Ухвала суду № 126259535, 31.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

31 березня 2025 р. Справа № 640/4016/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сала Павла Ігоровича (суддя-доповідач), Маслоід Олени Степанівни та Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

18.02.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови № 9-ДП-Е від 27.01.2021 про застосування санкції за правопорушення на ринках капіталу у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15.12.2022.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вищенаведених законодавчих приписів відповідна адміністративна справа передана для розгляду та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.

Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю Сала П.І.

Ухвалою зазначеного судді від 07.03.2025 адміністративну справу № 640/4016/21 прийнято до свого провадження. При цьому вирішено не змінювати форму адміністративного судочинства для розгляду справи, обрану Окружним адміністративним судом міста Києва під час відкриття провадження у справі ухвалою від 01.03.2021 (спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження)).

17.03.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про його вступ у справу третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 27.03.2025 вказану заяву задоволено.

Крім того, ухвалою суду від 27.03.2025 на підставі положень частини першої статті 33 КАС України подальший розгляд справи вирішено здійснювати колегією у складі трьох суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.03.2025 визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи: Сало П.І. (суддя-доповідач), Маслоід О.С., Чернюк А.Ю.

25.03.2025 відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтоване тим, що дана адміністративна справа є складною не лише тому, що в силу приписів частини першої статті 33 КАС України повинна розглядатися у колегіальному складі суддів, але й з огляду на значний обсяг доказів, які підлягають дослідженню, необхідність з`ясування всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні з урахуванням позицій сторін, а також характер правовідносин між сторонами. Водночас, на думку відповідача, спрощене позовне провадження унеможливлює реалізацію Комісією своїх процесуальних прав у повному обсязі, зокрема права на представлення доказів, участь у судових засіданнях, надання пояснень, клопотань та заперечень. Також відповідач просить врахувати, що справа не підпадає під ознаки справ незначної складності, визначені статтею 263 КАС України, але виходячи з критеріїв, установлених частиною третьою статті 257 КАС України, її розгляд доцільно здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

При цьому частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб ? п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців ? сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, предмет спору цієї справи не містить ознак, які б дозволяли віднести справу до тих, що повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а відтак свідчили б про неможливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас сам факт віднесення законодавцем цієї справи до тих, які повинні вирішуватися колегіально, не означає, що справа автоматично вважається складною та за цією ознакою повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд в ухвалі від 10.02.2025 у справі № 560/9615/24 зробив такі висновки (дослівно):

"Скаржник зазначає, що оскільки справа має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів, є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.

Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність (…) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не залежно від виду провадження ? загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України)".

Таким чином, оскільки процесуальний закон не містить заборони щодо колегіального розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, за винятком справ, вичерпний перелік яких наведено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України, і дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Також, на думку колегії суддів, немає підстав для прийняття рішення про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження з урахуванням критеріїв, установлених частиною третьою статті 257 КАС України, а протилежні доводи відповідача щодо цього суд вважає незмістовними і перебільшеними.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що за своєю правовою природою оскаржуване рішення має майновий характер і його безпосереднім наслідком є накладення на позивача (суб`єкта господарювання) штраф у розмірі 8500,00 грн.

За нормами, передбаченими частиною шостою статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб ? ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців ? тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 6).

Наведене додатково підтверджує відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про застосовність для обрання форми адміністративного судочинства з метою її розгляду правила, установленого частиною першою статті 257 КАС України.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частинами першою, третьою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.

Відтак розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не порушує законних прав сторони, тоді як можливість реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, як-от права брати участь в судовому засіданні, надавати суду усні пояснення, задавати питання іншим учасникам справи тощо, закон пов`язує з видом судового процесу для розгляду конкретної справи, тобто зазначені права не можна вважати абсолютними.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСало Павло Ігорович

СуддіМаслоід Олена Степанівна

Чернюк Алла Юріївна