Ухвала суду № 12626374, 29.11.2010, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2-1836/2010

У Х В А Л А

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

про повернення позовної заяви

29 листопада 2010 року смт. Приазовське

Суддя Приазовського районного суду Запорізької області Пантилус О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк (ЗАТ КБ) “ПриватБанк” про визнання недійсними кредитного договору та договору застави;

В С Т А Н О В И Л А:

24 листопада 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними: кредитний договір № 14.12991 від 31 серпня 2007 року, договір застави б/н від 31 серпня 2007 року, укладені між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк”.

В поданій заяві позивач зазначив, що відповідач знаходиться в м. Дніпропетровську, а Мелітопольське відділення філії ЗРУ “ПриватБанк” в м. Мелітополі Запорізької області.

Оскаржувані позивачем договори укладені “ПриватБанком”, місцем знаходження якого, згідно розділу 9 кредитної угоди “Реквізити сторін” та розділу “Юридичні адреси та реквізити сторін” договору застави, є — м. Дніпропетровськ.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.109 ЦПК України по зови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходження.

Позивач мотивує пред'явлення позову саме до Приазовського районного суду тим, що позовна заява містить вимоги аргументовані положеннями Закону України “Про захист прав споживачів” та тому вона відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України має право пред'явити позов за місцем проживання споживача.

Але, таке твердження є хибним, бо не відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Отже, з урахуванням викладеного застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Приймаючи до уваги, що предметом і підставою визнання договорів недійсними позивач зазначила ст. 227 ЦК України — вчинення правочину без відповідного дозволу (ліцензії), що не є предметом регулювання Закону України “Про захист прав споживачів” та місцем знаходження відповідача є м. Дніпропетровськ, суд дійшов висновку, що вказана справа не підсудна Приазовському районному суду Запорізької області та позовна заява підлягає поверненню відповідно до вимог п. 4 ч.3 ст.121 ЦПК України.

Позов із зазначеними вимогами слід пред'являти за місцем знаходження відповідача.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України підлягають поверненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 37 гривень.

Керуючись ст. ст. 83, 109, 110, п. 4 ч. 3 ст. 121, 208-210, ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання недійсними кредитного договору та договору застави, повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду за місцем знаходження відповідача.

Повернути ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 (тридцять сім) гривень, сплачені за квитанцією № 009Р48906 від 24 листопада 2010 року з розрахункового рахунку № 31218259700250, МФО 813015, код отримувача 34676995 ГУДКУ в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Пантилус