Рішення № 126251830, 31.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/380/25

2-о/302/45/25

17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2025 р. селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретарки судового засідання Липей В.В.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, Міжгірська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В:

13.03.2025 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033819, який виданий 13.06.2000 року Репинською сільською радою. Заява обґрунтована тим, що Репинська сільська рада видала заявнику Державний акт на право приватної власності на шість земельних ділянок загальною площею 0,5074 га серії НОМЕР_1 від 13.06.2000, які знаходяться на території даної сільської ради, а саме в ур. «Біля Хати» площею 0,0825 га, в ур. «Луг» - площею 0,0755 га, в ур. «Вепровець» площею 0,0486 га, в ур. «Паньківський» - площею 0,0460 га, в ур. «Біля хати» площею 0,1667 га. Однак, у цьому державному акті допущено помилку щодо прізвища заявника (зазначено « ОСОБА_2 », коли згідно з паспортом громадянина України правильно « ОСОБА_3 »). Зазначений державний акт виданий на підставі рішень Репинської сільської ради від 12.05.1998 № 5 та від 24.10.1999 №5. При цьому у рішенні сільської ради від 12.05.1998 № 5 прізвище заявника зазначено правильно, однак у рішенні від 24.10.1999 № 5 воно помилково зазначено як « ОСОБА_2 ». Унаслідок допущеної помилки у заявника виникають труднощі при реалізації його права власності, а саме в державній реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки. Заявник намагався виправити помилку у позасудовому порядку. Зокрема, з цього приводу він звернувся до старости с.Репинне Міжгірської селищної ради. Однак, на своє звернення він отримав відповідь у якій зазначено, що станом на цей час виправити цю описку неможливо. Адже, починаючи з 01.01.2013 у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державні акти на право власності чи праві постійного користування земельною ділянкою не видаються, а отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо. Крім того, 23.08.2013 втратив чинність наказ Держкомзему від 04.05.1999 №43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі», що унеможливлює видачу дубліката акту взамін виданого з помилкою, а тому неможливо внести зміни у державний акт на право власності на земельну ділянку. Таким чином, виправити допущену описку в державному акті в позасудовому порядку є неможливим.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.03.2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в справі.

Заявник на розгляд справи в судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі з позицією підтримки заяви.

Заінтересована особа, Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, в особі представника в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, проте подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ради з позицією відсутності заперечень щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа заявнику, зазначивши, що додаткових доказів та клопотань не має.

Заінтересована особа, Міжгірська державна нотаріальна контора, в особі представника в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033819 від 13.06.2000 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №326, ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , на підставі рішення Репинської сільради народних депутатів ХІ сесії ХХІІІ скликання від 24.10.1999 №5, ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 12.05.1998 року №5, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5074 га в межах згідно з планом, яка знаходиться на території Репинської сільради та передана для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства.

Згідно з архівною копією рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Репинської сільради народних депутатів від 12.05.1998 року №5 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передано у приватну власність громадянам земельні ділянки, які були у них у постійному користуванні згідно з земельно-обліковими документами (додаток додається).

Згідно з архівною копією додатка до рішення сесії сільради народних депутатів від 12.05.1998 року №5 ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,40 га.

Згідно з архівною копією рішення ХІ сесії ХХІІІ скликання Репинської сільради від 24.10.1999 року №5 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передано у приватну власність громадянам земельні ділянки, які були у них у постійному користуванні згідно з земельно-обліковими документами (додаток додається).

Згідно з архівною копією додатка до рішення ХІ сесії від 24.10.1999 року №5 ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га.

Згідно з довідкою Репинського старостинського округу Міжгірської селищної ради №81 від 05.03.2025 року в рішенні Репинської сільради від 24.10.1999 року №5 допущено описку щодо прізвища особи, якій передано у приватну власність земельну ділянку (зазначено прізвище « ОСОБА_2 », коли правильно « ОСОБА_3 »), таку ж описку допущено і в Державному акті серії НОМЕР_2 від 13.06.2000 року; старостою зазначено, що виправити описку наразі неможливо, а тому рекомендовано звернутися до суду.

Згідно з відповіддю №К.-41/0-49/6-25 від 21.03.2025 року ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області на звернення ОСОБА_5 роз`яснило, що нормативні акти відповідно до яких заповнювались державні акти на право власності на землю не допускали будь-які виправлення в державному акті, як і чинне законодавство.

08.09.2022 року органом ДМС 2128 видано паспорт громадянина України № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Репинне Міжгірського району Закарпатської області.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Суд бере до уваги, що в додатку до рішення ХІ сесії від 24.10.1999 року неправильно зазначено прізвище особи, якій передано земельну ділянку в приватну власність, адже зазначено « ОСОБА_2 », коли правильним « ОСОБА_3 », така ж описка міститься і в Державному акті на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033819 від 13.06.2000 року, однак суд враховує, що згідно з паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , який виданий органом 2128 від 08.09.2022 року, прізвище заявника є « ОСОБА_3 ».

Згідно з ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.8 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Чинне законодавство не містить положень, які передбачають видачу державних актів на право власності на землю чи внесення до них виправлень.

З огляду на вищезазначене, заявник у позасудовому порядку позбавлений можливості виправити помилку в написанні його прізвища в держакті, допущену під час його видачі, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне заявнику для державної реєстрації його права власності на земельну ділянку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази свідчать про наявність підстав для встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а саме Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033819 від 13.06.2000 року.

Керуючись ст.ст. 263-265, 273, 315-319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033819 від 13.06.2000 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №326.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 01.04.2025.

Суддя:В. П. Кривка