Рішення № 126253914, 01.04.2025, Новоодеський районний суд Миколаївської області

01.04.2025

Справа № 482/2028/24

Номер провадження 2/482/34/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2025 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,-

встановив:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 05.08.2022 року о 14 год. 40 хв. в с. Новопетрівське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикла «МТ» під керування ОСОБА_1 та автомобіля Mazda, під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/682/22 ОСОБА_1 було визнано винним, в тому числі, у вчиненні зазначеної ДТП, тобто у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент вчинення ДТП, не була застрахована, а заподіяна ним майнова шкода була відшкодована позивачем на користь потерпілої особи, позивач просив суд про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 34751,78 грн., а також суми судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом подання відзиву не скористався.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27.09.2022 року по справі № 482/682/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що 05 серпня 2022 року о 14 год. 40 хв. у с. Новопетрівське Миколаївського району Миколаївської області, по вул. Петра Могили, ОСОБА_1 керував мотоциклом «МТ» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний не стежив за дорожньою обстановкою та здійснив зіткнення із автомобілем «Мазда» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у наслідок чого транспортний засіб «Мазда» номерний знак НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді додатковому доказуванню не підлягає.

08.08.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.08.2022 року.

Згідно копії Висновку за Звітом № 40-22 про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП на дату ДТП 05.08.2022 року становить 33724,61 грн.

На підставі наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 (номер справи 85694) та довідки № 1 від 21.10.2022 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ виплатило ОСОБА_2 31891,78 грн.

Здійснення зазначеної виплати підтверджено платіжною інструкцією № 935148 від 24.10.2022 року.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 933593 від 07.09.2022 року МТСБУ здійснило оплату 2860,00 грн. на користь ОСОБА_3 , за послуги аваркома (експерта) по справі № 85694.

Відповідно до матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , на момент ДТП, застрахована не була.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до вимог п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до положень пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на зазначене, пред`явлений до відповідача позов підлягає повному задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого відшкодування в розмірі 34751,75 грн., що складається із 31891,78 грн. відшкодованих збитків та 2860,00 грн. витрат на послуги по врегулюванню розміру шкоди.

Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним також покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого майнового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 34751,78 (тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят одна гривня 78 копійок) грн. сплаченого майнового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий В.М. Кічула