Ухвала суду № 126250588, 01.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13039/24

Провадження №: 2/755/3293/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про прийняття відзиву, який подано в межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» до ОСОБА_1 про розірвання договору, -

в с т а н о в и в:

Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» до ОСОБА_1 про розірвання договору.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

28 березня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Татунцем В.В. подано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Татунець В.В. просив прийняти відзив на позовну заяву та пояснив, що ознайомився з матеріалами справи 21 березня 2025 року, а відповідачем йому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копію позовної заяви та доданими до неї документами передано не було.

Представник відповідача КП «Житлоінвестбуд-УКБ» - адвокат Гамрецький Є.О. в підготовчому засіданні заперечував проти прийняття відзиву.

Суд, вивчивши відзив на позовну заяву, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року про відкриття провадження у справі відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Копію ухвали по відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими документами відповідачем ОСОБА_1 було отримано 18 серпня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який містить підпис відповідача. (а.с.186)

Отже визначений судом строк на подання відзиву сплив 03 вересня 2024 року.

Проте відзив на позовну заяву було подано до суду лише 28 березня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак сторона відповідача не скористалась свої правом на подання заяви про продовження строку на подання відзиву, відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України.

Доводи представника відповідача про те, що він ознайомився з матеріалами справи лише 21 березня 2025 року, а відповідачем йому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копію позовної заяви та доданими до неї документами передано не було, не є підставою для продовження строку на подання відзиву, особливо з урахуванням того що відповідачем такого клопотання до закінчення строку на подання відзиву подано не було та відзив був поданий до суду більше ніж через шість місяців після спливу строку на подання відповідачем відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про залишення відзиву без розгляду, у зв`язку із пропуском визначеного судом строку для його подання.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 127, 178, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відзив відповідача ОСОБА_1 , поданий представником - адвокатом Татунцем Владиславом Вікторовичем - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повна ухвала суду складена 01 квітня 2025 року.

Суддя: