Рішення № 126258177, 20.03.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4986/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засіданні Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314)

в інтересах держави в особі:

1) Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 26347681),

2) Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 44732846)

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16; код ЄДРПОУ 36671941)

про припинення земельного сервітуту, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості;

представники учасників справи:

від прокуратури Волкова Н.М.,

від позивача-1 Табакар В.С. (в режимі відеоконференції),

від позивача-2 Гостєв А.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок», в якому просить:

1) припинити дію земельного сервітуту, згідно Договору № 012019009 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105, укладеного 16.08.2019 між Херсонською міською радою та обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок», зареєстрованого 20.09.2019 за №33363427;

2) зобов`язати обслуговуючий кооператив «Комунальний ринок» повернути Херсонській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105, площею 0,0331 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н;

3) стягнути з обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» на користь Херсонської міської ради заборгованість за Договором № 012019009 від 16.08.2019 у сумі 36 053,40 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на виявлення порушень земельного та містобудівного законодавства при передачі земельних ділянок, розташованих на Привокзальній площі в місті Херсоні, у користування відповідачу за договором про встановлення особистого земельного сервітуту, а саме: невиконання умов сервітуту щодо здійснення оплати за його встановлення та недотримання обмежень при користуванні земельною ділянкою, на якій розміщені інженерні комунікації.

Ухвалою від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: повного найменування позивача-1; правильного поштового індексу позивачів; ціни позову.

21.11.2024 прокурор подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4986/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 26.12.2024 відкладено підготовче судове засідання на 22.01.2025.

15.01.2025 до суду надійшла заява прокурора з додатковими поясненнями по справі щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнтів індексації.

Протокольною ухвалою від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025.

В подальшому у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.03.2025 та 20.03.2025.

03.03.2025 від позивача-1 надійшли додаткові пояснення по справі щодо розрахунку спірної заборгованості.

05.03.2025 надійшли додаткові письмові пояснення прокурора щодо обраного способу захисту.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2025, прокурор та представники позивача-1, -2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду за адресою реєстрації відповідача 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16.

Однак, судова кореспонденція поверталася до суду з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.

20.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

Як зазначає прокурор, представництво інтересів Херсонської територіальної громади обумовлено необхідністю захисту інтересів держави під час використання земельних ділянок комунальної власності, які передано в користування, а також у зв`язку із невжиттям уповноваженим суб`єктом заходів до усунення порушених інтересів. Внаслідок набуття відповідачем права користування спірною земельною ділянкою без внесення плати за користування нею та з порушення умов користування сервітутом порушено принцип справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників. Суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження територіальної громади такого суспільного активу як земля, з метою забезпечення рівних, конкурентних можливостей всіх суб`єктів реалізувати право на отримання у користування спірної земельної ділянки, переважає приватний інтерес обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок», що полягає у використанні безоплатно, систематично не вносячи плату за користування земельною ділянкою. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду. У зв`язку з порушення власником сервітуту умов користування сервітутом за Договором про встановлення особистого земельного сервітуту № 012019009 від 16.08.2019, бюджет Херсонської міської ради понад 2 роки недоотримує кошти, чим завдано суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності територіальної громади. Обслуговуючий кооператив «Комунальний ринок» систематично не вносячи плату за землю, створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, створює перешкоди у реалізації програм розвитку та відновлення територіальної громади, оскільки плата за землю є основним джерелом формування доходу місцевого бюджету, чим в свою чергу, суттєво порушуються інтереси держави. Також розміщення споруди торгівельного призначення (МАФу) на земельній ділянці з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2105 унеможливлює під`їзд, встановлення і маневрування спеціально пожежно рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей, обмежує також можливість проведення ремонту теплових мереж та здатне унеможливити оперативну (термінову) ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону. Розпорядником земель комунальної форми власності Херсонською міською радою не виконуються покладені на неї законодавством повноваження щодо права вимагати припинення дії сервітуту, встановленого згідно Договору внаслідок систематичного невиконання їх умов та повернення земель державі.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Органами, уповноваженими державою здійснювати розпорядження землями державної та комунальної власності, як об`єктами права власності Українського народу, є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної Земельним кодексом України.

Прокурор листом від 09.10.2024 № 55-8322Вих-24 звертався до Херсонської міської ради (Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району) щодо надання інформації про вжиті заходи щодо зменшення заборгованості за Договором №012019009 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2105, та щодо вжиття заходів претензійно-позовного характеру з метою припинення Договору №012019009 та стягнення заборгованості.

Херсонська міська військова адміністрація листом від 14.10.2024 № 8-6794-11/26 повідомила про те, що припинення договору на встановлення земельного сервітуту, укладеного з обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок», не ініційовано, та що підготовка позовів до суду з цього приводу не здійснювалась.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено обов`язок представляти інтереси держави у суді, у випадках передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3-5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Необхідність, у даному випадку, у захисті та відновленні порушеного державного інтересу на раціональне та платне використання землі саме прокурором, обумовлено встановленням прокурором порушень економічних інтересів держави та не здійснення уповноваженим органом, а саме Херсонською міською радою та Херсонською міською військовою адміністрацією, захисту цих інтересів.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Про порушення інтересів держави внаслідок систематичної несплати обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок» плати за Сервітут, Херсонській міській раді відомо ще з 2022 року внаслідок неотримання плати та ненадходження її до місцевого бюджету. Крім того, про наявне порушення повідомлено листом Херсонської окружної прокуратури від 09.10.2024 № 55-8322Вих-24. Проте, з часу початку триваючого порушення з боку відповідача та отримання цього листа заходи щодо захисту інтересів держави Херсонською міською радою, як стороною Договору та уповноваженим державним органом, тривалий час не вживаються. Питання про припинення у зв`язку із цим договору в судовому порядку не ініційовано.

Разом з тим, прокурор звертає увагу, що до теперішнього часу Херсонською міською радою Херсонської області, як власником майна, та Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області, утвореною Указом Президента України №658/2022 від 19.09.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області», не здійснено повного комплексу дієвих процесуальних дій в межах своїх повноважень для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов`язань та наповнення міського бюджету.

Таким чином прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

Листом від 16.10.2024 № 55-8598Вих-24 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив позивачів про намір звернутися до суду з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів-1, -2, суд встановив наступне.

24.04.2019 Херсонська міська рада прийняла рішення № 1970 про укладення з Обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок» договорів земельного сервітуту на частини земельних ділянок згідно додатку до рішення, із визначенням плати за встановлення земельного сервітуту у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

16.08.2019 між Херсонською міською радою як власником земельної ділянки та Обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок» укладено Договір про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2105, площею 0,0331 га, по Привокзальній площі, б/н у м. Херсон.

Договір укладено на 15 років, до 24.04.2034.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки у 2019 році складає 292 799,32 грн і підлягає щорічній індексації.

Згідно п. 3.1. Договору розмір річної плати за встановлення земельного сервітуту становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що у 2019 році складає 8 783,98 грн, та вноситься у грошовій формі.

Відповідно до п.3.3. Договору плата за встановлення земельного сервітуту вноситься Сервітуарієм до міського бюджету м. Херсона на рахунок № 31413702021002, код платежу: 21081700, код ЄДРПОУ: 37959779 УК у місті Херсоні, МФО 899998 ГУДКСУ у Херсонській області, рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до пунктів 3 та 4 статті 287 Податкового кодексу України.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що сервітуарій має право, зокрема розміщувати на земельній ділянці тимчасові споруди (малі архітектурні форми).

Згідно п. 4.2.2. Договору сервітуарій зобов`язаний:

- належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до кадастрового плану земельної ділянки;

- самостійно щорічно обчислювати плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, надавати відповідному органу доходів і зборів податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою;

- не порушувати прав власників сусідніх земельних ділянок та землекористувачів;

- дотримуватись умов користування сервітутом, встановлених цим Договором;

- після закінчення договору припинити використання і звільнити земельну ділянку;

- гарантувати, що виконавчі державні органи та органи місцевого самоврядування, санітарні, протипожежні, землевпорядні органи, а також органи екологічної безпеки та архітектури не будуть обмежуватись стосовно доступу до земельної ділянки для виконання своїх обов`язків в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 5.2. Договору сервітут підлягає припиненню за умов і в порядку, передбачених статтею 102 Земельного кодексу України, зокрема у випадку порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що на вимогу власника земельної ділянки дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадку, зокрема коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Право земельного сервітуту виникає після підписання цього Договору сторонами з дати його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (п. 8.1. Договору).

20.09.2019 державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області Кіріченко В.Г. зареєстровано право користування (сервітут) ОК «Комунальний ринок» на земельну ділянку площею 0,0331 га, яка знаходиться на площі Привокзальній, б/н у м. Херсон, кадастровий номер 6510136900:01:001:2105, номер запису про інше речове право 33363427.

Листом від 09.04.2024 № 55-2735вих-24 Херсонська окружна прокуратура просила Херсонську міську військову адміністрацію надати інформацію про наявність інженерних комунікацій (в тому числі прихованих) на земельних ділянках, на яких встановлено земельні сервітути на підставі укладених з ОК «Комунальний ринок» договорів. Також просила надати документи, які підтверджують факт обізнаності ОК «Комунальний ринок» про такі обмеження.

Листом від 23.04.2024 № 8-2382-11/26 Херсонська міська військова адміністрація повідомила прокуратуру, що відповідно до детального плану території Привокзальної площі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.10.2017 № 302, земельні ділянки розташовані в межах охоронних зон наступних інженерних мереж: водопостачання та водовідведення; дощової каналізації; електропостачання; теплопостачання. Також повідомила про те, що розміщення малих архітектурних форм на території Привокзальної площі, за інформацією Херсонського районного управління ГУ ДСНС в Херсонській області унеможливлює під`їзд та встановлення спеціальної пожежно-рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей тощо.

03.05.2024 прокуратура направила до ГУ ДСНС лист від 03.05.2024 № 55-3508вих24, в якому просила надати інформацію щодо об`єктів малих архітектурних форм (кіосків) на території Привокзальної площі, які унеможливлюють під`їзд та встановлення спеціальної пожежно-рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей тощо.

У відповідь на запит прокуратури ГУ ДСНС України у Херсонській області листом від 14.05.2024 № 66 04-2842/66 04/3 повідомило про порушення правил пожежної безпеки у зв`язку з розміщенням торгівельних кіосків на земельних ділянках.

03.05.2024 прокуратура направила до АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» запит щодо наявності магістральних теплових мереж (в тому числі прихованих) на земельних ділянках, розташованих на Привокзальній площі в м. Херсон, обмежень щодо здійснення господарської діяльності в місцях їх розміщення, встановлення фактів розташування МАФ (кіосків) на території Привокзальної площі в охоронній зоні теплових мереж, а також щодо наявності ускладнень забезпечення споживачів послугами теплопостачання в результаті розміщення кіосків на зазначених земельних ділянках.

Листом від 08.05.2024 № 02-10/855 АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» повідомило прокуратуру про наявність підземних магістральних теплових мереж під ринковим містечком на Привокзальній площі у м. Херсон. З посиланням на наявну топографо-геодезичну зйомку 2015 року зазначило про розміщення частини торгівельних споруд ринкового містечка в охоронній зоні діючих підземних теплових мереж. Довело до відома прокуратури, що розміщення МАФ (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону.

За результатами розгляду запиту Херсонської окружної прокуратури від 16.09.2024 № 55-7528ВИХ24, Херсонська міська рада листом від 26.09.2024 № 8-6255-11/26 повідомила, що в ОК «Комунальний ринок» наявна заборгованість за земельним сервітутом, встановленим на земельній ділянці з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105 за період з лютого 2022 року до вересня 2024 року на суму 36053,40 грн. Також окремо у вищезазначеному листі Херсонської міської ради зазначено, що Херсонською міською військовою адміністрацією не приймалися рішення (розпорядження) про встановлення пільг зі сплати за встановлення земельних сервітутів за 2022-2024 роки.

Предметом позову є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі позивачів, про припиненні дії земельного сервітуту, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку та стягнення з відповідача на користь позивача-1 заборгованості за Договором у розмірі 36 053,40 грн.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно.

За приписами ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст. 403 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Статтею 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

За приписами ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Види права земельного сервітуту визначені в ст. 99 Земельного кодексу України, згідно з якою власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення такого земельного сервітуту як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Згідно із статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 101 Земельного кодексу України встановлено, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;

2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;

3) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Також, за приписами ч. ч. 2-4 ст. 406 Цивільного кодексу України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 102 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;

г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

а) припинення підстав його встановлення;

б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Як вбачається з умов укладеного між Херсонською міськрадою та відповідачем Договору, його предметом є встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105, площею 0,0331 га, по Привокзальній площі, б/н у м. Херсон, а саме: право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Пунктом 4.2.2. Договору визначено ряд обов`язків відповідача.

Так, відповідач зобов`язався, зокрема, дотримуватися умов користування сервітутом, встановлених цим Договором.

Однією з таких умов, яка передбачена Розд. 3 Договору, є внесення сервітуарієм щомісяця плати за встановлення земельного сервітуту, розмір якої становить 3% від НГО земельної ділянки, що у 2019 р. складало 8783,98 грн в рік. Крім того, згідно п. 4.2.2. Договору відповідач також був зобов`язаний самостійно щорічно обчислювати плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням коефіцієнтів індексації НГО землі станом на 01 січня поточного року.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач з лютого 2022 р. по вересень 2024 р. не вносив плату за встановлення земельного сервітуту, тобто систематично порушував умови користування сервітутом.

Вказаних обставин відповідач не спростував.

Щодо розміру заборгованості.

Згідно з розрахунком департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міськради (а.с. 57) розмір заборгованості відповідача за встановлення сервітуту на спірну земельну ділянку складає 36053,40 грн, а саме:

- з лютого по грудень 2022 р. нараховано 11115,83 грн (1010,53 грн за 1 місяць);

- з січня по грудень 2023 р. нараховано 13945,32 грн (1162,11 грн за 1 місяць);

- з січня по вересень 2024 р. нараховано 10992,33 грн (1221,37 грн за 1 місяць).

З пояснень прокуратури (вх. № 1354/25 від 15.01.2025) та Херсонської міської ради (вх. № 6945/25 від 03.03.2025) вбачається, що розрахунок були здійснено виходячи з Нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105 за 2024 рік, яка згідно витягу № НВ-9948561472024 від 17.09.2024 становить 488 548,97 грн.

При цьому, визначення Нормативно грошової оцінки за 2023 та 2022 роки, у зв`язку з відсутністю матеріалів технічної документації з НГО земельної ділянки за відповідні роки, відбулось з урахуванням коефіцієнтів індексації, проте у зворотному напрямку (з 2024 року), що є методологічно неправильним та не відповідає умовам Договору.

Відтак, суд здійснив власний розрахунок плати за встановлення земельного сервітуту у 2022 та 2023 рр., керуючись п.п. 2.3., 3.1., 4.2.2. Договору та виходячи з того, що у 2019 році НГО земельної ділянки становила 292 799,32 грн.

РікНГОКоефіцієнт індексації НГОРічна плата за сервітутМісячна плата2019292799,3218783,98 2020292799,3218783,98 2021292799,321,18783,98 2022322079,301,159662,38805,202023370391,101,05111111,73925,98

Відтак, розмір плати з лютого по грудень 2022 р. становить 8857,20 грн, з січня по грудень 2023 р. 11111,74 грн.

Розмір плати за встановлення сервітуту за 2024 р. (10992,33 грн) розраховано міськрадою правильно, виходячи з НГО земельної ділянки за 2024 р.

Відтак, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості протягом спірного періоду, позовні вимоги про стягнення плати за встановлення земельного сервітуту підлягають частковому задоволенню на суму 30961,27 грн.

Отже, суд встановив систематичне, протягом 2022 2024 рр. порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення плати за встановлення земельного сервітуту.

Крім того, у матеріалах справи наявне листування Херсонської окружної прокуратури з ГУ ДСНС України у Херсонській області та з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (а.с. 37-52), де останні зазначають, зокрема про такі обставини:

- на спірній земельній ділянці обслуговуючий кооператив «Комунальний ринок» встановив малу архітектурну форму (кіоск) з численними порушеннями Правил пожежної безпеки, що у свою чергу унеможливлює під`їзд, встановлення і маневрування спеціальної пожежно рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей;

- на теперішній час, поруч з МАФ в м. Херсон, по проспекту Незалежності, 70 розташований п`ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок. Фактичне розміщення малих архітектурних форм та інженерних конструкцій (забетоновані вертикально у проїзну частину металеві труби), із відхиленням від розробленого детального плану територій (52 2016 ДП), унеможливлює під`їзд, встановлення і маневрування спеціально пожежнорятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей тощо;

- на земельних ділянках, розташованих на Привокзальній площі в м. Херсон, та на межі з ними під ринковим містечком наявні підземні магістральні теплові мережі АТ «Херсонська ТЕЦ». Згідно з наявною топографо-геодезичною зйомкою 2015 року частина торгівельних споруд ринкового містечка розміщена в охоронній зоні діючих підземних теплових мереж. Розміщення МАФ (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Отже, досліджені судом матеріали справи свідчать про вірогідні порушення відповідачем умов користування сервітутом, а саме п.4.2.2. Договору в частині того, що сервітуарій зобов`язаний гарантувати, що виконавчі державні органи та органи місцевого самоврядування, санітарні, протипожежні, землевпорядні органи, а також органи екологічної безпеки та архітектури не будуть обмежуватись стосовно доступу до земельної ділянки для виконання своїх обов`язків в межах їх повноважень.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача заборгованості зі сплати за встановлення земельного сервітуту відповідно до спірного Договору, яка виникла ще у 2022 році та відповідачем не погашена, що на думку суду є істотним порушенням як умов користування сервітутом, так і норм ст. 403 ЦК України, враховуючи також інформацію, надану АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та ГУ ДСНС України в Херсонській області щодо розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні з обмеженням можливості проведення ремонту та унеможливленням оперативної (термінової) ліквідації аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону, а також обмеження проїзду для спеціальної аварійно-рятувальної техніки, що, на думку суду, також свідчить про порушення відповідачем належного використання встановленого земельного сервітуту та його умов, враховуючи, що припинення дії земельного сервітуту відповідає належному способу захисту порушеного права, передбаченому як Договором, так і ст. 406 ЦК України та ст. 102 ЗК України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про припинення дії земельного сервітуту, встановленого Договором № 012019009 на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105, укладеним 16.08.2019 між Херсонською міською радою та обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок», зареєстрованого 20.09.2019 за № 33363427.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, пунктів 3, 4, частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Такі способи захисту як припинення дії, яка порушує право і відновлення становища, яке існувало до порушення, можуть бути обрані у випадку, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійснення власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном (негаторний позов - стаття 391 Цивільного кодексу України) та можуть знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення, про усунення перешкод у здійсненні права власності, про застосування наслідків недійсного правочину.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу).

Згідно із частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 397, частини першої статті 398 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказаною нормою встановлено такий спосіб захисту речових прав як усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі N 488/2807/17.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Негаторним є також позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали, зокрема, у разі визнання правочину недійсним або припинення договору.

Для подання негаторного позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки, достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об`єктивно порушували права власника і були протиправними.

За ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків;д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 р. у справі № 910/13356/17 суд вказав, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку власнику у даному випадку є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення всіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою законним власником.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» повернути Херсонській міській раді Херсонської області земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2105, площею 0,0331 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Херсонської окружної прокуратури є обґрунтованими, підтвердженими належними та вірогідними доказами, наявними в матеріалах справи, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з частковим задоволенням позову на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 925,06 грн.

Керуючись ст.ст. 53, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов керівника Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 26347681), Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 44732846) до Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16; код ЄДРПОУ 36671941) про припинення земельного сервітуту, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення 36 053,40 грн задовольнити частково.

2. Припинити дію земельного сервітуту, встановленого Договором № 012019009 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 6510136900:01:001:2105, укладеного 16.08.2019 між Херсонською міською радою та обслуговуючим кооперативом «Комунальний ринок», зареєстрованого 20.09.2019 за №33363427.

3. Зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16; код ЄДРПОУ 36671941) повернути Херсонській міській раді Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 26347681) земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2105, площею 0,0331 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н.

4. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16; код ЄДРПОУ 36671941) на користь Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 26347681) 30 961,27 грн заборгованості.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

6. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Старообрядницька, буд. 16; код ЄДРПОУ 36671941) на користь на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120) 6 925,06 грн витрат зі сплати судового збору.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20 березня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 31 березня 2025 р.

Суддя Р.В. Волков