Рішення № 126265372, 31.03.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/969/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 24.02.2025 ВП №77110258; зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваною постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №77110258, оскільки повного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а не відбулось. Вказує на те, що державний виконавець не перевірив правильність нарахування боржником суми індексації-різниці грошового забезпечення позивача за період з 01.03.1018 по 13.03.2023. У зв`язку з чим, позивач вважає, що оскаржувана постанови винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без застосування для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця січень 2008 року та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.03.2023 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.03.2023 включно відповідно до абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

З матеріалів справи слідує, що 18.09.2024 Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а виплатила позивачу кошти в сумі 130420,48 грн.

10.09.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) з метою з`ясування інформації, зокрема, чи складався НОМЕР_2 прикордонним загоном розрахунок, на підставі якого 18.09.2024 проведено виплату ОСОБА_1 у загальній сумі 130420,48 грн на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) листом від 28.09.2024 надав розрахунок індексації-різниці від 24.09.2024 №578 відповідно до якого НОМЕР_2 прикордонним загоном нараховано ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.03.2024 включно відповідно до приписів абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078 у розмірі 1317,18 грн на загальну суму 78389,42 грн.

14.10.2024 представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) подано заяву в інтересах ОСОБА_1 , в якій він просив переглянути проведені розрахунки індексації грошового забезпечення, виконавши рішення суду у повному обсязі з урахуванням висновків, сформованих судом у рішенні від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а та у разі задоволення даного звернення провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 13.04.2023 включно із наданням копій відповідних розрахунків у відповідь на дане звернення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) листом від 07.11.2024 №10/22744-24-Вих відмовив у здійсненні перерахунку індексації-різниці грошового забезпечення на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 в справі № 600/4596/23-а, з огляду на дискреційні повноваження відповідача.

З матеріалів справи слідує, що 27.11.2024 Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №600/4596/23-а щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.03.2023 включно відповідно до абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) не в повному обсязі виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а, позивач звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення у справі №600/4596/23-а на підставі виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 27.11.2024.

Судом також встановлено, що 07.02.2025 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №77110258 з виконання виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративний судом 27.11.2024, в адміністративній справі №600/4596/23-а.

18.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з листом №10/3478-25-вих «Щодо закінчення ВП №77110258» в якому вказав, що виконавчий лист №600/4596/23-а від 27.11.2024 було видано на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а, яке фактично було виконано в добровільному порядку. На підтвердження надано платіжну інструкцію №4176 від 17.09.2024, довідку-розрахунок індексації №102 від 17.02.2025 та розрахунок індексації-різниці №103 від 17.02.2025.

24.02.2025 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №77110258, у зв`язку з тим, що боржником надано докази про перерахунок та виплату грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 .

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1, 10 та 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З аналізу вказаних норм законодавства слід прийти до висновку, що після отримання держаним виконавцем інформації про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на нього покладений обов`язок щодо перевірки виконання боржниками рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону та вжиття усіх передбачених Законом заходів в межах встановлених повноважень.

Як було встановлено судом, позивач оскаржує постанову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.02.2025 ВП №77110258, яка, на його думку, винесена передчасно, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) не виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а в повному обсязі.

Разом з тим, з мотивувальної частини рішення суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а слідує, що суд прийшов до наступних висновків:

«…4.49. Попри це, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3,4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

4.50. Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 8477,04 грн. (без урахування разових виплат: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань 760,00 грн.), водночас грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 8550,08 грн. Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 73,04 грн.

4.51. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

4.42. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

4.43. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

4.44. Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку № 1078 до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.».

Таким чином, у мотивувальній частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а зазначено механізм проведення розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення позивача. Тобто, Військова частина НОМЕР_1 відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 повинна розрахувати суму належної ОСОБА_1 індексації у березні 2018 розрахувавши як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн 73,04 грн = 4390,11 грн.

Проте, як слідує із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) листом від 18.02.2025№10/3478-25-вих «Щодо закінчення ВП №77110258» надав на підтвердження повного виконання судового рішення начальнику Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції платіжну інструкцію №4176 від 17.09.2024, довідку-розрахунок індексації №102 від 17.02.2025 та розрахунок індексації-різниці №103 від 17.02.2025.

Крім того, у вказаному листі Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що дохід позивача у березні 2018 року не перевищив можливу індексацію грошових доходів порівняно із лютим 2018 року, з огляду на що позивач набув право на виплату індексації-різниці у розмірі 1317,18 грн.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 розрахувала позивачу виплату індексації-різниці у розмірі 1317,18 грн, замість 4390,11 грн, як передбачено рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а.

Оскільки Військова частина НОМЕР_1 не здійснила позивачу розрахунок та виплату індексації-різниці у належному розмірі, то рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а не може вважатись виконаними в повному обсязі.

У справі №826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі 457/359/21.

На підставі частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання в межах своїх повноважень. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що відповідач формально підійшов до виконання обов`язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання рішення боржником в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі.

Оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником судового від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а не є повним та об`єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження №77110258.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для перевірки виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №600/4596/23-а у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа від 27.11.2024 у повному обсязі.

Згідно частин першої статті 41 Закону №1404-VІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.02.2025 ВП №77110258 та зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження ВП №77110258.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність дій та законність прийнятої постанови від 24.02.2025 у виконавчому провадженні ВП№77110258 про закінчення виконавчого провадження. Водночас, доводи позивача, зазначені у позові, знайшли підтвердження протиправності даної постанови.

З вказаних підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 287 КАС України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.02.2025, що винесена у виконавчому провадженні ВП №77110258 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов`язати Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження №77110258.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Дергача Леоніда, 25, 27, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 41659896).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна