Ухвала суду № 126252919, 31.03.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/948/22

Провадження № 1-кп/461/85/25

УХВАЛА

31.03.2025 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12021141360000790 від 30.11.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Розгляд справи призначено судом на 31.03.2025 з викликом в судове засідання обвинуваченої ОСОБА_6 , однак остання до суду не прибула.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому просить надати можливість обвинуваченій ОСОБА_6 брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через власні технічні засоби в системі ВКЗ поза межами приміщення Галицького районного суду міста Львова. Свої доводи мотивує тим, що обвинувачена перебуває за кордоном, і з поважних причин не може прибути в судове засідання, зокрема, у звязку із воєнним станом в Україні переживає за свою безпеку.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечила клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Представник потерпілого клопотання заперечив; вказав, що аналогічне клопотання судом вже розглядалось і в його задоволенні було відмовлено за безпідставністю.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно достатті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідностатті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Частиною 2 ст.318 КПК України визначено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1статті 336 КПК Українисудове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

За змістомч. 2ст. 336 КПК Українисуд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.

До клопотання повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у частині 1статті 336 КПК України.

Тобто сама по собі наявність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.

Як вбачається з клопотання захисника, у ньому не зазначено, у зв`язку з якими обставинами обвинувачена ОСОБА_6 не може прибути до Галицького районного суду міста Львова для участі в розгляді кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої у клопотанні не навів та не конкретизував підставу для проведення дистанційного судового провадження, не навів жодних обставин, які б свідчили про їх існування та не надав доказів на їх підтвердження, а лише обмежився цитуванням положеньстатті 336 КПК України.

Рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у частині 1статті 336 КПК Українипідстав.

На участі в судовому засіданні ОСОБА_6 настоює сторона обвинувачення та потерпілий, оскільки вважають, що неможливо в режимі відеоконференції встановити особу обвинуваченої, яка жодного разу не була очно присутня в судовому засіданні; окрім того потребують дослідження безпосередньо в судовому засіданні відеодокази, протоколи опізнання, тощо.

Участь обвинуваченої в судовому засіданні суд визнає обов`язковою, з огляду на обставини справи та вимоги процесуального законодавства, зокрема, встановлення особи обвинуваченої, безпосередню участь в судовому засіданні, дослідженні доказів, тощо.

Доводи сторони захисту щодо неприбуття ОСОБА_6 в судове засідання з причин запровадження в Україні воєнного стану є непереконливими. Обвинувачена обізнана із тим, що має обов`язок прибути до суду, перебуває у розшуку, разом з тим протягом останніх трьох років не вживала жодних заходів щодо участі у розгляді кримінального провадження.

Суд вважає, що воєнний стан в Україні лише привід для неявки ОСОБА_6 в судові засідання, з метою затягування розгляду судового провадження.

Пунктом 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, ст. 6 Конвенції гарантовано право на справедливий судовий розгляд та закріплено принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як невід`ємні частини «права на суд» слід розглядати, зокрема, такі вимоги: принцип «змагальності» процесу, який відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в судовому процесі перед судом (рішення у справі «Екбатані проти Швеції» від 26 травня 1988 року, номер заяви 10563/83, пункти 24-33); право на ефективну участь (рішення у справі «Т. та В. проти Сполученого Королівства» від 16 грудня 1999 року, номери заяв 24724/94, 24888/94, пункти 83-89).

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і в кримінальних провадженнях (рішення у справі «Фелдбрюгге проти Нідерландів», § 44).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів», § 33).

У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України (№ 2)» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні від 08.04.2015 №3-рп/2015 (п.2.1 рішення) Конституційний Суд України зазначив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії що містяться у вказаній статті повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (п.25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.10.1997 та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Суд вважає, що рівність сторін, доступ до правосуддя у даному кримінальному провадженні можуть бути забезпечені лише у спосіб безпосередньої участі обвинуваченої та потерпілого у судовому засіданні, безпосередньому дослідженні доказів.

Таким чином, враховуючи зміст (доводи) клопотання захисника обвинуваченої, беручи до уваги те, що здійснення судового провадження у режимі відеоконференції реалізується судом за наявності підстав, визнаних судом у кожному конкретному кримінальному провадженні, достатніми для ухвалення такого рішення, оскільки у клопотанні не відображено, у зв`язку з якими обставинами обвинувачена не може прибути до Галицького районного суду міста Львова для участі в розгляді кримінального провадження, вважаю, що у задоволені клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.336 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про надання можливості обвинуваченій ОСОБА_6 брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через власні технічні засоби в системі ВКЗ поза межами приміщення Галицького районного суду міста Львова відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1