Рішення № 126255597, 04.03.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27143/24

Провадження № 2/686/327/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ст.. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 22256 гривень 21 копійку, судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на оплату за отримання правничої допомоги адвоката в сумі 5200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 16.03.2018 р між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" було укладено угоду № С-212-007491-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

В день підписання угоди позичальник надав банку заяву про акцепт публічної оферти на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банки АТ «Ідея Банк».

Згідно з п. 2 Угоди банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривні, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту платіжну картку.

Пунктом 3 угоди визначено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 гривень, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладенні угоди становить 6000 грн, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних. Днем сплати ОМП за попередній розрахунковий період є останній операційний день платіжного періоду.

У пункті 4 угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та ДКБО, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до тарифів які розміщені на сайті банку.

У пункті 7 сторони погодили, що ця угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою. Відповідно до п.11.10.2 ДКБО строк користування лімітом кредитної лінії 365 днів з моменту отримання клієнтом права використання коштів

Згідно виписки по рахунку позичальника за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив банку лише 13311,45 гривень. Останній платіж проведено 22.06.2019 року. Внаслідок чого у позичальника сформувалась заборгованість перед банком в загальній сумі 17400,93 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 5607,47 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 11793,46 гривень.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23.

Також клієнт в фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований реєстр боржників. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за договором № С-212-007491-18-980 від 16.03.2018 року.

Пунктом 5.4 договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та /або зобов`язання за цим договором третім особам, які згідно із законодавством мають на це право.

29.12.2023 року ТОВ «ФК «Сонаті» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу №29/12-23.

Відповідно до додатку №2 «Друкований реєстр боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № С-212-007491-18-980 від 16.03.2018 року.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі письмових доказів, долучених до позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, до суду не направила відзив на позов. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 16.03.2018 р між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" було укладено угоду № С-212-007491-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

В день підписання угоди позичальник надав банку заяву про акцепт публічної оферти на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банки АТ «Ідея Банк».

Згідно з п. 2 Угоди банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривні, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту платіжну картку.

Пунктом 3 угоди визначено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 гривень, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладенні угоди становить 6000 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних. Днем сплати ОМП за попередній розрахунковий період є останній операційний день платіжного періоду.

У пункті 4 угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та ДКБО, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до тарифів які розміщені на сайті банку.

У пункті 7 сторони погодили, що ця угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою. Відповідно до п.11.10.2 ДКБО строк користування лімітом кредитної лінії 365 днів з моменту отримання клієнтом права використання коштів

Згідно виписки по рахунку позичальника за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив банку лише 13311,45 гривень. Останній платіж проведено 22.06.2019 року. Внаслідок чого у позичальника сформувалась заборгованість перед банком в загальній сумі 17400,93 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 5607,47 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 11793,46 гривень.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23.

Також клієнт в фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований реєстр боржників. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за договором № С-212-007491-18-980 від 16.03.2018 року.

Пунктом 5.4 договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та /або зобов`язання за цим договором третім особам, які згідно із законодавством мають на це право.

29.12.2023 року ТОВ «ФК «Сонаті» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу №29/12-23.

Відповідно до додатку №2 «Друкований реєстр боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № С-212-007491-18-980 від 16.03.2018 року.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою ст. 1048 ЦК передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що на підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № С-212-007491-18-980 від 16.03.2018 року.

Заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 , що підлягає стягненню на користь ТОВ «Санфорд Капітал» становить 22256 гривень 21 копійка, що складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 5607 гривень 47 копійок; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11793 гривні 46 копійок; інфляційні втрати (за період з 17.07.2019 року по 23.02.2022 року) в сумі 3492 гривні 28 копійок; три проценти річних (за період з 17.07.2019 року по 23.02.2022 року) в сумі 1363 гривні.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір, що становить 2422 грн 40 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 5200 грн. і підтверджуються наданими доказами.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не довів необгрунтованість витрат на правову допомогу.

Суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для позивача, а тому підлягає задоволенню. Підстав для зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 629, 1048, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає в

АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) заборгованість в сумі 22256 гривень 21 копійку, 2422 гривні 40 копійок судового збору, 5200 гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.03.2025 року.

Суддя: