Ухвала суду № 126251147, 05.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35112/24

Провадження № 6/761/290/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2024р. ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою, в якій просив суд замінити вибулого стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, з примусового виконання виконавчого листа №2-14767/10 відносно боржника ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ПАТ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №97/П/27/2008-840 від 25 лютого 2008р. (далі по тексту - кредитний договір).

Заява мотивована тим, що на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2-14767/10 відносно боржника ОСОБА_2 .

В подальшому, за результатами відкритих торгів (аукціону) між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» 09 січня 2020р. було укладено договір №GL3N212458 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Світ Фінасів», а ТОВ «Світ Фінансів» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором.

26 січня 2022р. між ТОВ «Світ Фінаснів» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Світ Фінансів» відступило ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 за плату набув право вимоги за кредитним договором.

За вказаних обставин, заявник, посилаючись на положення ст.ст. 442, 512-517 ЦПК України, просив суд заяву задовольнити та замінити первісного стягувача на його правонаступника.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, сторона заявника клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, інші учасники процесу поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010р., було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 234210,30 доларів США, що за курсом НБУ на час подання позову складає 1854219, 56 грн; 1700,0 грн - судового збору; 120,0 грн - збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015р. було скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010р. в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» судового збору в сумі 1700,0 грн та 120,0 грн витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи та ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір у розмірі 850,0 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 60,0 грн;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір у розмірі 850,0 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 60,0 грн.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010р. було залишено судом апеляційної інстанції без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2-14767/10 відносно боржника ОСОБА_2 .

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013р. у справі № 6-122цс13.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до вимог ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, за результатами відкритих торгів (аукціону) між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» 09 січня 2020р. було укладено договір №GL3N212458 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Світ Фінасів», а ТОВ «Світ Фінансів» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором;

В подальшому, 26 січня 2022р. між ТОВ «Світ Фінаснів» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Світ Фінансів» відступило ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 за плату набув право вимоги за кредитним договором.

Згідно відомостей, які містяться у відкритому доступі (дані Автоматизованої системи виконавчого провадження) актуальним стягувачем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2-14767/10 відносно боржника ОСОБА_2 станом на час розгляду вказаної справи є ПАТ КБ «Надра», стан ВП - примусове виконання.

Разом із тим, слід зазначити, що у постанові від 08 листопада 2023р. в справі №206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) Велика Палата Верховного Суду вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа в будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, в тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань.

Однак Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові дійшла також висновку про відсутність підстав для відступу від своїх висновків у постанові від 16 березня 2021р. в справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває в процедурі ліквідації.

У постанові від 16 березня 2021р. в справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила про можливість відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й на користь фізичних осіб лише за умови, що попередній кредитор-банк був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації, яка вимагає вчинення дій із метою максимального задоволення інтересів кредиторів банку, зокрема його вкладників.

У наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама собою (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Зміст зобов`язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, з укладенням 26 січня 2022р. між ТОВ«Світ Фінансів» та ОСОБА_1 договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитора, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права та позицією Верховного Суду.

При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що попередній кредитор, а саме, ТОВ «Світ Фінансів» було позбавлене фінансової ліцензії, перебувало у процедурі ліквідації та продавало свої активи з метою розрахунку зі своїми кредиторами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою, позбавлений можливості набувати відповідно до договору про відступлення права вимоги від 26 січня 2022р. права вимоги за кредитним договором, стягувачем за яким заявник просить його визнати.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №2-14767/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_2 , з підстав її необгрунтованості.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: