидійсніобставинисправи.

Згідност.80ЦПК(достатністьдоказів)-достатнімиєдокази,які усвоїйсукупності дають змогу дійтивисновкупронаявністьабовідсутністьобставинсправи,яківходять до предмета доказування. Питанняпродостатність доказівдлявстановлення обставин,що мають значення длясправи, судвирішуєвідповіднодосвоговнутрішньогопереконання.

Згіднозч.7ст.81ЦПКУкраїнисуднеможезбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору, з власної ініціативи,крімвитребуваннядоказівсудому випадку,коливінмає сумніви у добросовісному здійсненні учасникамисправиїхніхпроцесуальних правабо виконанні обов`язків щодо доказів, а також іншихвипадків,передбаченихцимКодексом.

Принципзахистусудомпорушеногоправаособи будуєтьсяпри встановленні порушення такого права.Так,кожнаособамаєправозвернутисядосудузазахистомсвого цивільного права у разійогопорушення,невизнання або оспорення (ч.1ст.15 ЦКУкраїни).

Відповіднодоч.1ст.16ЦКУкраїникожнаособамаєправо звернутисядосудуза захистом свого особистогонемайновогоабо майновогоправатаінтересу. Частина 2ст.16ЦК України передбачає способизахистуцивільнихправтаінтересів.

Обов`язковоюумовоюнаданняправовогозахистусудомєнаявність відповідного порушення прав, свободабоінтересівособинамоментїї зверненнядосуду,порушеннямає бути реальним, стосуватися(зачіпати)зазвичайіндивідуальновираженихправчи інтересів особи, яка стверджує проїхпорушення.Гарантованестаттею 55КонституціїУкраїни й конкретизоване у законах України правонасудовийзахистпередбачає можливість зверненнядосуду за захистом порушеногоправа,але вимагає,щобстверджене порушення булообгрунтованим.

Відповіднодоп.3ч.3ст.129КонституціїУкраїниосновними засадами судочинстває змагальність сторінтасвободавнаданнінимисудусвоїх доказівіу доведеності перед судом їхпереконливості.

Виходячизположеньстатті263ЦПКУкраїнисудоверішенняповинно ґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бутизаконниміобґрунтованим.Законнимєрішення,ухваленесудом відповідно донормматеріальногоправа іздотриманнямнорм процесуального права. Обґрунтованимє рішення, ухвалененапідставіповноівсебічноз`ясованихобставин, на якісторонипосилаютьсяякна підставу своїх вимогізаперечень, підтвердженихтими доказами, якібулидослідженів судовому засіданні.

Підчасухваленнярішеннясудвирішуєтакіпитання:

1)чималимісцеобставини(факти),якимиобґрунтовувалисявимогитазаперечення,таякимидоказамивонипідтверджуються;

2)чиєіншіфактичнідані,якімаютьзначеннядлявирішеннясправи,тадоказинаїхпідтвердження;

3)якіправовідносинисторінвипливаютьізвстановленихобставин;

4)якаправованормапідлягаєзастосуваннюдоцихправовідносин;

5)числідпозовзадовольнитиабовпозовівідмовити;

6)якрозподілитиміжсторонамисудовівитрати;

7)чиєпідставидопуститинегайневиконаннясудовогорішення;

8)чиєпідставидляскасуваннязаходівзабезпеченняпозову(стаття264ЦПКУкраїни).

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» звертаючись до суду з даним позовом, посилався на те, що10.04.2023 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферта) №10.04.2023-100001808. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.04.2023 року, строком на 42 дні.

Саме за цим кредитним договором від 10.04.2023року позивач просить стягнути заборгованість.

Позивач,обґрунтовуючиправовимогипростягненнязаборгованостізадоговором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року,надав до позовної заяви: довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року, квитанцію LiqPay, паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено прізвище споживача як ОСОБА_2 і дата14.02.202; додаток до анкети позичальника в якому зазначені контактні дані клієнта ОСОБА_2 , який підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022;таблицю обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договором№14.02.2022-100002062від 14/02/2022про споживчийкредит укладенийміж ТОВ«Споживчий центр»та ОСОБА_2 ,яку підписаноодноразовим ідентифікатором №184;пропозицію проукладення кредитногодоговору (оферта), якапідписана одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022; заявку від 14.02.2022 року яку підписано ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором №184, довідку про підтвердження кредитного договору №14.02.2022-100002062 від 14.02.2022 року позичальник - ОСОБА_2 , сума кредиту 9000,00 грн.

Однак саме кредитний договір №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року укладений між ТОВ «Споживчий центр» та позивачем ОСОБА_3 при звернені до суду не надано, такий не долучено до позовної заяви, хоча у додатках до позову зазначений.

Натомість позивачем до позовної заяви додано заявку №14.02.2022-100002062 від 14/02/2022 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр».

Суд неможе прийнятидо увагитвердження позивачапро наявністьу сторіндоговірнихправовідносин танаявністьу відповідачазаборгованості утій сумі,яка зазначенау позовнійзаяві,з оглядуна те,що напідтвердження цихобставин позивачемне наданодоказу,що 10.04.2023рокуміж ОСОБА_1 та ТОВ«Споживчий центр»було укладенокредитний договір(оферта)№10.04.2023-100001808, на підставі чого у сторін виникли правовідносини і відповідно у відповідача виник обов`язок погашення заборгованості.

Розглядаючидануцивільнусправу,судвиходитьзтого,щосаменапозивачапокладенообов`язок податисудувсінаявні уньогодоказинапідтвердження обставин,якимивін обґрунтовує позовнівимоги.

Такимчином,позивачнедовівфакту, що 10.04.2023року між ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 згідно з умовами якого останній отримав кредит.

Такимчином,позивачнедовівсамогофактуукладеннязвідповідачем10.04.2023 року кредитного договору(абоіншогодоговору, вмежахякогосторонидомовились про кредитування) ійогоістотних умов, зокремапророзміркредиту, строкийогоповернення, процентнуставку, зобов`язанняу випадку прострочення(неустойку),порядоквнесеннязмін.

Прицьомупідчасзверненнядосудупозивачемдолученодопозовноїзаявидовідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року, квитанцію LiqPay, паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено прізвище споживача як ОСОБА_2 і дата14.02.202; додаток до анкети позичальника в якому зазначені контактні дані клієнта ОСОБА_2 , який підписано одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022;таблицю обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договором№14.02.2022-100002062від 14/02/2022про споживчийкредит укладенийміж ТОВ«Споживчий центр»та ОСОБА_2 ,яку підписаноодноразовим ідентифікатором №184;пропозицію проукладення кредитногодоговору (оферта), якапідписана одноразовим ідентифікатором №184 в якому зазначено дату 14.02.2022; заявку від 14.02.2022 року яку підписано ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором №184, довідку про підтвердження кредитного договору №14.02.2022-100002062 від 14.02.2022 року позичальник - ОСОБА_2 , сума кредиту 9000,00 грн.

Крім того, не надано доказів того, що позивач надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, зазначених позивачем у позовній заяві, а відповідач відповідно взяв на себе зобов`язання з повернення кредиту, сплати винагороди та неустойки у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, а також не доведено, що саме такі умови та правила надання банківських послуг і тарифи банку, як зазначені позивачем у позовній заяві, розумів відповідач підписуючи кредитний договір №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначає позивач. Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.

Матеріали справине містятьтакож доказівна підтвердженнярозміру наданогокредиту наданогона підставікредитного договору№10.04.2023-100001808від 10.04.2023року про яку зазначає позивач у позові, що позбавляє суд можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу та процентів.

Наданий позивачем розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2023-100001808 від 10.04.2023 року не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору саме 10.04.2023року.

Аналізуючизмістнаданих доказів,судвизнаєнеможливим встановитичидіяла Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) тауякійсамередакції намомент укладання кредитного договору,зоглядуна відсутність відомостей проте, зякими саме умовами Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) ознайомлений тапогодився відповідач.

Прицьому,матеріалисправинемістятьпідтверджень,щосамецюПропозицію про укладення кредитного договору (оферта)розуміввідповідачтаознайомивсяіпогодивсязними.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить висновку, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог та виникнення заявленого банком розміру заборгованості.

Такимчином,прирозглядіданоїсправи,судвиходитьзтого,щопозивачупорушення вимогст.83, 84,95ЦПКУкраїниненадав належнихдоказівнапідтвердженняукладення 10.04.2023 року договоруз відповідачем,умов договору, видачі відповідачу кредиту та/абовидачі відповідачукредитноїкартки, доказівнаявності у відповідача заборгованості передпозивачем за конкретними договірними кредитними зобов`язаннями (увипадку,якщо такийдоговірвсе жбувміжнимиукладений), та виходячи з того, щоцеєобов`язкомпозивача, іщорішенняне можеґрунтуватисьнаприпущеннях, то судне вбачає підставдлятого, щоб робити висновокпродоведеністьнаявностіу відповідача невиконаних (тим більше прострочених) грошових зобов`язаньпередпозивачемувказаних позивачем спірних правовідносинах тапро їхрозмір.

Судтакожвиходитьзтого,щосторонидлясудуєрівними,щовисновкисудумаютьґрунтуватись надоказах,аненаприпущеннях, іщо незалежновідтого,що судом ухвалюєтьсязаочне рішення, вономаєбутизаконниміобґрунтованим.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях.

Подання позивачем доказів на підтвердження обставин справи є обов`язковим, оскільки в цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення по справі.

Вищенаведене узгоджується також з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року по справі № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року по справі № 755/17553/16, від 03 квітня 2019 року по справі № 221/5089/16-ц та від 27 березня 2020 року по справі № 703/3063/18.

Відповіднодоч.ч.1,2,3ст.12ЦПКУкраїницивільнесудочинствоздійснюєтьсяназасадахзмагальностісторін.

Учасникисправимаютьрівніправащодоздійсненнявсіхпроцесуальнихправтаобов`язків,пере-дбаченихзаконом.

Кожнасторонаповиннадовестиобставини,якімаютьзначеннядлясправиінаяківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимогабозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом.

Згідноч.ч.1,2ст.13ЦПКУкраїнисудрозглядаєсправинеінакшеякзазверненнямособи, поданим відповіднодоцьогоКодексу,вмежахзаявленихнеювимогінапідставідоказів, поданих учасниками справи або витребуванихсудомупередбаченихцимКодексомвипадках.

Збираннядоказівуцивільнихсправахнеєобов`язкомсуду,крімвипадків,встановленихцимКодек-сом.Судмаєправозбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору,звласноїініціативилишеу випадках, колиценеобхіднодлязахистумалолітніхчинеповнолітніхосібабоосіб,яківизнанісудомнедієздатнимичидієздатністьякихобмежена,атакожвіншихвипадках,передбаченихцимКодексом.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об`єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних у справідоказів.Жодендоказ немає длясудунаперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів вїхсукупності.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Суд вважає,що позивачемне доведеноналежним чиномобґрунтованість підставпозову,а саме,те,що 10.04.2023 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферта) № 10.04.2023-100001808 та позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячизпринципупроцесуальногорівноправ`я сторін,тавраховуючи обов`язок кожної сторони довеститіобставини,наяківонапосилається,виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірністьта достатність кожного доказуокремо,а такождостатністьі взаємний зв`язок в їхсукупностізасвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженнюнаявниху справідоказів, враховуючи,щопозивачемненаданодоказів відповідно доприписів статей77-78ЦПКУкраїнив обгрунтуваннязаявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав длязадоволення позову узв`язкуз їх недоведеністю, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Європейськийсудзправлюдини вказав,щоп.1статті6Конвенції зобов`язуєсуди давати обґрунтуваннясвоїхрішень,алеценеможе сприйматисьяквимога надавати детальну відповідь на коженаргумент.Межіцьогообов`язку можутьбутирізними в залежності від характеру рішення.

Крім того,необхіднобратидоуваги,міжіншим,різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, тавідмінності,які існуютьудержавах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції,юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чивиконав судсвій обов`язокщодо подання обґрунтування,що випливає зістатті 6 Конвенції,можебути визначено тільки у світліконкретних обставинсправи (Проніна проти України , №63566/00,§23, ЄСПЛ, від18липня2006року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячизвстановленихвищеобставин, суднезнаходитьпідставдля розподілу судових витрат, оскількипривідмовівзадоволенніпозовнихвимог,відповідно до змісту вимог ст.141ЦПК України, судовівитратипокладаютьсянапозивача.

Відповідно до положень частин 4, 5статті 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 26.03.2025 року, дата складання повного судового рішення 31.03.2025 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -31.03.2025 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,14,82,206,223,259,263-265, 268, 280-284, 352,354ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенніпозовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі уповноваженого представника Чайка І.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксагансього, 133-А код ЄДРПОУ 37356833);

Відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Дата складання повного тексту судового рішення 31.03.2025 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца