Ухвала суду № 126264214, 31.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

31 березня 2025 року № 520/6963/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов`язаному ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 04.03.2025 № 75) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Представником позивача разом із позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період щодо ОСОБА_1 , до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Предметом позову є оскарження дій комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 (протоколу від 04.03. 2025р. №75) щодо розгляду відмови ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причиною відмови є відсутність довідки про здобування освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Заяву про забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що в Єдиному державному реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів та в додатку Резер+ містяться відомості щодо порушення позивачем військового обліку у зв`язку із неотриманням повістки, що свідчить про вжиття територіальним центром комплектування та соціальної підтримки активних дій, щодо мобілізації ОСОБА_1 , а отже вказане є свідченням наміру відповідача мобілізувати позивача до вирішення справи по суті, що унеможливить виконання рішення суду, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду. Дії з унеможливлення вчиняти будь-які дії, пов`язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період щодо позивача можуть належним чином забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі його задоволення, в інакшому випадку виникне ситуація не лише утруднення його виконання, а фактичної неможливості виконання судового рішення та одночасно порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому полягатимуть дії, спрямовані на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво вплинути на подальше виконання судового рішення та одночасно сприятиме порушенню прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з довідкою №WNS/STUD/7242/2024/2025 від 28.01.2025 Академії ВСБ, Республіка Польща, наявною в матеріалах справи, позивач навчається на денній формі навчання. Період отримання освіти з 10.01.2024 до 30.09.2027.

Позивачем та/або його представником до суду не надано переконливих доказів наявності ризиків заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, зокрема, щодо вчинення співробітниками відповідача активних дій на реалізацію наміру мобілізувати ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що надаючи оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про забезпечення позову, слід дійти висновку про те, що остання не містить в собі належних та достатніх доводів та доказів, що давали б можливість дійти, станом на час вирішення питання про відкриття провадження обґрунтованого висновку про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.