Рішення № 126267798, 27.03.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025

м.Харків

Справа № 639/7040/23

провадження 2/639/119/25

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3 особа-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання батьківства відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить внести зміни до актового запису про народження, а саме в графі «батько» включити дані про ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 » і видати нове свідоцтво про народження.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з наприкінці 2013 р. познайомився з ОСОБА_5 і з весни 2014 р. вони почали спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, позивач забирав сина та породілля з пологового будинку, але через свару ОСОБА_5 зареєструвала народження дитини самостійно. Стверджує, що постійно приймає участь у вихованні дитини, проживає разом з ним, піклується про нього. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати сина померла. Оскільки позивач не був зареєстрований органами РАЦС батьком дитини, опікунство було оформлено на дочку ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .Проте, з початком війни, ОСОБА_6 зі своїми дітьми виїхала за кордон та залишила ОСОБА_3 на позивача та свою бабусю. У травні 2024 р., дитина тимчасово влаштували в сім`ю ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 направила до суду клопотання про проведення судового засідання без її участі ( а.с. 33).

Ухвалою Жовтневого районного суду від 09 січня 2024 року задоволено клопотання позивача та призначена по справі судова молекулярно-генетична експертиза для встановлення батьківства, провадження у справі зупинено ( а.с. 39-41).

22.03.2024 Харківським науково-дослідним експертно-криминалістичним центром повідомлено про неможливість проведення експертизи, оскільки ОСОБА_2 або інша особа, яка представляє інтереси малолітнього ОСОБА_3 , двічі не з`явилася.Для відбору порівняльних зразків з`явився позивач і малолітній ОСОБА_3 , 2014 р. народження.У зв`язку із зазначеними обставинами, ухвалою суду від 03.04.2024 поновлено провадження у справі ( а.с. 57-59).

Приймаючи до уваги, щоОСОБА_2 залишила малолітнього ОСОБА_3 та виїхала зі своїми дітьми за межі України, у зв`язку з чим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.04.2024 № 148 відповідача звільнено від виконання обов`язків опікуна та опіка ОСОБА_3 припинена, а Наказом служби у справах дітей Новобаварського району від 07.05.2024 дитина тимчасово влаштована в сім`ю позивача ОСОБА_1 строком на шість місяців, Ухвалою Жовтневого районного суду від 18.06.2024, за клопотанням представника позивача, заміненоненалежного відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ( а.с. 81-82).

Ухвалою Жовтневого районного суду від 22 лпня 2024 призначена по справі судова молекулярно-генетична експертиза для встановлення батьківства, провадження у справі зупинено та після надходження висновку експерта-поновлено( а.с.92-94, 118).

Представник відповідача-Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради проти позову про визнання батьківства не заперечував та пояснив, що було отримано повідомлення з місця навчання ОСОБА_3 -Харківської гімназії № 65 про смерть матері учня.Із телефонної розмови с позивачем з`ясувалось, що він є біологічним батьком дитини та повідомив про намір встановлювати батьківство через суд. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради дитині надано статусу дитини-сироти та 21.12.2021 встановлена опіка над малолітнім, опікуном призначена ОСОБА_2 . В подальшому, рішенням виконавчого комітету від 02.04.2024 опікуна звільнено від виконання своїх обов`язків через неналежне виконання та припинена опіка. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , служба у справах дітей прийняла рішення про тимчасове влаштування малолітнього до його сім`ї.

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 09 липня 2014р. Зі змісту вказаного свідоцтва про народження вбачається, що в графі батько зазначено ОСОБА_7 , в графі мати - ОСОБА_5 . Рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.05.2021 № 334, 21.12.2021 № 1022 підтверджено, що відомості про батька зазначені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( а.с. 10,14-15).

ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_2 , 2001 р. народження зареєстровані та проживали в кв. АДРЕСА_1 ( а.с. 12,25).

ІНФОРМАЦІЯ_2, після важкої хвороби, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 11).

Як вбачається з інформації Харківської гімназії № 65 Харківської міської ради від 19.04.2021 № 09-17/200, до Служби у справах дітей по Новобаварському району м.Харква, директора Центру соціальних служб, учень ОСОБА_3 мешкав з матір`ю, її цивільним чоловіком ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_8 19.04.2021 стало відомо, що матір дитини, яка мала статус «Мати одиначки», померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .З телефонної розмови з ОСОБА_1 з`ясувалось, що він є біологічним батьком дитини і буде встановлювати батьківство.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.05.2021 № 334 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надано статус дитини-сироти. 21.12.2021 рішенням Харківської міської ради № 1022 ОСОБА_3 встановлена опіка та призначена опікуном ОСОБА_2 ( а.с. 14-15).

Як пояснив позивач, він з з 1998 р. проживає в м.Харкові, переїхав з м. Попасна Луганської області. З 2014 року почав проживати з ОСОБА_5 однією сім`ю без реєстрації шлюбу в кв. АДРЕСА_1 . Через нетривалу сварку, після народження сина, деякий час мешкали окремо, але знову зійшлися і разом прожили до смерті дружини у 2021 році. Він завжди визнавав себе батьком дитини, виховував його, утримував, матір дружини зареєструвала його в квартирі,що їй належить, надавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2023 № 6331-5002692476 ( а.с. 9) .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 -бабуся дитини підтвердила, що на протязі 10 років ОСОБА_1 проживав з нею, її дочкою ОСОБА_5 , їх сином ОСОБА_5 , онукою ОСОБА_2 однією сім`єю, постійно працював, забезпечував їх, виховував дітей.Продовжує виконувати свої батьківські обов`язки і після смерті ОСОБА_5 . Онука ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу пішла до чоловіка, народила двоїх дітей і була опікуном брата, але потім з сім`єю виїхала за кордон у 2024 р., а малолітнього брата залишила на батька ОСОБА_1 та бабусю.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.04.2024 № 148 ОСОБА_2 звільнено від виконання обов`язків опікуна малолітнього ОСОБА_3 , у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків. За зверненням ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_3 , наказом ССД по Новобаварському району від 07.03.2024 № 10 тимчасово влаштовано у його сім`ю до прийняття рішення про влаштування дитини, строком на шість місяців ( а.с. 75-78).

Відповідачем повторно було проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 04.03.2025 та установлено, що трикімнатна квартира зі всіма зручностями, в наявності необхідні меблі, побутова техніка, санітарно-гігієничні умови задовільні. Дитина займає окрему кімнату, де є ліжко, комод для речей, шафа, письмовий стіл, мається ноутбук, телефон, доступ до інтернету, забезпечена одягом, взуттям, шкільним приладдям.Стосунки в сім`ї доброзичливі. Для дитини є умови для проживання, навчання, всебічного розвитку.

За змістом ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Положеннями ст.135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Звертаючись до суду з позовом про визнання батьківства, ОСОБА_1 просив призначити судову генетичну експертизу.

Для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, ухвалою суду призначена від 22.07.2024 призначена судова молекулярно-генетична експертиза.

Висновком експерта № СЕ-19/121-24/22848-БД від 02.10.2024 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічна спорідненість.Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,9991%. ОСОБА_1 може бути біологічним батьком малолітнього ОСОБА_9 при ймовірності даної події не менше ніж 99, 9991% ( а.с. 105-112).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 613/96/21 (провадження № 61-11529св22).

Оцінивши зібрані у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

В ст. 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Аналогічні положення містять і Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.

Зокрема, відповідно до п. 2.13.1 зазначених Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в тому числі і рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно п. 2.16.4 Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З урахуванням того, що батьківство ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3 підтверджено в ході судового розгляду, а також тих обставин, що позивач має можливість забезпечити його матеріально, виховувати, цікавиться його подальшою долею, суд вважає, що задоволення позову максимально відповідає інтересам малолітнього , у зв`язку з чим необхідно внести зміни в актовому записі про його народження.

За положеннями статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами 3, 5 статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

Врахувавши, що батько дитини проживає спільно з дитиною тривалий час, виконує свої обов`язки щодо сина, матір дитини померла, зміна прізвища буде відповідати інтересам малолітнього, сприятиме психологічному та гармонійному розвитку.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який народився в м.Харкові, громадянина України.

Внести зміни до актового запису № 479 від 09 липня 2014 р., складеного Жовтневим відділом державної реєс рації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управлення юстиції про народження дитини ОСОБА_3 та вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області,Україна.Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_10 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , прож.ВПО АДРЕСА_3 );

Відповідач- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ( ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул. Чернишевська, 55).

Повне судове рішення складено 01.04.2025.

СУДДЯ -