Ухвала суду № 126258724, 31.03.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

УХВАЛА

"31" березня 2025 р. Справа № 924/1174/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши заяву судді Господарського суду Хмельницької області Яроцького А.М. про самовідвід від перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі:

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування змін до відомостей про ЖБК "Подільський край"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 (набрало законної сили) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування змін до відомостей про ЖБК "Подільський край".

09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представниці позивача про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 за нововиявленими обставинами з доданими документами.

Ухвалою суду від 20.01.2025 №924/1174/23 у задоволенні заяви представниці позивача про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 залишено в силі.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 №924/1174/23 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2025р. у справі №924/1174/23 скасовано. Справу №924/1174/23 направлено до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.

28.03.2025 матеріали справи №924/1174/23 повернулись до Господарського суду Хмельницької області із супровідним листом від 26.03.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2025 вказану справу передано для розгляду судді Яроцькому А.М. Підставою для передачі зазначено п. 4.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до п. 4.3.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області, повторний автоматизований розподіл судових справ не здійснюється, в тому числі у разі скасування судом апеляційної або касаційної інстанції усіх інших судових рішень у справі, окрім, зазначених у п. п. 4.2.1, 4.2.2.

Суддя Яроцький А.М., з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи №924/1174/23, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Згідно з ч.ч. 1, 8, 9 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року в "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 у справі "Бочан проти України", має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року).

Тобто суд повинен бути, по-перше, суб`єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об`єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Із наведеного слідує, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

Вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

У провадженні судді Яроцького А.М. перебувала справа №924/1174/23 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування змін до відомостей про ЖБК "Подільський край".

Ухвалою суду від 20.01.2025 №924/1174/23 у задоволенні заяви представниці позивача про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 залишено в силі.

Разом з тим, постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, зокрема, скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2025р. у справі №924/1174/23. Справу №924/1174/23 направлено до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду. Згідно зі змістом постанови, при здійсненні розгляду заяви суд першої інстанції, виходячи з положень ст. 320, 325 ГПК України, мав вирішити наступні питання: чи є обставини, зазначені заявником, нововиявленими стосовно справи, яку необхідно переглянути; якщо обставини є нововиявленими, задовольнити заяву про перегляд рішення; здійснити перегляд рішення і постановити нове рішення, надавши оцінку підставам позову з урахуванням нововиявлених обставин, і зробити висновки щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2025р. у справі №924/1174/23 прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції вдався до оцінки обставин у справі, то за результатами розгляду, мало бути прийнято нове рішення по суті позовних вимог, що вбачається із вимог ст. 325 ГПК України.

Хоча наведені вище обставини, а також скасування ухвали про відмову у задоволенні заяви представниці позивача про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 за нововиявленими обставинами, не можуть бути підставою для висновку щодо наявної упередженості чи заінтересованості суду, однак, беручи до уваги вищенаведені норми міжнародного права та Господарського процесуального кодексу України, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру, насамперед, у сторін процесу, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суду при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості або необ`єктивності суду, дотримання права на розгляд справи "судом, установленим законом", забезпечення довіри до судової влади України, виникнення у справі інших обставин, що теоретично могли б викликати у сторін сумнів у прийнятті судом такого рішення, з урахуванням обставини, що суд (суддя Яроцький А.М.) під час попереднього розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вже здійснив оцінку обставин справи та здійснив перегляд рішення, надавши оцінку підставам позову з урахуванням нововиявлених обставин та зробив відповідні висновки, однак за висновками суду апеляційної інстанції прийняв процесуальне рішення не того виду (ухвалу, а не нове рішення), суд дійшов висновку, що заявлений у справі №924/1174/23 самовідвід судді Яроцького А.М. на підставі п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України підлягає задоволенню, а справа №924/1174/23 передачі для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Яроцького А.М. від розгляду справи №924/1174/23 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування змін до відомостей про ЖБК "Подільський край" задовольнити.

Справу №924/1174/23 передати уповноваженому працівнику Господарського суду Хмельницької області для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.03.2025 та оскарженню не підлягає.

Ухвалу надіслати сторонам та їх представникам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

Суддя А.М. Яроцький