Рішення № 126264487, 26.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року № 826/11063/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Крамної А.М.,

представника позивача Кондратенка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійського підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійське підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної службі у місті Києві податкове повідомлення- рішення від 09 липня 2018 року № 0005554208 на суму штрафних санкцій 510,00 гривень та податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2018 року № 0005544208, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 130000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень нуль копійок), нараховано штраф 32500,00 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок), загалом на суму 162 500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №826/11063/18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійське підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" до Головного управління ДФС у м. Києві про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійське підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" до Головного управління ДФС у м. Києві про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на правонаступника Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

В судове засідання представник позивача прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ СП "СОЛОМІЯ", за результатами якої було складено акт перевірки від 25.06.2018 №440/26-15-14-01-02/25586053.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

- пп.14.1.11, пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), П(С)БО 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 за № 290 та п.5, п.6, п.7, п.11 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 за № 318, п.1, п.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток, що підлягає до сплати в загальній сумі 85540 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 7625 грн., за 2017 рік у сумі 77915 гривень;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 7060 грн., в тому числі за лютий 2018 року в сумі 7060 гривень;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), на адресу контрагентів - покупців, зареєстровано податкові накладні з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

- ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ «СОЛОМІЯ» валютної виручки в сумі 2 730,00 дол. США (еквів. 59528,74 грн.) за контрактом від 20.04.15 №20/04/15 з компанією "Premier Natural Teas (Pvt) Ltd" (Шрі-Ланка);

- п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163; п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164; п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167; п.п. «а» п. 176.2 ст. 176;

- п.п. «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 130 000,00 грн. ( в т.ч. в липні 2017 у сумі 130 000,00 грн.);

- п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.п.«б» п.176.2 ст.176, ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом № 4 Мінфіну України від 13.01.2015. подання не в повному обсязі податкового розрахунку ф. 1 ДФ за 3 квартал 2017.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення- рішення від 09 липня 2018 року № 0005554208 на суму штрафних санкцій 510,00 гривень та податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2018 року № 0005544208, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 130000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень нуль копійок), нараховано штраф 32500,00 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок), загалом на суму 162 500,00 гривень.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення у справі винесено за результатом аналізу господарських правовідносин між фізичною особою, резидентом України, ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземною інвестицією «СОЛОМІЯ».

Так, 22 грудня 2016 року між фізичною особою, резидентом України, ОСОБА_1 (Власник) та товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземною інвестицією «СОЛОМІЯ» (Правонаступник) було укладено договір про передачу виключних майнових прав на знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 903046.

За вказаним договором позивач придбав у фізичної особи, резидента України, ОСОБА_1 знак на товари і послуги «Аскольд» за міжнародною реєстрацією № 903046.

До об`єкту права інтелектуальної власності, згідно статті 420 Цивільного кодексу України належить торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно статті 493 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 427 Цивільного кодексу України умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до статті 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Так, власник торговельної марки, фізична особа, резидент України, ОСОБА_1 реалізував своє право власника шляхом відчуження за укладеним з позивачем договором виключних майнових прав на торговельну марку.

Згідно пункту 1.5. договору після підписання договору та внесення відомостей до міжнародного реєстру ВОІВ, власність на виключні майнові права на зазначену міжнародну реєстрацію набуває товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземною інвестицією «СОЛОМІЯ».

При цьому, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.495 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, за укладеним договором позивач придбав торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію - є об`єктом права інтелектуальної власності.

Податковий орган, посилаючись на пп.164.2.3 п.164.2 ст.164 та пп. 167.5.1. п. 167.5 ст.167 ПК України прийшов до висновку, що при оподаткуванні доходів, нарахованих (виплачених) ОСОБА_1 за вищевказаною операцією слід застосовувати ставку податку на доходи фізичних осіб, яка становить 18% - для пасивних доходів.

Відповідно до пп. 167.5.1. п. 167.5ст.167 Податкового кодексу України ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 цього пункту.

Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп.164.2.3 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи від продажу об`єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об`єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.

Так, дохід, отриманий ОСОБА_1 за вищевказаною операцією, є доходом із джерелом походження з України.

Відповідно до п. 23.1 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Згідно з п.п. 14.1.268 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що пасивні доходи для цілей розділу IV цього Кодексу - доходи, отримані у вигляді:

процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);

процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв`язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов`язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

роялті;

дивідендів;

страхових виплат і відшкодувань.

Таким чином, відповідно пп. 14.1.268 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до переліку пасивних доходів не входять доходи від продажу майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Отже, висновки про застосовування до вказаного доходу фізичної особи ставки оподаткування пасивних доходів у розмірі 18% безпідставні.

Відповідно до пп.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі зокрема отримані: за передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об`єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України;

Таким чином, твердження контролюючого органу, що дохід ОСОБА_1 від продажу майнових прав інтелектуальної власності (торгівельної марки) відноситься до пасивних доходів (роялті) та підлягають оподаткуванню за ставкою 18%, є необгрунтованими.

З огляду на те, що продаж торгової марки за укладеним між позивачем та ОСОБА_1 договором передбачала передачу всіх прав інтелектуальної власності на торгову марку (у тому числі права володіння, розпорядження, використання, включаючи право на продаж: або відчуження у іншій спосіб), а не права використання, дохід, отриманий ОСОБА_1 від вказаної операції, не є роялті згідно з пп. 14.1.225 ПКУ та не відноситься до пасивних доходів, і не підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

Крім того, відповідальність застосована до позивача у вигляді штрафу за неврахування у звітності про суми доходів, нарахований (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма 1-ДФ) донарахованого зобов`язання у сумі 130 000,00 грн., є наслідком помилкового застосування законодавства податковим органом при розрахунку вищевказаного зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення- рішення від 09 липня 2018 року № 0005554208 та податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2018 року № 0005544208 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійського підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" (код ЄДРПОУ 25586053, вул. Берковецька, буд.6А, м. Київ, 04216) до Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної службі у місті Києві податкове повідомлення- рішення від 09 липня 2018 року № 0005554208 на суму штрафних санкцій 510,00 гривень та податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2018 року № 0005544208, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 130000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень нуль копійок), нараховано штраф 32500,00 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок), загалом на суму 162 500,00 гривень.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Англійське підприємства з іноземними інвестиціями "Соломія" (код ЄДРПОУ 25586053, вул. Берковецька, буд.6А, м. Київ, 04216) сплачений судовий збір в сумі 2445 (дві тисячі чотириста сорок п`ять) грн. 15 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 31.03.2025 року