Ухвала суду № 126268193, 19.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6714/25 1-кс/760/4164/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42024100000000329 від 13.11.2024р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 42024100000000329 від 13.11.2024р., яке відповідає вимогам КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Підозрюваний ОСОБА_6 приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що 24 лютого 2022 року о 5 годині президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.

Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами РФ, що діяли за наказом керівництва РФ та збройних сил РФ, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська РФ вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_10 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, строк дії якого, відповідними Указами Президента, продовжено до 09.05.2025.

Поряд з цим, 16.03.2022, у встановленому законодавством України порядку, набрав чинності Закону України № 2110-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції», відповідно до якого внесено зміни до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131), а саме його положення доповнено статтею 436-2.

Незважаючи на викладене, у громадянина України ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 25.02.2023, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, які вчиняв за допомогою електронно-цифрових пристроїв, що перебували у його володінні.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2018 зареєстровано інтернет-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відео-хостингу "YouTube" за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який нараховує більш ніж 203 тисячі підписників, на якому громадянин України ОСОБА_6 здійснює транслювання своєї інформації та поширення відеозаписів під псевдонімом « ОСОБА_8 ».

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 25.02.2023 ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на розповсюдження матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує може ознайомитися необмежена кількість осіб, перебуваючи у м. Києві, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням під`єднаний до мережі Інтернет технічний пристрій, брав участь у записі відеоматеріалів під псевдонімом « ОСОБА_8 », які у подальшому розміщені на інтернет-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відео-хостингу "YouTube", у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Надалі, 25.02.2023 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на Інтернет-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_11» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », тривалістю 29 хв. 46 сек., що починається словами « ОСОБА_9 , давай начнем так, не только же Путин ожидал за три дня…» та закінчується «…по ходу пьесы придумали новый, в который тоже искренне начинают верить, из серии а если бы мы не напали, то тогда напали бы на нас, в общем выросли б грибы».

Відповідно до висновку експерта № 12332 від 24.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 25.02.2023 розміщений на каналі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» у соціально-орієнтованій мережі «YouTube» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» міститься інформація щодо виправдовування, визнання збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

У зазначеному відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» комунікативний акт «виправдовування» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається через представлення збройної агресії РФ проти України - результатом навмисних завчасних домовленостей Росії та США, метою якого було без супротиву захопити Україну за три дні, а винуватцем початку повномасштабної війни постає чинний президент України ОСОБА_10 та країни, що почали втручатися у конфлікт після нападу РФ на Україну.

Семантичний показник мовленнєвого акту «визнання» реалізований через вираження допустимості здійснення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, що передаються через визнання дій представників РФ можливими/допустимими, такими, які мали відбутися/мають право на існування (логічними), аргументуючи тим, що це був завчасно підготовлений «план» нападу і захоплення України, а діяльність представників України, зокрема президента, особистісно призвела до того, що РФ прийшлося розпочати повномасштабну війну проти України.

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

У подальшому, у період часу з 22.03.2023 по 01.09.2024 громадянин України ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на повторне розповсюдження матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує може ознайомитися необмежена кількість осіб, перебуваючи у м. Києві, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням під`єднаний до мережі Інтернет технічний пристрій, Інтернет-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відео-хостингу "YouTube" (режим доступу: « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), брав участь у записі відеоматеріалів під псевдонімом « ОСОБА_8 », у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та в подальшому розміщував вказані відеозаписи на власному Інтернет-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відео-хостингу "YouTube".

22.03.2023 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на інтернет-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою «КРЕМЛЬ НАГНЕТАЕТ! Запад «снюхался» с « ОСОБА_18! ЗЛОПАМЯТНЫЙ ОСОБА_19! НАСТУПЛЕНИЕ с голыми руками? ОСОБА_21 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тривалістю 36 хв. 01 сек., що починається словами «ОСОБА_20, а Китай, а Китай действительно, ну мы же понимаем да с тобой что они год выжидали, они не поднимали значит носа…» та закінчується «…и чем дальше тем сильнее они заставляют нас идти на невыгодные для нас переговоры».

Відповідно до висновку експерта № 12353 від 20.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 22.03.2024 розміщений на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у соціально-орієнтованій мережі «YouTube» під назвою «КРЕМЛЬ НАГНЕТАЕТ! Запад «снюхался» с «ОСОБА_18! ЗЛОПАМЯТНЫЙ ОСОБА_19! НАСТУПЛЕНИЕ с голыми руками? ОСОБА_21» міститься інформація щодо виправдовування, визнання збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

У зазначеному відеозаписі під назвою «КРЕМЛЬ НАГНЕТАЕТ! Запад «снюхался» с «ОСОБА_18! ЗЛОПАМЯТНЫЙ ОСОБА_19! НАСТУПЛЕНИЕ с голыми руками? ОСОБА_21» комунікативний акт «виправдовування» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається через представлення збройної агресії РФ проти України - завчасними домовленостями та причиною якої є надання згоди та схвалення президента ОСОБА_11 , оскільки, за словами мовців, Росія не напала б на Україну, якщо б не була на це погодження президента США ОСОБА_11 .

Семантичний показник мовленнєвого акту «визнання» реалізований через вираження допустимості здійснення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014, що передаються через визнання рішення президента РФ ОСОБА_12 напасти на Україну допустимим, аргументуючи тим, що війна в Україні це завчасні домовленості між президентом США ОСОБА_13 та президентом РФ ОСОБА_12 .

13.03.2024 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на Інтернет-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », тривалістю 55 хв. 34 сек., що починається словами «Возвращаясь, к вот этой ядерной истории, у вас есть понимание куда вот этот возможный удар будет нанесён и когда при каких условиях …» та закінчується «…ну только вопрос может ли победить енот медведя?».

Відповідно до висновку експерта № 12334 від 24.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 13.03.2024 розміщений на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у соціально-орієнтованій мережі «YouTube» під назвою «ОСОБА_22» міститься інформація щодо виправдовування, визнання збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які її здійснюють.

У зазначеному відеозаписі під назвою «ОСОБА_22» комунікативний «виправдовування» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається через представлення збройної агресії РФ проти України - причино-наслідковим зв`язком, утвореним унаслідок вагомих на те причин та «помилок» України, зокрема повідомляється, що Росія не є агресором, хоч це і визнано на міжнародному рівні, оскільки у РФ були «причини» напасти на Україну. Збройна агресія РФ проти України описується не як агресія, а навпаки, прирівнюється до ситуації, нібито лев/ведмідь (тобто Росія) захищається.

Семантичний показник мовленнєвого акту «визнання» реалізовано через комунікативний акт «схвалення» збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014, що передаються через визнання дій представників РФ допустимими, такими, які мали відбутися/мають право на існування (логічними), аргументуючи тим, що діяльність представників України особистісно призвела до того, що РФ напала на Україну, а РФ не є агресором, оскільки просто себе захищає.

Комунікативний акт «глорифікації» осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, передається через звеличування (глорифікацію) представників РФ та Росії у цілому, на вербальному рівні прямо виражається доброзичливе ставлення та позитивно охарактеризовується.

22.05.2024 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на інтернет-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_12», тривалістю 01 год. 05 хв. 20 сек., що починається словами «Это самое главное, я когда буду подводить итоги по Ватикану объясню про что я читаю…» та закінчується «…по этому когда мне говорят что Ватикан здесь ни при чём он Шёлковый надо спросить, а вот в истории то что было?».

Відповідно до висновку експерта № 12343 від 19.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 13.03.2024 розміщений на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у соціально-орієнтованій мережі «YouTube» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13» міститься інформація щодо виправдовування, визнання збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

У зазначеному відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13» комунікативний акт «виправдовування» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається через представлення збройної агресії РФ проти України --результатом навмисних дій представників України, зокрема зауважується, що антиканонічні дії української сторони, що потенційно загрожували територіальній цілісності Російської Федерації, зокрема такі як співпраця та партнерство з Ватиканом й розкольництво ПЦУ, втягнули Україну у війну і стали причинно-наслідковим зв`язком початку збройної агресії РФ проти України. Мовці виражають допустимість зазначених дії, оскільки таким чином РФ превентивно себе захищає.

Семантичний показник мовленнєвого акту «визнання» реалізований через комунікативний акт «підтримки» збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014, що передаються через визнання дій представників РФ допустимими, такими, які мали відбутися/мають право на існування (логічними), аргументуючи тим, що діяльність представників України особистісно призвела до того, що РФ напала на Україну.

06.06.2024 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на інтернет-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 », тривалістю 47 хв. 21 сек., що починається словами « ОСОБА_14 , я хотел бы начать с главного, наверно, мы подходим к точке возможно точке невозврата, а возможно к точке больших дипломатических переговоров» та закінчується «…Британия считает, что она может снова возродить свою импульскость, черчелизм так называемый, который проповедовал ОСОБА_15 ».

Відповідно до висновку експерта № 12350 від 23.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 06.06.2024 розміщений на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у соціально-орієнтованій мережі «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » міститься інформація щодо виправдовування, визнання збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

У зазначеному відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» комунікативний акт «виправдовування» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається через представлення збройної агресії РФ проти України - завчасними планом Заходу підштовхнути РФ до нападу на Україну.

Семантичний показник мовленнєвого акту «визнання» реалізований через вираження допустимості здійснення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014, що передаються через визнання рішення президента РФ ОСОБА_12 напасти на Україну можливим, аргументуючи тим, що саме представники Заходу своїми діями спричинили рішення РФ розпочати збройну агресію проти України і надалі роблять подібні дії, щоб продовжувати війну, перетворивши її у ядерну.

01.09.2024 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, поширив на інтернет-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на відео-хостингу «YouTube» матеріали відеозапису під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_14» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_15», тривалістю 01 год. 04 хв. 10 сек., що починається словами «Поясняю тебе. Друже, у нас введен, сука, в действие указ о том что у нас война с россией? Знак вопроса… А ну, дай мне ссылку на документ что у нас война с россией, и у нас вобще стан війни. Дай мне ссылку на документ. Есть у тебя? Нету…» та закінчується «…Это называется СВО. Потому что термин СВО впервые ввели Соедененные сука Штаты».

Відповідно до висновку експерта № 12347 від 25.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у відеозаписі який 01.09.2024 розміщений на каналі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_14» міститься інформація щодо заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

У зазначеному відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_14» комунікативний акт «заперечення» збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, передається вербальному рівні шляхом зауваження про те, що в Україні не має війни з Росією, оскільки немає підтверджуючого документа факту існування зазначеної війни, тобто наявне невизнання, спростування факту неспровокованого збройного нападу Російської Федерації на Україну.

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

18.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

21.01.2025 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.03.2025 року, із визначенням розміру застави 3964 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12002992,00 (дванадцять мільйонів дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме до 21.03.2025р. не можливо, у зв`язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати висновки за результатами портретних експертиз, виконання яких доручено експертам УНДІСЕ СБ України; отримати інформацію щодо телефонних з`єднань ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , яка міститься у операторі телекомунікаційного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл»; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.

13.03.2025 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_17 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000329 від 13.11.2024 року до трьох місяців, тобто до 18 квітня 2025 року

Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також підозрюваного ОСОБА_6 , просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або із визначенням розміру застави, яка буде завідомо помірною для підозрюваного.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_6 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.

18.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

21.01.2025 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.03.2025 року, із визначенням розміру застави 3964 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12002992,00 (дванадцять мільйонів дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:

- переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до категорії тяжких злочинів, його роль під час вчинення інкримінованих йому правопорушень, суспільний резонанс вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.

- незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_6 , користуючись своїм авторитетом у суспільстві, з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, зокрема, через засоби масової інформації та інші соціальні мережі, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни ним показань.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали від 21.01.2025р. неможливо, у зв`язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати висновки за результатами портретних експертиз, виконання яких доручено експертам УНДІСЕ СБ України; отримати інформацію щодо телефонних з`єднань ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , яка міститься у операторі телекомунікаційного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл»; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.

13.03.2025 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_17 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000329 від 13.11.2024 року до трьох місяців, тобто до 18 квітня 2025 року

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , його вік, майновий та сімейний стан, стан здоров`я, обставини вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, роль підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04 2025р. включно.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно пункту 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, сімейний стан підозрюваного ОСОБА_6 (одружений) та його майновий стан (працює, фізична особа-підприємець), наявність у нього та його родини значних статків та у власності рухомого та нерухомого майна (автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля марки JEEP COMPASS, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , квартири площею 78,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; квартири площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; квартири площею 40,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ), обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в період дії воєнного стану, слідчий суддя вважає, що застава у встановлених межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним призначити ОСОБА_6 розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у межах 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 478400 грн. (вісім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста гривень), оскільки даний розмір застави не буде завідомо непомірним для нього та буде виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати підозрюваним застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для нього, щоб відбити бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, у разі внесення застави за підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає необхідним покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, утримуватись від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, в тому числі через соціальні мережі та ютуб із свідками, поза межами процесуальний дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, які у подальшому повинні забезпечити його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 квітня 2025р. включно.

Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 18 квітня 2025 року.

Розмір застави визначити у межах 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 478400 грн. (вісім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду,

- утримуватись від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, в тому числі через соціальні мережі та ютуб із свідками, поза межами процесуальний дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 18.04.2025р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1